Випуск 44
У збірнику викладено результати досліджень у галузі технічних наук. Розглянуто шляхи підвищення ефективності промислових виробництв, автоматизації, контролю та керування технологічними процесами. Важливе місце займають питання енергозбереження, економіки, надійності охорони праці, техніки безпеки, захисту довкілля.
ЗМІСТ
-
УДК 622.271
Мета. Метою роботи є встановлення оптимального співвідношення між об’ємом кузова автосамоскида і об’ємом ковша екскаватора для забезпечення правильної організації робіт екскаваторно-автомобільного комплексу і ефективного його використання в часі.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети роботи використано методи комплексного аналізу – для узагальнення та аналізу досягнень теорії і практики в сфері узгодженості параметрів екскаваторно-автомобільних комплексів та аналітичний – для встановлення найбільш ефективного співвідношення між об’ємом кузова автосамоскида та об’ємом ковша екскаватора.
Наукова новизна. Вирішення поставленої задачі складає актуальність роботи. Наукова новизна результатів полягає в тому, що отримана розрахункова формула для визначення найбільш ефективного співвідношення між об’ємом кузова автосамоскида та об’ємом ковша екскаватора з точки зору досягнення екскаваторно-автомобільним комплексом максимально можливої продуктивності.
Практична значимість. Отримані аналітична і графічна залежності пов’язують параметри екскаваторно-автомобільного комплексу з тривалістю рейсу автосамоскида. Це дозволяє планувати гірничо-транспортні роботи таким чином, щоб максимально ефективно використовувати виймально-навантажувальне обладнання і автотранспорту в часі, що працює в кар’єрі.
Результати. Встановлено, що раціональне співвідношення ємності кузова автосамоскида до ємності ковша екскаватора є найважливішою умовою, що забезпечує високопродуктивне використання екскаваторів і автотранспорту при мінімальній вартості гірничотранспортних робіт. Серед науковців немає єдиного погляду на метод визначення найбільш доцільного співвідношення параметрів екскаваторно-автомобільного комплексу і кількісних його характеристик. Отримана аналітична залежність раціонального співвідношення між об’ємом кузова автосамоскида і об’ємом ковша екскаватора для досягнення максимально можливої продуктивності екскаваторно-автомобільного комплексу при навантаженні і транспортуванні будь-яких типів гірських порід з урахуванням тривалості виконання рейсу.Ключові слова: кар’єр, гірнича маса, екскаваторно-автомобільний комплекс, структура комплексної механізації, об’єм кузова автоса-москида і об’єм ковша екскаватора.
Список літератури
1. Ржевский В.В. Технология и комплексная механизация открытых горных работ. Учебник, изд. 3, перераб. и доп. / В.В. Ржевский. – М.: Недра, 1980. – 631 с.
2. Мариев П. Л. Карьерный автотранспорт: состояние и перспективы / П. Л. Мариев, А. А. Кулешов, А. Н. Егоров, И. В. Зырянов. СПб: Элмор, 2004. — 427 с.
3. Кулешов А.А. Мощные экскаваторно-автомобильные комплексы карьеров / А.А. Кулешов. – М.: Недра, 1980. – 317 с.
4. Васильев М.В. Автомобильный транспорт карьеров / М.В. Васильев, З.Л. Сироткин, В.П. Смирнов. – М.: Недра, 1973. – 280 с.
5. Флаксенберг П. Погрузка и транспорт на карьерах. Перевод с англ./ П. Флаксенберг. – М.: Недра, 1967. – 160 с.
6. Хорешок А.А. Определение оптимального соотношения сопряженных параметров карьерных экскаваторно-автомобильных комплексов / А.А. Хорешок, Д.В. Стенин. // Вестник Кузбасского государственного технического университета. КузГТУ. – 2007. – №5. – С. 3 – 4.
7. Бишоп Т.М. Автомобильный транспорт. Перевод с англ. / Т.М. Бишоп. – М.: Недра, 1971. – 142 с.
8. Томаков П. И. О формировании экскаваторно-автотранспортных комплексов карьеров / П. И. Томаков // Горный журнал. – 1970. – №12, с.20-23.
9. Ржевский В.В. Открытые горные работы. часть II. Технология и комплексная механизация открытых горных работ. 4-е издание, перераб. и доп. / В.В. Ржевский. – М.: Недра, 1985. – 549 с.
10. Томаков П.И. Технология, механизация и организация открытых горных работ / П.И. Томаков, И.К. Наумов. М.: Недра, 1986. -312 с.
11. Научные основы проектирования карьеров / [Под общей редакцией В.В. Ржевского, М.Г. Новожилова, Б.П. Юматова и др.]. – М.: Недра, 1971. – 600 с.Рукопис надіслано до редакції 12.04.17
Переглянути статтю -
УДК 622.8: 331.452: 519.6
Мета. Підвищення безпеки аварійних робіт у гірничих виробках при загрозі виникнення вибухів шахтної атмосфери шляхом врахування впливу місця ініціювання вибуху і режиму горіння в розрахунку безпечних відстаней. Математичне моделювання процесу запалювання і горіння загазованого ділянки рудничної атмосфери в гірничій виробці.
Методи дослідження. Аналіз і узагальнення теоретичних досліджень, чисельне моделювання газодинамічного процесу детонаційного горіння газоповітряної суміші, включаючи модель хімічної кінетики горіння, що в цілому дозволяє простежити динаміку формування ударних повітряних хвиль в умовах гірничих виробок. Математична обробка результатів експерименту методом найменших квадратів. При вирішенні рівнянь нелінійної регресії використовувалася лінеаризація методом логарифмування.
Наукова новизна. В результаті чисельного моделювання процесу запалювання і горіння загазованої ділянки рудничної атмосфери отримані закономірності формування і поширення ударних повітряних хвиль, залежно їх параметрів від режиму горіння і місця ініціювання газоповітряної суміші.
Практична значимість. Проведені дослідження дозволяють удосконалити методику розрахунку безпечних відстаней і таким чином підвищити безпеку робіт рятувальників по локалізації аварійних вибухів рудничної атмосфери і ліквідацій наслідків підземних пожеж.
Результати. Встановлено, що динаміка горіння ГВС робить вирішальний вплив на процес формування УПХ: в режимі дефлаграціонго горіння ГПС, з ініціюванням на краю хмари, довжина вибухової хвилі збільшена в 3,6 рази ніж в сторону протилежну горіння, а амплітуда хвилі на 10% в сторону горіння. У режимі детонації спостерігається ефект направленого вибуху, при якому амплітуда УПХ у протилежний бік руху детонаційної хвилі в 5 разів менше, ніж в прямій УПХ. Модель миттєвого об’ємного вибуху, в порівнянні з моделями горіння, дає занижені значення амплітуд.Ключові слова: газоповітряна суміш, миттєвий вибух, ударна хвиля, детонація, дефлаграційне горіння, точка ініціювання.
Список літератури
1. Гурін, А.О. Дистанційний відбір проб повітря при проведенні виробок / А.О. Гурін, В.А. Шаповалов, А.В. Давидов // Вісник Криворізького національного университету.– 2012.– Вип. 31.– С. 126-128.
2. Кудинов, Ю.В. Развитие систем взрывозащиты угольных шахт / Ю.В. Кудинов, О.И. Кашуба, Ю.В. Манжос // Уголь Украины. – 2007. – № 9. – С. 17 – 20.
3. Методика визначення депресій вентиляційних дільниць шахтної мережі / І.Б. Ошмянський, О.Є. Лапшин, О.О. Лапшин, А.А. Немченко // Вісник Криворізького національного университету.– 2012.– Вип. 31.– С. 118-122.
4. Способы оценки состава газов в шахтной атмосфере при тяжелых техногенных авариях / А.Г. Мнухин, А.М. Брюханов, В.Г. Агеев [и др.] // Уголь Украины. – 2012. – № 8. – С. 23 – 30.
5. Сайт горноспасателей [Электронный ресурс] / РГКП «ЦШ ПВАСС» Республика Казахтан.– Режим доступа: http://www.gornospass.ru/vzryv-ms.html.– 18.03.2017 г. – Загл. с экрана.
6. Математическое моделирование нестационарных процессов вентиляции сети выработок угольной шахты / И.М. Васенин, Э.Р. Шрагер, А.Ю. Крайнов [и др.] // Компьютерные исследования и моделирование.– 2011.– Т.3
№ 2.– С. 155-163.
7. Агеев, В.Г. Математическая модель формирования ударных волн в горных выработках при взрывах метана// Горноспасательное дело.– 2010.– Вып. 47.– С. 5–10;
8. Влияние места взрыва метановоздушной смеси на интенсивность ударной волны в горной выработке / И.М. Васенин, А.Ю. Крайнов, Д.Ю. Палеев [и др.] // Доклады VII Всероссийской научной конференции с участием иностранных ученых «Современные методы математического моделирования природных и антропогенных катастроф». Т.1. – Красноярск: Ин-т вычисл. моделир. СО РАН, 2003.– С. 64-65.
9. Горев, В.А. Влияние формы облака и места инициирования взрыва на характер взрывной волны / В.А. Горев, Г.М. Медведев // Пожаровзрывобезопасность.– 2012.– № 6.– С. 29-33.
10. Поландов, Ю.Х. Влияние места расположения источника воспламенения в помещении на развитие взрыва газа / Ю.Х. Поландов, В.А. Бабанков // Пожаровзрывобезопасность.– 2014.– № 3.– С. 68-74.
11. Гельфанд, Б.Е. Объемные взрывы: монография / Б.Е. Гельфанд, М.В. Сильников.– СПб.: Астерион, 2008.– 374 с.
12. Зельдович, Я.Б. Теория ударных волн и введение в газодинамику / Я.Б. Зельдович – Москва-Ижевск: НИЦ “Регулярная и хаотическая динамика”, 2004. – 188 с.
13. Фролов, С.М. Быстрый переход горения в детонацию / С.М. Фролов // Химическая физика.– 2008.– Т. 27.– № 6.– С. 32-46.
14. Физика взрыва / Под ред. Л.П. Орленко. – В 2 т. Т.1. – М.: Физматлит, 2002. – 832 с.
15. Налисько, Н.Н. Численный анализ влияния объемов загазирования горных выработок на импульс ударной воздушной волны / Н.Н. Налисько // Вісник Криворізького національного університету.– 2015.– Вип. 39.– С. 73-77.Рукопис надіслано до редакції 21.03.17
Переглянути статтю -
УДК 622.235
Мета: Метою роботи є покращення і одночасно здешевлення буро-вибухових робіт, шляхом першочергового підривання зменшеного (на 30-50%) заряду ВР у другому ряду свердловин, а через розрахований інтервал сповільнення, ближнього повноцінного заряду у першому ряду. Така заміна черговості підривання зарядів відтерміновує у просторі і часі взаємодію першої прямої вибухової хвилі з відображеними від вільних поверхонь укосу й покрівлі уступу, виключає утворення магістральних тріщин від такої взаємодії, продовжує час дії вибухових газів заряду у другому ряду, збільшує ККД вибуху, забезпечує, через двох-кратність вибухових ударів по укосу уступу, покращення якості проробки підошви уступу.
Методи дослідження: Встановлення швидкості розповсюдження хвиль у досліджуваних породах, їх міцності, параметрів БВР і інтервалів сповільнення між сумісними зарядами у парі рядів, а також парами рядів.
Наукова новизна: Полягає в обґрунтованості розведення у просторі й часі взаємодії першої прямої вибухової хвилі з відображеними від вільних поверхонь укосу і покрівлі уступу, для уникнення утворення магістральних тріщин у ньому, продовження проростання радіальних тріщин навколо заряду у другому ряду, збільшення ККД вибуху.
Практична значимість. Полягає у покращені якості проробки збільшених ЛОПП, за рахунок двох-кратності хвильових вибухових ударів по укосу, зменшені питомої витрати ВР.
Результати. Запропонована технологія виконання буровибухових робіт, яка передбачає початкове підривання зменшеного (на 30-50%) заряду у другому ряду вибухового блоку, а через розрахований інтервал сповільнення, ближнього із повноцінною масою, у першому ряду. Надалі, аналогічно, через сповільнення, підривають наступну пару зарядів у цих рядах і так продовжують, доки не скінчаться заряди у перших двох рядах. По мірі їх відпрацювання, накопичується сповільнення, і по досягненні його значень 120-180 мс, слід розпочинати підривання у наступній парі рядів: четвертому і третьому, аналогічним чином, як у другому й першому. Всі заряди у парних рядах матимуть зменшену масу, а у непарних повноцінну. За цією ознакою технологія отримала назву диференційованого насичення масиву гірських порід вибуховими енергіями. Кількість пар рядів, спрацьовуючих аналогічно, визначається технологічними умовами виробництва. Паралельно отримуються такі позитивні прояви: зменшення фонтанування пилу, газу через вустя свердловин, зменшення розмірів пилегазової хмари, зменшення загальної кількості отруйних газів у вибуховій хмарі.Ключові слова: вибухові роботи у кар’єрі, пари зарядів, пари рядів, пряма вибухова хвиля від заряду ВР, відбиті вибухові хвилі від вільних поверхонь укосу і покрівлі уступу, отруйні вибухові гази.
Список літератури
1. Друкованый М.Ф. Методы управления взрывом на карьерах. М.: Недра, 1973. – 416 с.
2. Фролов О.О. Керування енергетичними потоками при вибуховому руйнуванні різноміцнісних масивів гірських порід на кар’єрах / Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. Київ. 2014.
3. Ефремов Э.И. Подготовка горной масы на карьерах. – М.: Недра, 1980. – 272 с.
4. Ефремов Э. И., Петренко В.Д., Пастухов А. И. Прогнозирование дроблення горных масеивов взрывом / Отв. ред. Комир В.М.; АН УССР // Ин-т геотехнической механики. – Киев: Наук. думка, 1990. – 120 с.
5. Кузнецов В. М. Математические модели взрьівного дела. Академия наук СССР, Сибирское отделение, Ин-т горного дела,. Изд-во кНаука», Нозосибирск, 1977. – 280 с.
6. Кутузов Б. Н., Рубцов Е К. Физика взрывного разрушения горных пород / М., Учебн. пособие. – МГИ, 1973 рад. 1. – 120 с.
7. Кутузов Б. Н. Взрывные работы. – М.: Недра, 1988. – 392 с.
8. Кук М. А. Наука с промышленных взрывчатых веществах. – М.: Недра, 1980. – 453 с.9.
9. Будько А. В. и др. Совершенствование скважинной отбойки. – М.: Недра, 1981. – 159 с.
10. Мельников Н. В. Краткий справочник по открьітьім горньїм работам. – М.: Недра, 1982. -414 с.Рукопис надіслано до редакції 27.03.17
Переглянути статтю -
УДК 57.044
Мета. У статті проаналізовано існуючі в Україні та за кордоном підходи щодо нормування поелементного забруднення ґрунтів важкими металами за ГДК, концентрацією природного геохімічного фону, інтегральним показником біологічного стану, Soil Screening Value, показані їх переваги та недоліки. Актуальність даної роботи стосується пошуку показників характеристики екологічної небезпеки і розробки системи нормування забруднення ґрунту, як абіотичної складової будь-якої екосистеми, що зазнала антропогенного втручання в техногенно навантажених регіонах відносно важких металів. Гострота проблеми висвітлена на тлі урбоекосистеми, де функціонування промислових підприємств зумовлює створення урбанізованого геохімічного фону, котрий може перевищувати природний в декілька разів.
Методи дослідження. Надані вимоги щодо екологічних норм, які мають бути орієнтовані на вирішення завдань оптимального функціонування екологічних властивостей ґрунтів, забезпечення їх сталості, відновлення родючості, збереження земельних ресурсів шляхом мінімізації негативного впливу.
Наукова новизна. На прикладі м. Дніпро здійснена екологічна оцінка поелементного забруднення ґрунтів урбоекосистеми міддю за запропонованою системою нормування.
Змістовно обґрунтовано використовувати для екологічного нормування поелементного забруднення важкими металами ґрунту урбоекосистем концентрації їх природного геохімічного фону, як за валовим вмістом, так і за рухомими формами.
Практична значимість. Запропоновано при встановленні ступеня еконебезпеки зважати також на вміст рухомих форм забруднювачів, як таких, що завдяки своїй мобільності здатні мігрувати трофічними ланцюгами в екосистемах. Визначено інтенсивність забруднення Cu ґрунтів урбоекосистеми м. Дніпро за валовим вмістом – як слабку та за рухомими формами – дуже сильну.
Результат. Встановлено, що підвищення рухомості, через втрату буферної здатності міськими ґрунтами, відбивається на невідповідності результатів оцінок за валовим вмістом і рухомим формами важких металів.Ключові слова: важкі метали, мідь, ґрунт, забруднення, урбоекосистема, нормування.
Список літератури
1. Концепція екологічного нормування допустимого антропогенного навантаження на ґрунтовий покрив. – Харків, 2004. – 24 с.
2. Колесников С. И. Разработка региональных экологических нормативов содержания загрязняющих веществ в почвах юга России [Электронный ресурс] / С. И. Колесников, К. Ш. Казеев, Т. В. Денисова, Е. В. Даденко // Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета. – 2012. – № 82 (08). – Режим доступа к журналу: http://cyberleninka.ru/article/n/razrabotka-regionalnyh-ekologicheskih-normativov-soderzhaniya-zagryaznyayuschih-veschestv-v-pochvah-yuga-rossii.
3. Мислива Т. М. Концептуальні засади здійснення екологічного нормування важких металів / Т. М. Мислива // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. – 2012. – № 1, Т. 1. – С. 76–90.
4. Патика В. П. Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель : метод.-норм. забезпечення / В. П. Патика, О. Г. Тараріко. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 35–37.
5. Околелова А. А. Достоверность оценки загрязнения почв тяжелыми металлами [Электронный ресурс] / А. А. Околелова, Т. М. Минкина, А. С. Мерзлякова, В. П. Кожевникова // Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета. – 2014. – № 101 (07). – Режим доступа к журналу: http://cyberleninka.ru/article/n/dostovernost-otsenki-zagryazneniya-pochv-tyazhelymi-metallami.
6. Чернова О. В. Допустимые и фоновые концентрации загрязняющих веществ в экологическом нормировании (тяжелые металлы и другие химические элементы) / О. В. Чернова, О. В. Бекецкая // Почвоведение. – 2011.
– №9. – С. 1102-1113.
7. Колесников С. И. Экологическое состояние и функции почв в условиях химического загрязнения / С. И. Колесников, К. Ш. Казеев, В. Ф.Вальков. – Ростов-на-Дону: Изд-во Ростиздат, 2006. – 385 с.
8. Carlon C. Derivation method of soil screening values in Europe / C. Carlon // A review and evaluation of national procedures towards harmonization. – European Commission: Joins Research Centre, 2007. – 306 p.
9. Swartjies F. A. Risk-based assessment of soil and ground-water quality in the Netherlands: standards and remediation urgency / F. A. Swartjies // Risk Analysis. – 1999. – V. 19. – №6. – Р. 1235-1249.
10. Добровольский В. В. Ландшафтно-геохимические критерии оценки загрязнения почвенного покрова тяжелыми металлами / В. В. Добровольский // Почвоведение. – 1999. – № 5. – С. 639-645.
11. Rahman S. H. Assessment of heavy metal contamination of agricultural soil around Dhaka Export Processing Zone (DEPZ), Bangladesh: implication of seasonal variation and indices / S. H. Rahman, D. Khanam, T. M. Adyel, M. S. Islam // Applied sciences. – 2012. – № 2. – P. 584-601.
12. Балюк С. А. Ґрунтово-геохімічне обстеження урбанізованих територій / С. А. Балюк, А. І. Фатєєв, М. М. Мірошниченко. – Харків: ННЦ “ІҐА ім. О.Н. Соколовського” УААН, 2004. – 54 с.
13. Яковишина Т. Ф. Екологічний моніторинг: контроль і детоксикація важких металів в ґрунтах урбоекосис- тем / Т. Ф. Яковишина. – Дніпропетровськ: Нова ідеологія, 2013. – 101 с.
14. Методические указания по определению тяжелых металлов в почвах сельхозугодий и продукции растениеводства. – Москва: 1992. – 61 с.
15. Методи аналізу ґрунту і рослин: методичний посібник / За заг. ред. С.Ю. Булигіна. – Харків: Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського, 1999. – 157 с.
16. Лакин Г. Ф. Биометрия / Г. Ф. Лакин. – Москва: Высшая школа, 1990. – 351 с.Рукопис надіслано до редакції 17.03.17
Переглянути статтю -
УДК 622.733-52
Мета. Проблема стабілізації перевернутого маятника привертає увагу багатьох дослідників з синтезу систем управління динамічними об’єктами. Його вважають одним з тестових об’єктів, на якому можна перевіряти якість систем управління об’єктами такими як: корабель з гвинтом, розташованим у задній частині, ракета, транспорт, що рухається за допомогою буксиру, механізми вертикального підйому, механізми роботів та ін. Існуючі роботи з даного напрямку базуються на лінійній концепції. Однак, більшість об’єктів є нелінійними та нестаціонарними. Тому такі методики не дають задовільного результату. Нейромережеві регулятори виявляються дуже громіздкими, потребують повторного тренування мережі. Метою даної роботи є розробка алгоритму стабілізації перевернутого маятника у верхньому нестійкому положенні та інших положеннях при різних початкових кутах відхилення. При цьому параметри та структура моделі маятника невідомі. Маятник розглядається як “чорний ящик”.
Методи дослідження. Методи дослідження ґрунтуються на концепції дуального непараметричного керування. На основі спостереження за об’єктом створюється розширена матриця стану, яка включає як керуючі дії так і реакцію на них. Ця матриця не містить і не потребує знання параметрів та структури об’єкта керування. Параметри матриці оновлюються на кожному кроці дискретності. За допомогою спеціального алгоритму обробки матриці одержується керуюча дія.
Наукова новизна. Наукова новизна полягає у тому, що шляхом чисельного моделювання з застосуванням концепції дуальної непараметричної моделі показана можливість стабілізації перевернутого маятника у різних положеннях (а не тільки у верхньому) при невідомих його параметрах.
Практична значимість. Отримані результати можна використати при створені систем керування такими об’єктами як елементи робото технічних систем, літальні апарати, буксири у системах водного транспорту. При цьому не виникає необхідність у вимірюванні та корекції параметрів регулятора при зміні параметрів об’єкта керування.
Результати. Одержані результати повністю підтвердили правильність обраного підходу щодо створення системи стабілізації руху перевернутого маятника у межах поставленої задачі. Особливо важливо, що вдалося досягти стабілізації горизонтального положення маятника при керуючій дії горизонтального напряму.Ключові слова: “чорний ящик”, розширена матриця стану, принцип суперпозиції, нейромережевих регулятор, рівняння Лагранжа, ло-кальна модель, глобальна модель.
Список літератури
1. А.А. Жосан Непараметрический регулятор нелинейных процессов / Вісник Криворізького національного університету, 2016. – Кривий Ріг: КНУ. – Вип. 42, . –С. 226-231.
2. С.С. Рюмкин, С.П. Круглов Вопросы управления робототехническими комплексами в условиях текущей неопределенности. / Научное творчество XXI века: Сборник трудов Ежегодной Всероссийской научной конференции учащихся, студентов и молодых ученых (2009). Т. 1. // Інтернет-ресурс: http://nkras.ru/nt/2009/Ryumkin.pdf.
3.Жосан А.А. Концепція моделі динамічного об’єкта керування як потоку вхідних і вихідних даних / Вісник Криворізького технічного університету, 2008 // Кривий Ріг. – Вип. 22. – С. 154-157.
4.Anatoliy Zhosan, Sergey Lipanchikov. Numerical modeling of disintegration process dual control. Metallurgical and Mining Industry, 2015, No. 3, p.p 74-77.
5 Д.В. Баландин, С.Ю. Городецкий. Классические и современные методы построения регуляторов в примерах. Электронное учебно-методическое пособие / Нижний Новгород: Нижегородский госуниверситет, 2012. С. 29-48.
6. Е. И. Бутиков. Маятник с осциллирующим подвесом (к 60-летию маятника Капицы). Інтернет-ресурс: http://butikov.faculty.ifmo.ru/Russian/ParamPendulum.pdf.
7. Takens F. Detecting strange attractors in turbulence // Lec. Notes in Math., 1981.V. 898. P. 366-381.
8. Wittenmark, B., ‘An active suboptimal dual controller for systems with stochastic parameters’, Automat. Control Theory Appl., 3,13-19 (1975).
9. Wittenmark, B. and C. Elevitch, ‘An adaptive control algorithm with dual features’, 7th IFAC/IFORS Symp. on Identification and Systems Parameter Estimation, York, U.K., 1985, pp. 587-592.
10. Filatov, N. and H. Unbehauen, ‘Adaptive predictive control policy for nonlinear stochastic systems’, IEEE Trans. Automat. Control, 40, 1943-1949 (1995).
11. Kalman R.Ye. Identification of systems with noise // Advances on mathematical science 1985. V. 40. № 4. 244 p.
12. Lindof, B. and J. Holst, ‘Suboptimal dual control of stochastic systems with time-varying parameters’, Technical report TFMS-3152, Department of Mathematical Statistics, Lund Institute of Technology, Lund, Sweden, 1997.
13. Kantz H., Schreiber T. Nonlinear time series analysis. Cambridge University Press, Cambridge, 1997.
14. A. Banrejee and M. J. Nigam, “Designing of proportional sliding mode controller for linear one stage inverted pendulum,” POWER ENGINEERING AND ELECTRICAL ENGINEERING, vol. 9, pp. 84-89, June 2011.
15. A. N. K. Nasir, R. M. T. R. Ismail, and M. A. Ahmad, “Performance comparison between sliding mode control (smc) and pd-pid controllers for a nonlinear inverted pendulum system,” in International Conference On Control Automation, Robotics & Vision, 2010.Рукопис надіслано до редакції 11.04.17
Переглянути статтю -
УДК 622.236-047.44:622.232.72
Мета. На сьогоднішній час актуальним являється приділення уваги вивченню та дослідженню безвибухової розробки породного масиву в умовах залізорудних кар’єрів. Гірничодобувні підприємства перебуваючи в складних техніко-геологічних і гірничотехнічних умовах потребують нарощування об’ємів видобутку на значних глибинах, пошуку, дослідження і реалізації нових більш продуктивних технологічних схем виробництва.
Методи. Висвітлено аналіз стану і перспектив використання фрезерних комбайнів при відпрацюванні безвибуховим способом породних гірських масивів на кар’єрах шляхом обробки статистичних даних досвіду використання фрезерних комбайнів на гірничих підприємствах з метою визначення їх ефективності при розробці гірських порід. Проведено аналіз стану теоретичної і практичної ефективності перспектив використання безвибухового способу відпрацювання покладу гірських порід шляхом застосування гірничих комбайнів фрезерного типу. Розглянуто особливості руйнування гірських порід в залежності від фізико-механічних властивостей.
Наукова новизна. Виконано спробу обґрунтування способу використання фрезерних комбайнів при відпрацюванні гірських порід та їх ефективність, котрий дозволяє підвищити техніко-економічні показники роботи кар’єру. При адаптації безвибухової розробки породних масивів до діючої технології розробки родовища в умовах відпрацювання крутоспадних родовищ, що суттєво підвищує ефективність ведення відкритої розробки.
Практична значимість. Ефективність використання запропонованої технології розробки породних масивів на кар’єрах залежить від критеріїв оцінки вибору і застосування у відповідних умовах, оптимальної роботи виймально-навантажувальних комбайнів фрезерного типу на залізорудних кар’єрах та удосконалення технології розробки гірських порід. Гірничі комбайни фрезерного типу на сьогоднішній час можуть достатньо ефективно відпрацьовувати залізорудний масив з межею міцності на одноосьове стиснення до 80 МПа. В перспективі цей показник має тенденцію зростати.
Результати. Використання фрезерних комбайнів на залізорудних кар’єрах дає можливість ефективно відпрацьовувати тверді породи без попередньої підготовки порід до виймання вибухом. В перспективі пріоритетним напрямком являється оцінка механічного способу розробки гірських порід, підвищення ефективності його застосування, розробка технології відпрацювання залізорудних родовищ фрезерними комбайнами. Даний спосіб дозволяє підвищити техніко-економічні показники роботи кар’єру при адаптації безвибухової розробки породних масивів до умов відпрацювання крутоспадних родовищ, суттєво підвищити ефективність ведення відкритої розробки.Ключові слова: масив, розробка, безвибуховий спосіб, фрезерний комбайн.
Список літератури
1. Вусик О.О. Аналіз теоретичних основ застосування механічного способу розпушення гірських порід, котрий підвищує ефективність розробки залізорудних родовищ / О.О. Вусик, А.М. Пижик // Інноваційний розвиток гірничодобувної галузі: міжн. наук.-техн. інтер.-конф. – Кривий Ріг, 2016 – С. 81.
2. Мельников Н.В. Развитие горной науки в области открытой разработки месторождений / Н.В. Мельников. – М.: Углетехиздат, 1957. – 92 с.
3. Гірнича справа / В.Г. Блізнюков, С.О. Луценко, А.М. Пижик – 3-є вид., перероб. і доп. – Кривий Ріг: Видавець ФО-П Чернявський Д.О. – 2014. – 424 с., з іл.
4. Технология, механизации и организация открытых горных работ / П.И. Томатов, И.К. Наумов. – М.: Недра, 1986. – 312 с.
5. Ступник Н.И. Технология разработки рудных месторождений открыто-подземным способом / Н.И. Ступник, Б.Н. Андреев, С.В. // Вісник Криворізького національного університету. – Кривий Ріг, КНУ, 2012. – Вип. 33. – С.3-8.
6. Колосов В.А. Методы учета фактических величин показателей извлечения руды / В.А. Колосов // Вісник Криворізького національного університету. – Кривий Ріг, КНУ, 2012. – Вип. 33. – С.12-15.
7. Темченко О.А., Вусик О.О. Обґрунтування доцільності переходу від відкритого до підземного способу розробки родовищ корисних копалин / О.А. Темченко, О.О. Вусик // Вісник Криворізького національного університету. – Кривий Ріг, КНУ, 2012. – Вип. 33. – С. 294-297 .
8. Механика горных пород и устойчивость бортов карьеров Шапарь А.Г. «Вища школа», К., 1973, с. 120.
9. Комплексная разработка рудных месторождений / А.Д. Черных, В.А. Колосов, О.С. Брюховецкий и др.; Под ред. А.Д. Черных. – К.: Техніка, 2005. – 376 с.
10. Кумченко Н.Н. Направления совершенствования технологии разработки вытянутых крутопадающих месторождений / Горный журнал. – М.: Недра, 1991. – Вип. 9. – С. 34-36.
11. Гайсинский М.С. Прогрессивные технические решения в проектах института / М.С. Гайсинский, В.В Шарин, В.Г. Драчев // Горный журнал. – М.: Недра, 1991. – Вин. 8. – С. 6-9.Рукопис надіслано до редакції 17.03.17
Переглянути статтю -
УДК 621.22 (6.04)
Мета. Вихідними даними для проектування і подальшої експлуатації систем вентиляції, аспірації, напірного і безнапірного гідротранспорту зернистих частинок є значення гравітаційної швидкості осідання (швидкості витання) в транспортних потоках. Через складну залежність коефіцієнта лобового опору частинок від числа Рейнольдса, яка визначається експериментально і подається в табличній або графічній формі, виникає необхідність проведення наближених розрахунків. Це створює певні незручності і потребує значного проміжку часу. Метою роботи є розробка зручного методу розрахунку гравітаційної швидкості осідання твердих частинок.
Методи дослідження. В роботі використано аналітичний метод дослідження, за допомогою якого встановлено математичну залежність між коефіцієнтом опору при русі частинок в рідині, числом Рейнольдса і гравітаційною швидкістю осідання.
Наукова новизна Заміна табличної і графічної форми подання експериментальних даних емпіричною залежністю з подальшим використанням розрахункових параметрів з неперервною зміною розміру частинок і густини матеріалу.
Практична значимість. На основі проведених досліджень рекомендовано табличну або графічну форми експериментальних даних залежності коефіцієнта лобового опору ілюструвати емпіричною залежністю від чисел Рейнольдса. Вказано загальний вигляд емпіричної залежності, яку можливо застосувати для різних форм частинок подрібненого матеріалу. Використання емпіричної залежності в подальших розрахунках дозволяє аналітично розраховувати гравітаційну швидкість осідання частинок.
Результати. Рекомендований емпірично-аналітичний метод розрахунку дозволяє зменшити час розрахунків при більш широкому діапазоні зміни вихідних параметрів обчислень.Ключові слова: інженерна гідравліка, гравітаційне осідання частинок, метод розрахунку.
Список літератури
1. Деньгуб В.І. Алгоритм наближених розрахунків гідравлічної крупності зернистих зависів гідротранспорту // Науковий вісник будівництва. Х.: ХНУБА, ХОТВ АБУ, 2016. – № 3(85). – С. 171-173.
2. Коузов П.А. Основы анализа дисперсного состава промышленных пылей и измельченных материалов – 3-е изд., перераб. – Л.: Химия, 1987. – 263 с.
3. Гордон Г.М. Пылеулавливание и очистка газов / Г.М. Гордон, И.Л. Пейсахов. – М. : Металлургия, 1968. – 499 с.
4. Криль С.И. Напорные взвесенесущие потоки. – К. : Наукова думка, 1990 . – 160 с.
5. Альтшуль А.Д. Гидравлические сопротивления – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Недра, 1982. – 224 с.
6. Зегжа А.П. Гидравлические потери на трение в каналах и трубопроводах – М.: Стройиздат, 1957. – 278 с.
7. Константінов Ю.М. Інженерна гідравліка / Ю.М. Константінов, О.О. Гіжа. Підручник для студентів ВНЗ – К.: Видавничий дім “Слово”, 2006. – 432 с.
8. Альтшуль А.Д. Гидравлика и аэродинамика / А.Д. Альтшуль, П.Г. Киселев. Учебное пособие для вузов. 2-е изд., перераб и доп. – М.: Стройиздат, 1975. – 323 с.
9. Гончаров В.Н. Динамика русловых потоков. – Л.: Гидрометеоиздат, 1962, 374с.
10. Алєксєєва І. В. Довідник з вищої математики / І. В. Алєксєєва, В.О. Гайдей, О.О. Диховичний, Л.Б. Федорова. – Довідник. — К: НТУУ «КПІ», 2011. — 212 с.
11. Валєєв К.Г. Вища математика / К.Г. Валєєв, І.А. Джалладова: У 2 ч.– Ч.2. – К.: КНЕУ, 2002. – 451 с.
12. Великанов М.А. Динамика русловых потоков. 3 изд., т.1-2 – М.: Гостехиздат, 1954-1955г. – 646 с.
13. Бызова Н.Л. Экспериментальное исследования атмосферной диффузии и расчёты рассеивания примеси / Н.Л. Бызова, Е.К. Гаргер, В.И. Иванов. – Л.: Гидрометеоиздат, 1991. – 280 с.
14. Агроскин И.И. Гидравлика – М.: «Энергия», 1964. – 352с.
15. Леви И.И. Динамика русловых потоков, 2 изд., – М.: Госэнергоиздат, 1957. – 224 с.Рукопис надіслано до редакції 27.03.17
Переглянути статтю -
УДК 622.063.8
Мета. Створення системи оперативно-виробничого контролю технічного стану гірничотранспортного устаткування шахт і кар’єрів для підвищення його адаптаційної здатності в складних умовах експлуатації.
Методи дослідження. Аналіз і оцінка показників надійності основних агрегатів і вузлів машин вантажних доставок по частоті виходу їх з ладу і потреби запасних частин для ліквідації несправностей. Формування банку даних про умови експлуатації і показників справного стану і нормального функціонування вузлів і агрегатів.
Наукова новизна. Координація попереджувальних замін деталей і запобігання великим поломкам у вузлах і агрегатах досягається шляхом оперативного діагностування і, маючи достатню кількість статистичних даних про відмови вузлів і агрегатів машини вантажної доставки, визначає залежність потреби запасних частин по категорії складності їх усунення з планованим подовженням міжремонтних періодів. Показниками, що оцінюють надійність машини вантажної доставки нового покоління, слід рахувати коефіцієнти технічного використання і зниження ефективності машини.
Практичне значення. Адаптація самохідного устаткування високого технічного рівня в специфічних умовах шахти Новоконстантинівського родовища і нерудних кар’єрів України, при дотриманні графіків технічного обслуговування, дозволить забезпечити оперативно-виробниче визначення технічного стану машин вантажних доставок нового покоління і прогнозувати оптимальне функціонування технологічних процесів видобутку корисних копалин в складних гірничотехнічних умовах експлуатації.
Результати. Встановлено, що показники надійності вузлів і агрегатів машин вантажних доставок нового покоління, визначаються умовами їх взаємодії з характеристиками дорожнього покриття і елементами гірських вироблень. В зв’язку з цим дослідження, спрямовані на встановлення раціональних параметрів взаємодіючих елементів системи є першочерговим завданням.Ключові слова: коефіцієнти технічного використання і зниження ефективності машини, транспортно-технологічна схема, технічне обслуговування, адаптація самохідного устаткування.
Список літератури
1. Ширін Л.Н, Інюткін І.В. «Особенности формирования транспортно-технологических систем подземных рудников с учетом адаптационных возможностей самоходного оборудования// Науковий вісник. – 2009. – №9. –С. 66
–68.
2. Ширин А.Л. Транспортные проблемы производительной работы подготовительных забоев и перспективы их решения / А.Л. Ширин, Л.Н. Посунько, В.А. Расцветаев // Materiały Krakowskiej konferencji młodych uczonych. – Kraków: PATRIA, 2011. – P. 505 – 512.
3. Artem Shyrin. Informatywne wskaźniki niezawodności pracy schematów technologicznych transportu wspomagającego podczas drążenia wyrobisk przygotowawczych// Conference proceedings Krakow conference of young scientists, September 26–28, 2013, Grupa Naukowa Pro Futuro, Krakow: PATRIA. P. 83–87.
4. А.В. Денищенко, О.О. Юрченко «Совершенствование транспортных комплексов гранитных карьеров» [Електронний ресурс]: irNMUU Institutional Repository National Mining University of Ukraine // Персональні колекції підрозділів та співробітників. – 2013. – Режим доступу:http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/1580.
5. Положение о техническом обслуживании и ремонте карьерных автомобилей БелАЗ грузоподъемностью 75 т и более. – ИГД им. А.А.Скочинского, 1985.
6. К.Р.Монсини Фирма «Катерпиллар» – концепция технического обслуживания горных машин// Горный журнал, – 1998. – № 11-12, С. 66-69.
7. J. Farrell, T. Givargis, Differential GPS reference station algorithm – Design and analysis. Ieee Transactions on Control Systems Technology, 2000. 8(3): p. 519-531.
8. К.Ч.Кожогулов, Н.А. Калдыбаев «Проблемы освоения малых месторождений нерудных строительных материалов КЫРГЫЗСТАНА» // Современные проблемы механики сплошных сред – 2010 г. – Вып.№12, стр.27-32.
9. А.В. Денищенко «Повышение эффективности шахтного вспомогательного транспорта» // Науковий вісник НГУ. – 2007. – №10. – С. 21 – 26.
10. К.Р.Монсини Фирма «Катерпиллар» – концепция технического обслуживания горных машин// Горный журнал, – 1998. – № 11-12, С. 66-69.Рукопис надіслано до редакції 04.04.17
Переглянути статтю -
УДК 622.834:622.862.3
Мета. Метою даної роботи є вивчення руху бічних порід при дії динамічних навантажень, що виявляються в результаті обвалень покрівлі вугільного пласта, який розробляється, з урахуванням особливостей проявлення гірничого тиску в вуглепородному масиві, що вміщає гірничі виробки.
Методи досліджень. Для вивчення особливостей небезпечних проявів гірничого тиску в вуглепородному масиві, що вміщає гірничі виробки, були проведені лабораторні експерименти на моделях з оптично чутливих матеріалів і аналітичні дослідження, із залученням основних положень прикладної механіки, теорії пружності і теорії коливань.
Наукова новизна. В результаті проведених досліджень вперше встановлено, що при обваленні бічних порід в гірничу виробку і їх зіткненні з породами безпосередньої покрівлі, представлених у вигляді довгої балки, величина ударного імпульсу не залежить від маси тіла, що ударяється, і не змінюється при постійних значеннях швидкості і маси порід, які обвалилися. В таких умовах, при розрахунку на стійкість порід безпосередньої покрівлі, критичне навантаження завжди подібне руйнівному при розрахунку балок на вигин.
Практичне значення. Рекомендується, при розробці вугільних пластів в складних гірничо-геологічних умовах, для запобігання аварійних ситуацій від дії динамічних навантажень і підвищення безпеки праці гірників, орієнтуватися на спосіб управління покрівлею – закладкою виробленого простору.Ключові слова: оптичні матеріали, динамічні напруження, коливання, ударний імпульс, критичне навантаження, управління покрівлею.
Список літератури
1. Николин В.И. Снижение травматизма от проявлений горного давления / В.И. Николин, С.В. Подкопаев, А.В. Агафонов, Н.В. Малеев. – Донецк: Норд-Пресс, 2005. – 232 с.
2. Селезень А.Л. Поддержание подготовительных выработок при разработке крутых угольных пластов / А.Л.Селезень, А.Г.Томасов, В.Ф.Андрушко – М.: Недра, 1977. – 205с.
3. Тимошенко С.П. Колебания в инженерном деле / С.П. Тимошенко, Д.Х. Янг, У. Унвер – М.: Машиностроение, 1985. – 472с.
4. Методические указания по изготовлению моделей из оптически чувствительных материалов для исследования проявлений горного давления. – Л.: ВНИМИ, 1970. – 180 с.
5. Хаимова-Малькова Р.И. Методика исследования напряжений поляризационно-оптическим методом. – Наука, 1970. – 194 с.
6. Баклашов И.В. Деформируемость и разрушение породных массивов / И.В. Баклашов – М.:Недра, 1988. – 271с.
7. Норель Б.К. Изменение механической прочности угольного пласта в массиве / Б.К. Норель – М.: Наука, 1983. – 201 с.
8. Тимошенко С.П. Теория упругости / С.П. Тимошенко, Дж. Гудьер – М.: Наука, 1979. – 560с.
9. Циглер Ф. Механика твердых тел и жидкостей. – Ижевск: НИЦ «Регулярная и хаотическая динамика», 2002. – 912с.
10. Gross D., Ehlers W., Wriggers P, Schroder I, Muller R. Dinamics – Formulas and Problems: Engineering Mechanics. Springer – Verlag, Berlin, Heidelberg, 2017. – 249p. – ISBN: 3662534363
11. Baruh H. Applied Dynamics. Taylor Francis Group. LLS., 2015. – 872p. – ISBN:148225073X
12. Richard F.E., Whitman R.V. Comparison of footing vibration with theory. – I. Soil Mech. And Found. Div. ASCE, 1967. – №93,6 – p.143-168
13. Ильин М.М. Теория колебаний / М.М. Ильин, К.С. Колесников, Ю.С. Саратов – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2003. – 271 с.
14. Подкопаев С.В., Иорданов И.В., Чепига Д.А. О динамических нагрузках при внезапных обрушениях боковых пород // Сучасні ресурсозберігаючі технології гірничого виробництва. – Науково-виробничий журнал: Кременчуцький нац.. ун-т ім.. М.Остроградського: Кременчук: КрНУ, 2016. – Вип.2(18) – с.99-112.
15. Тригуб А.М., Штагер Е.В. Приближенные способы оценки коэффициента восстановления при соударении твердых тел // Современные наукоемкие технологии. – 2014. – №5. – 1. – с.91-93; URL: https:// www.top.technologies.ru/ru/article/view?id=33723.
16. Ginsberg I. Engineering Dynamics. Cambridge University Press. 2008. – 726p. – ISBN:0521883032.
17. Кочетков А.В., Федоров П.В. Некоторые вопросы теории удара // Науковедение. Интернет-журнал. №5. 2013 – с.1-15 / http://publ.naukovedemie.ru
18. Лапшин В.В. Удар тела о препятствие // Инженерный журнал: наука и инновации. 2013. – Вып.12. – 17с. URL: http://engjournal.ru/catalog/ eng/teormech/1134.html DOI: 10.18698/2308-6033-2013-12-1134.
19. Bottega W.I. Engineering Vibrations. CRC Press, Taylor & Francis Group, 2006. – 727 p. – ISBN: 0849334209Рукопис надіслано до редакції 17.04.17
Переглянути статтю -
УДК 624.012.45
Мета. Метою даної роботи є порівняння експериментальних і розрахункових значень ширини розкриття тріщин підсилених у розтягнутій зоні залізобетонних балок на відходах збагачення залізних руд при малоциклових навантаженнях.
Методи дослідження. Для експериментальних досліджень були виготовлено п’ять серій залізобетонних балок з бетону на відходах збагачення залізних руд. Всі серії балок, крім першої, були попередньо навантажені зусиллям яке становило 0,7…0,8 від руйнівного навантаження першої серії. Після чого балки були розвантажені та підсилені нарощуванням у розтягнутій зоні шаром бетону. Балки підсилювалися нарощуванням у розтягнутій зоні шаром бетону на відходах збагачення залізних руд.
Наукова новизна. Вперше отримано експериментальні дані щодо тріщиностійкості підсилених у розтягнутій зоні згинальних залізобетонних елементів з бетону на заповнювачах із відходів збагачення залізних руд, які зазнають дії малоциклових навантажень високих рівнів. Виявлено закономірність характеру утворення й розкриття тріщин від початкових рівнів монотонно зростаючого навантаження і до руйнування, а також при дії високих рівнів малоциклового навантаження, у балках виготовлених і підсилених бетоном з відходів збагачення залізних руд.
Практична значимість. Виявлена ефективність використання бетонів на заповнювачах з відходів збагачення магнітної сепарації ГЗК при підсиленні залізобетонних конструкцій, у розтягнутій зоні. Експериментально доведено можливість використання наявних методик розрахунку міцності для непідсилених і підсилених залізобетонних згинальних елементів виготовлених з бетонів на заповнювачах із відходів збагачення залізних руд з прийнятною для практичних задач точністю.
Результати. Результати розрахунку ширини розкриття нормальних тріщин підсилених і непідсилених балок позитивно відображають дослідні дані. При цьому теоретична ширина нормальних тріщин завжди більша за експериментальну, що свідчить про стійкість і надійність розрахункових формул. Чинні норми коефіцієнтами ϕ1 та ψb забезпечують належний запас міцності при розрахунку ширини розкриття тріщин для елементів, що піддаються циклічним навантаженням, але не відображають залежність збільшення ширини розкриття тріщин від рівня максимального навантаження й кількості циклів. Експериментально доведено, що використання бетонів на відходах ГЗК в непідсилених та підсилених балках показує момент тріщиноутворення відповідно на 16 та 3% більший за розрахунковий.Ключові слова: бетон, випробування, навантаження, відходи, тріщіностійкість, підсилення.
Список літератури
1. Шевченко Б.Н. Исследование прочности и деформативности предварительно напряженных железобетонных элементов, изготовленных из бетонов на мелких заполнителях – отходах горно-обогатительных комбинатов автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.23.01 “Будівельні конструкції, будівлі та споруди”/ Б.Н. Шевченко. – Киев, 1980. – 20 с.
2. Шевченко Б.Н. Конструкции из бетонов на отходах обогащения железных руд / Б.Н. Шевченко – К.: Высш. шк., 1989. – 192 с.
3, Шевченко Б.Н. Предварительно напряженные конструкции из бетона на мелких заполнителях – отходах обогащения железных руд / Б.Н. Шевченко, А.И. Валовой, Н.П. Стаханов // X Международный конгрессе ФИП : 16- 20 февраля 1986 г., Дели. : М.: ФИП, НК СССР, 1986. – 12 с.
4, Стороженко Г.Т. Исследование напряженно-деформированного состояния железобетонных элементов из бетонов на местных материалах Кривбасса : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. техн. наук: спец. 05.23.01
«Строительные конструкции, здания и сооружения» / Г.Т. Сторожеико –Кривой Рог, 1971. – 19 с.
5. Стороженко Г.Т. Конструктивные элементы на местных материалах / Стороженко Г.Т. // Будівельні матеріали і конструкції. – 1971. № 1. – С.12.
6. Бондаренко Г.Н. Обычные и высокопрочные бетоны на заполнителях из отходов ГОК / Г.Н. Бондаренко // Бетон и железобетон. – 1975. – № 3. – С.10-12.
7. Бондаренко С.В. Усиление железобетонных конструкций при реконструкции зданий / С.В. Бондаренко, Р.С. Санжаровский. – М.: Стройиздат, 1990. – 352 с.
8. Боярчук Б.А. Експериментальні дослідження прогинів згинальних елементів підсилених різними способами / Боярчук Б.А. // Ресурсоекономні матеріали, конструкції та споруди : Зб. наук. праць. – Рівне: УДУВГП, 2000. – Вип. 8. – С.64-67.
9. Гурківський О.Б. Міцність, жорсткість та тріщиностійкість згинаних залізобетонних елементів при режимних навантаженнях: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.23.01 “Будівельні конструкції, будівлі та споруди” / О.Б. Гурківський. – К., 2004. – 20 с.
10. Залесов А.С. Расчет деформаций железобетонных конструкций по новым нормативным документам / А.С. Залесов, Т.А. Мухамедиев, Е.А. Чистяков // Бетон и железобетон. – 2002. – №5. – С. 15-19.
11. Заречанський О.О. Особливості роботи стиснуто-зігнутих залізобетонних елементів при одноразових і повторних малоциклових навантаженнях: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.23.01 “Будівельні конструкції, будівлі та споруди” / О.О. Заречанський. – Львів, 2008. – 20 с.
12. Валовой А.И. Влияние кратковременных переменных нагрузок на прочность, деформативность и трещиностойкость железобетонных элементов из бетоном на отходах обогащения железных руд. Автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. техн. наук. Киев: КИСИ, 1980. – 20 с.
13. Московитин В.В. Циклическое нагружение элементов конструкций. – М.: Наука, 1981.
14. Гордеева Т.Ф. Исследование изгибаемых железобетонных элементов при повторных статических нагрузках. Автореф. дис. канд. техн. наук. – Киев, 1970, – 20 с.
15. Герб П. И. Задачи и методика экспериментальных исследований железобетонных балок, усиленных наращиванием в растянутой зоне бетоном из отходов обогащения железных руд / П. И. Герб // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди : зб. наук. пр. – Рівне : НУВГП, 2009. – Вип. 18. – С. 477–482.Рукопис надіслано до редакції 17.03.17
Переглянути статтю -
УДК 621.879
Мета. Метою даної роботи є розробка методики експериментальних досліджень працездатності крокуючого чотирьохопорного механізму пересування екскаваторів та пошук шляхів його удосконалення. Крокуючі механізми пересування знайшли широке застосування в гірничій промисловості, особливо на машинах з малою швидкістю пересування. Крокуючі механізми, як правило, застосовують на потужних екскаваторах-драглайнах з ковшем місткістю 4 м3 і більше.
Методи дослідження. В роботі використані експериментальні методи дослідження механічних систем, включаючи фізичне моделювання механізму пересування та експериментальні дослідження при різних режимах пересування. Конструкція фізичної моделі чотирьохопорного крокуючого візка дозволяє проводити експериментальні дослідження в умовах, що моделюють процес переміщення такого механізму у гірничих виробках. Експериментальні дослідження були сплановані таким чином, що практично вдалося виключити вплив чинників, що не підлягають контролю і обліку. Метод експериментальних досліджень за допомогою фізичних моделей дозволяє отримати необхідні дані для оцінки надійності механізму і його структурних елементів і з достатнім ступенем вірогідності судити про працездатність досліджуваного об’єкта.
Наукова новизна. Крокуючий чотирьохопорний механізм пересування відноситься до нових конструкцій ходового обладнання екскаваторів, а дослідження величини і характеру зміни параметрів для таких механізмів мають визначне значення для їх подальшого застосування.
Практична значимість. Отримані результати експериментальних досліджень дозволяють визначити фактичні силові і кінематичні параметри процесу пересування крокуючого механізму пересування. Стримуючим фактором його реального застосування є відсутність обґрунтованих рекомендацій щодо визначення його раціональних параметрів з урахуванням конструктивних особливостей конкретної машини, для чого проводиться цілий ряд експериментальних досліджень на фізичній моделі чотирьохопорного механізму пересування з метою підвищення ефективності його використання.
Результати. Встановлено раціональні параметри ексцентрика та характер зміни кінематичних і силових параметрів за один його повний оберт та визначені зміни тиску на ґрунт і способи його зменшення на діючих екскаваторах.Ключові слова: екскавація в гірничих виробках, екскаватор-драглайн, крокуючий механізм пересування, фізична модель, ексцентрик, експериментальні дослідження.
Список літератури
1. Марченко А. І., Буренко О. Г., Калашников О. Ю., Литвинов Л. І. Крокуючий хід важких кар’єрних екскаваторів – лопат. Патент України №46019 кл. E02F9/04 опублікований 15.05.2002 бюл. №5.
2. Машины для земляных работ: учебник для вузов / Ю.А. Ветров, А.А. Кархов, А.С. Кондра, В.П. Станевский; под общ. ред. Ю.А. Ветрова. – 2-е изд., дораб. и доп. – К.: Вища шк., 1981. – 384с.
3. Домбровский, Н.Г. Экскаваторы. Общие вопросы теории, проектирования, исследования и применения / Н.Г. Домбровский. – М.: Машиностроение, 1969. – 318 с.
4. Гальперин, М.И. Строительные машины: учебник для вузов / М.И. Гальперин, Н.Г. Домбровский. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1980. – 344с.: ил. – ISBN 000-000-000-000-0.
5. Подэрни, Р.Ю. Горные машины и комплексы для открытых работ: учеб. пособие: В 2 т. Т. 1. – 4-е изд., стер. – М.: Изд-во МГГУ, 2001. – 422 с.
6. Проектирование машин для земляных работ: учеб. пособие для вузов / под ред. А.М. Холодова. – Харьков: Вища шк., 1986. – 271с.:
7. Шеффлер, М. Основы расчета и конструирования подъемно-транспортных машин / М. Шеффлер, Г. Пайер, Ф. Курт; сокр. пер. с нем. – М.: Машиностроение, 1980. – 255с.: ил. – ISBN 000-000-000-000-0.
8. Баловнев, В.И. Моделирование процессов взаимодействия со средой рабочих органов дорожностроительных машин: учеб. пособие для вузов / В.И. Баловнев. – М.: Высш. школа, 1981 – 335с.9. Крупко І. В. Експериментальні дослідження чотирьохопорного ексцентрикового крокуючого механізму. Підйомно-транспортна техніка. – Дніпропетровськ: 2009-№4 (32)-с. 75-81.Рукопис надіслано до редакції 21.03.17
Переглянути статтю -
УДК 681.513.6
Мета. Метою даної роботи є виконання аналізу проблеми регулювання в системах автоматичного управління, що містять протяжні транспортні лінії, які викликають запізнювання. Аналіз проведено на прикладі ідентифікації даного об’єкта з запізнюванням для подальшої настройки типового промислового регулятора. Результатом даного дослідження є отримання порівняльних характеристик, а не абсолютних значень, і оцінка якості регулювання процесу з використанням даного методу та представлених типів промислових регуляторів.
Методи. При виконанні теоретичних досліджень прийнято метод математичного моделювання об’єктів регулювання другого порядку. Розроблено і вдосконалено математичні моделі об’єктів регулювання та обґрунтовано основні і малозначимі параметри, що впливають на їх роботу.
Наукова новизна. Докладно вивчено питання теорії управління складними об’єктами, зроблено висновки та наведено практичні рекомендації по вибору систем регулювання об’єктів з чистим запізнюванням.
Практична значимість. Інтерес до систем управління з запізнюванням завжди був і залишається на досить високому рівні. Цей факт пояснюється рядом причин. Більшість виробничих процесів мають запізнювання, вплив яких на динамічні властивості системи дуже великий. Ряд об’єктів має приховані запізнювання, які в порівнянні з швидкодією процесів на об’єкті не великі. Такими запізнюваннями найчастіше нехтують. Але в ряді випадків вони є важливою властивістю об’єкта, яка вимагає її врахування при аналізі динамічних властивостей об’єкта.
Результати. Для деяких процесів динамічні характеристики об’єкта мають такі властивості, що найкращий (відносно якості перехідних процесів) спосіб регулювання буде неекономічним, тому в майже статичному режимі регулююча дія має бути або відсутньою, або мати мінімальне можливе значення. Проте у ряді випадків економічна доцільність отримання навіть невеликого приросту критерію якості може бути основою для використання складних систем управління, особливо для складних об’єктів з запізнюванням.Ключові слова: регулювання, запізнювання, ідентифікація об’єкта, налаштування регулятора, вибір способу регулювання.
Список літератури
1. Гурецкий Х. Анализ и синтез систем управления с запаздыванием. Пер. с польского. – М.: Машиностроение,1974;
2. Ашимов А.А. Системы автоматического управления с изменяющейся конфигурацией для объектов с запаздыванием – Алматы: Галым, 1995г.-628с.;
3. Рей У. Методы управления технологическими процессами. Пер. с англ.-М. Мир. 1983 – 368С.;
4. Ротач В.Я. Автоматизация настройки систем управления. –М.: Энергоатомиздат. 1984;
5. Ротач В.Я. Теория автоматического управления теплоэнергетическими процессами. -М.: Энергоатомиздат, 1985 – 296С;
6. Пат. 1270350/18-24 Способ компенсации запаздывания в системах автоматического регулирования / А. Боровиков, А.П. Инешин, Г.В. Логинов, Заявлено 13.10.1968: Опубликовано 04.11.1970. Бюллетень №7;
7. Асанов А.З., Каримов В.С. Синтез САУ для многосвязного объекта с запаздываниями на основе закона управления состоянием // Мехатроника, автоматизация, управление – 2008 – С.3336;
8. Копысов О.Ю., Прокопов Б.И. Построение алгоритма перестройки параметров и запаздывания в методе настраиваемой модели. М.: МГИЭМ, 1999;
9. Осадчий С.И. Федотова М.А. Скрынннк И.А. Упредитель Смита как средство компенсации запаздываний зерносушилки каскадного типа с кипящим слоем // Техніка в сільськогосподарському виробництві, галузеве машинобудування, автоматизація. – 2014. – №27;
10. Осадчий С.І. Калита М.О. Скриннік І.О. Визначення структури і параметрів математичної моделі зерносушильної установки з киплячим шаром в реальних експлуатаційних умовах // Збірник наукових праць КНТУ.- Кіровоград: КНТУ, 2008 – С. 345-349;
11 Азарсков В.Н. Блохин JI.H. Житецкий Л.C. Методология конструирования оптимальных систем стохастической стабилизации – Киев: Книжное издательство Национального авиационного университета, 2006 – 438 с.
12 Асанов А.З. Каримов B.C. Решение задачи синтеза системы автоматического управления многосвязным объектом с запаздываниями // Вестник УГАТУ, Управление. ВтиИ – Уфа: УГАТУ, 2009 – т.13, №2(35) – С.24-35;
13. Щокін В.П., Щокіна О.В., Кузьменко А.С. Метод параметричного синтезу асимптотично-стійких, інтелектуальних систем курування динамічними об’єктами // Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції
«Наука і освіта 2005».-Дніпропетровськ.-2005. – №63. – С. 80-81;
14. Щокін В.П., Кузьменко А.С., Результати розробки алгоритму нечіткого логічного виводу ModifyMamdani
// Вісник КТУ. – Кривий Ріг. -2007.- №17. – С.129-132;
15 Кузьменко А.С., Коломіц Г.В., Сушенцев О.О. Результати розробки методу еквівалентування функціональних особливостей fuzzy-контролерів // Автоматика. Автоматизация. Электротехнические комплексы и системы. – Херсон. -2008. – №1(21). –С.111-117;
16 Кузьменко А.С., Щокин В.П. Синтез нейронной сети для имитации и управления сложными объектами с распределенными во времени параметрами // Материалі конеренции «Topical Issues of Rational Use of Natural Resources» April 20 – 22, 2011;
17 Щокін В.П., Кузьменко А.С. Компенсація запізнювання обєкта керування в ARMABiS-системах // Матеріали конференції «Сталий розвиток промисловості та суспільства» – № 30 – 2012.Рукопис надіслано до редакції 17.04.17
Переглянути статтю -
УДК 004.942
Мета. Одним з актуальних питань в гірництві є оптимальне використання існуючого обладнання та механізмів з мінімальними витратами на його ремонт та обслуговування. У статті наведено результати дослідження роботи моделі тягового електроприводу кар’єрного самоскиду з урахуванням характеру технологічної траси для виявлення можливого перегріву електроприводу та оптимізації роботи самоскиду або кар’єрної траси. Основною задачею при створенні моделі було виявити можливі перевантаження електроприводу самоскиду і як наслідок цього перегрів синхронного генератора або приводних двигунів при роботі на технологічній трасі.
Методи дослідження. Базовими складовими моделі є некерований діодний міст та двигуни постійного струму, синхронний генератор, модель навантаження на валах двигунів. Проведений розрахунок параметрів моделі електроприводу. Розробка електроприводу кар’єрних самоскидів не стоїть на місті, впроваджуються більш сучасні та ефективні електроприводи. Модель дозволяє відстежувати електричні та температурні перевантаження в роботі електроприводу в залежності від характеру технологічної траси.
Наукова новизна. В статті наведені приклади моделювання руху БілАЗу при рідних умовах траси.
Практична значимість. Моделювання роботи сучасного електроприводу самоскиду дає можливість виявити перевантаження та неоптимальне його використання на технологічній трасі. Це дає змогу оптимізувати саму трасу кар’єру чи відвалу, визначити оптимальні маршрути руху транспорту що дасть можливість зекономити пальне та зменшити собівартість відпрацювання кар’єру. Створення моделі та її подальший аналіз проводився в математичному пакеті MatLab.
Результати. Створенню моделі тягового електроприводу кар’єрного самоскиду присвячена серія робіт, включаючи цю.Ключові слова: кар’єрний самоскид, електропривод, модель, технологічна траса.
Список літератури
1. О.П. Хорольський, А.С.Кузьменко, Г.В.Коломіц Дослідження та моделювання тягового електроприводу кар’єрного самоскиду Білаз-75131 з урахуванням характеру технологічної траси Вісник Криворізького технічного університету. Збірник наукових праць. Випуск 28. Кривий Ріг-2011. С.30
2. П.А. Морнев, А.А. Кулешов, А.Н. Егоров, И.В. Зырянов. Карьерный автотранспорт. СПб, «Наука», 2004;
3. Єфремов И.С. Теория и расчет тягового привода електромобилей., Москва: Высшая школа, 1984;
4. Герман-Галкин С. Г. Компьютерное моделирование полупроводниковых систем в MatLab 6.0: Учебное пособие. – СПб.: Корона принт, 2001.
5. http://www.mining-media.ru/ru/article/transport/1629-130-tonnye-samosvaly-belaz-v-karerakh-rossii
6. М.Г. Потапов, В.И. Белозеров. Направления развития карьерного автотранспорта. Горный информационно-аналитический бюллетень. Том 10, 2000 г., с. 288
7. О.Н. Вуейкова, О.Н. Ларин. Вопросы повышения эффективности работы карьерного автотранспорта. Вестник Оренбургского государственного университета. Том 10, 2011 г., с.20;
8. Ларин О.Н. Факторный анализ производитеьности карьерного автотранспорта // Транспорт: наука, техника, управление. – 2011. – №1. –С.29.
9. Мариев П.Л. Карьерный автотранспорт: состояние и перспективы / П.Л. Мариев, А.А. Кулешов, А.Н. Егоров. – СПб.: Наука, 2004. – 429с.
10. Васильев М.В. Транспорт глубоких карьеров – М.: Недра, 1981. – 295с.
11. Резниченко С.С. Математические методы и моделирование в горной промышлености – М.: МГГУ. 2001. – 400 с.Рукопис надіслано до редакції 17.04.17
Переглянути статтю -
УДК 519.218.2: 616.98
Автори діляться своїм практичним досвідом по організації практичного нагляду за ентеровірусними інфекціями, надають дані про частоту позитивних лабораторних вірусологічних досліджень на ентеровіруси у людей, зовнішньому середовищі.
Основні положення про поліомієліт, розкрито окремі профілактичні заходи, що здійснюються з метою попередження захворювання. Приведені дані про випадки інфікування дітей вірусом поліо- у Закарпатській області та моніторингу циркуляції поліо- та інших ентеровірусів у навколишньому середовищі. Розглянуто державну програму захисту дітей від захворювання, смерті, інвалідізації шляхом проведення рутинної імунізації.
Метою епідеміологічного нагляду за ентеровірусними інфекціями є попередження підвищеного ризику спалаху поліомієліту в Україні та елімінації вірусу в державі шляхом створення колективного імунітету, що зупинить циркуляцію вірусу.
Основним методом досягнення мети є проведення рутинної імунізації – програми, яка проводиться для всього населення, зокрема для всіх дітей, щоб забезпечити захист від смерті, інвалідізації та захворювань, які можуть викликати інфекції. Проведення турової імунізації (або додаткові заходи з імунізації, кампанія з додаткової імунізації) передбачають введення додаткових доз вакцини для великої кількості населення протягом короткого періоду.
Науковою новизною є запровадження інформаційної підсистеми як основного елемента епідеміологічного нагляду, яка забезпечує отримання даних щодо епідемічної ситуації і базується на результатах вірусологічних досліджень.
Здійснення епідеміологічного нагляду за ентеровірусними інфекціями не можливо без належного вірусологічного лабораторного забезпечення. Вірусологічний моніторинг ентеровірусних інфекцій є провідною складовою інформаційної підсистеми епідеміологічного нагляду за цими хворобами. Від його результативності залежить ефективність його функціонування аналітично-діагностичної та організаційно-виконавчої підсистем. Велике значення має створення колекції ентеровірусів, її належне зберігання, що є запорукою для розвитку молекулярної епідеміології ентеровірусних інфекцій, прогнозування перебігу їх епідемічного процесу.Ключові слова: ентеровірусні інфекції, поліовіруси, елімінація поліомієліту, імунопрофілактика.
Список літератури
1. К.М. Синяк «Епідеміологія вірусних інфекцій», С. 80-94.
2. В.Є.Джавець, Л.Мельнік, Є.А. Ейдельберг «Руководство по медицинской микробиологии». – Том 3. – С. 162–183.
3. Наказ МОЗ України від 18.02.2008р. №86 «Про затвердження методичних вказівок «Вірусологічний моніторинг у системі епідеміологічного нагляду за ентеровірусними інфекціями та шляхи його удосконалення».
4. К.М. Синяк «Епідеміологія вірусних інфекцій», стор. 80-94
5. В.Є.Джавець, Л.Мельнік, Є.А. Ейдельберг «Руководство по медицинской микробиологии», том 3, стор. 162 – 183.
6. Наказ МОЗ України від 18.02.2008р. №86 «Про затвердження методичних вказівок «Вірусологічний моніторинг у системі епідеміологічного нагляду за ентеровірусними інфекціями та шляхи його удосконалення».
7. Задорожна В.І. «Сучасний нагляд на ентеровіруси та фактори їх передачі» / журнал «Довкілля та здоров’я» – 2012, №2, стор.49-54
8. В.І.Задорожна, В.І.Бондаренко, С.І.Дран «Роль ентеровірусної інфекції в розвитку патології людини»» /Журнал Академії медичних наук України, 2006 -11, №3, стор. 511-514).
9. В.А.Сергеєв «Вірусні вакцини» (Київ, журнал «Урожай», 1993р., стор.315-316).
10. Доан С.І. «Ентеровірусні інфекції» (Київ, ДІА, 2010, стор.9-10).
11. С.Г.Юрков «Каталог колекції клітинних культур» (м.Покров, ВНДІВВІМ, 2000, стор.59-60).
12. Воробьева А.А. «Атлас по медицинской микробиологии, эпидемиологии и иммунологии», (Москва, «Медицинское информационное агенство», 2003, стор.117-118.
13. А.В.Дьоміна, В.А.Терновой, Н.І.Шульгіна, С.В.Нетесов «Ентеровіруси. Лабораторна діагностика, лікування, імунопрофілактика, профілактичні заходи у вогнищі», частина 3, / Бюлетень СОРАМН – 2011, стор.111-114)..Рукопис надіслано до редакції 19.04.17
Переглянути статтю -
УДК 622.271
Мета. Метою даної роботи є розробка методологічної основи для визначення точки Ферма-Торрічеллі для кількості екскаваторних вибоїв, що перевищує три, а також з урахуванням впливу на оптимальну точку звезення відмінностей у продуктивності екскаваторних вибоїв.
Методи дослідження. У статті наданий огляд сучасних досліджень, в яких для мінімізації логістичних процесів використовуються алгоритми з використання точки Ферма-Торрічеллі-Штейнера. У роботі використані методи математичної оптимізації. З огляду на математичну складність розв’язуваної задачі, координати оптимальної точки звезення раціонально визначати методом сіток або градієнтнім методом.
Наукова новизна. Технологія гірничих робіт з використанням перевантажувальних складів широко розповсюджена на глибоких залізорудних кар’єрах. У більшості випадків, при прийнятті рішення про місце розташування перевантажувального складу в першу чергу до уваги береться його висотне положення в просторі кар’єру. Але положення перевантажувального пункту в плані теж має значний вплив на техніко-економічні показники відкритих гірничих робіт. Традиційний підхід, що розглядає в якості оптимальної точки звозу точку центра ваги, не є гарантією забезпечення мінімального значення транспортної роботи. В математиці відома точка Ферма-Торрічеллі, яка забезпечує мінімальну відстань до вершин трикутника. Показано, що коли область виконання гірничих робіт не можна апроксимувати правильною геометричною фігурою, точка центру ваги не є такою, що забезпечує мінімальну транспортну роботу. В такому випадку мінімальна транспортна робота забезпечується при співпадінні точки звозу з точкою Ферма-Торрічеллі.
Практична значимість. З точки зору відкритої розробки, особливе практичне значення має розробка методу, що дозволить визначати оптимальну точку звозу для робочої зони кар’єру за відомими координатами характерних точок з урахуванням вагових коефіцієнтів. Запропоновано рішення задачі визначення раціональної точки звезення розділити на кілька етапів. На першому етапі визначаємо координати центру ваги даної області. На другому етапі визначаємо координати точки Ферма-Торрічеллі методом сіток або градієнтним методом, прийнявши за початок умовної системи координат точку центра ваги.
Результати. Запропонований метод дозволяє визначити оптимальну точку звезення гірничої маси (мінімум транспортної роботи) для довільної кількості екскаваторних вибоїв як з однаковою, так і з різною продуктивністю. Визначення оптимальної точки звезення дозволяє знизити обсяг транспортної роботи на 20-30%.Ключові слова: перевантажувальний пункт, тимчасовий відвал, точка Ферма-Торрічеллі, мінімізація транспортної роботи.
Список літератури
1. Яковлев В.Л. Теория и практика выбора транспорта глубоких карьеров / В.Л. Яковлев. – Новосибирск: Наука СО, 1989. – 240 с.
2. Жуков С.А., Федоренко С.А., Пузанов Е.В. Координация грузопотоков при переводе рудных карьеров на комплексное освоение недр // Разраб. рудн. месторождений. – Кривой Рог, 2002. – Вып. 78. – С . 3-8.
3. Федоренко С.А., Жуков С.А. Транспортные проблемы комплексной разработки железорудных месторождений // Разраб. рудн. месторождений. – Кривой Рог, 2003. – Вып. 82. – С 22-27.
4. Федоренко С.А., Жуков С.А., Навитний Ю.М., Ткаличенко С.В. Анализ технологического потенциала периодических колебаний производительности ЦПТ как резерва мультиструктурных грузопотоков // Гірничий вісник, вип. 101. – Кривий Ріг, 2016, С. 12-18.
5. Вилкул Ю.Г., Слободянюк В.К., Максимов И.И. Обоснование рациональных зон использования карьерных автосамосвалов разной грузоподъемности // Разработка рудных месторождений. – Кривой Рог. – 2008.- № 92. – С.3-7
6. Vilkul Y., Slobodyanyuk V., Maximov I. Optimization of capacity and the number of crushing and transfer stations at the deep open pits // Metallurgical and Mining Industry. – 2016. – № 4. – Р. 116–120
7. Протасов В. Ю. Максимумы и минимумы в геометрии. / В. Ю. Протасов // М.: МЦНМО, 2005. — 56 с.
8. Успенский В. А. Некоторые приложения механики к математике /В. А. Успенский // М.: Физматгиз, 1958. – 48 с.
9. Люстерник Л.А. Кратчайшие линии (вариационные задачи) / Л. А. Люстерник // М.: Гостехиздат,1955. — 104 с.
10. Paul J. Nahin, When Least Is Best : How mathematicians discovered many clever ways to make things as small (or as large) as possible, Princeton University Press, 2011 – «The Fermat/Steiner Problem » pp=279-286
11. Boltyanski V., H. Martini H., Soltan V., Geometric Methods and Optimization Problems, vol. 4, Springer, coll. « Combinatorial Optimization », 1998 – § 18 : «The classical Fermat-Torricelli problem»
12. Берн М.У. Поиск кратчайших сетей // В мире науки. – 1989. – № 3. С. 64-70
13. Казаков А.Л., Лемперт А.А., Нгуен Г.Л. Оптимизация системы коммуникаций с учетом региональных особенностей: математическая модель и численный метод //Вестник ИрГГУ. 2014. Т.95, №12, С. 17-22
14. Лисин А.В., Фийзуллин Р.Т. Эвристический алгоритм поиска приближенного решения задачи Штейнера, основанный на физических аналогиях // Компьютерная оптика. 2013. Т 37, №4, С. 503-510
15. Шевяков Л. Д. Определение места заложения подъемного ствола / Шевяков Л. Д.– М.:Углетехиздат, 1947. – 43 с.
16. Белозеров В.И. Оптимизация вскрытия рабочих горизонтов карьера// ГИАБ. – М.: Изд-во МГГУ, 2012. – №6. – С. 88-94.Рукопис надіслано до редакції 13.04.17
Переглянути статтю -
16. Негрій Т.О., Негрій С.Г.
Про вплив енергетичних витрат гірників на рівень виробничого травматизму
УДК 622.8: 614.8: 331.452
Мета. Метою статті є встановлення впливу енергоємності робіт на рівень травматизму при виконанні операцій в рамках виробничого процесу.
Методи дослідження: фізіологічні методи вивчення трудових процесів: хронометраж робочого дня, методи дослідження нервово-м’язового апарату, дослідження зовнішнього дихання і газообміну, методи дослідження серцево-судинної системи.
Наукова новизна. Новизна роботи полягає у розробці наукових засад щодо оптимізації графіків організації робіт з урахуванням фізичних можливостей гірників. З використанням результатів розрахунку енергетичних витрат гірників, на основі встановлених залежностей та вимірювань частоти серцевих скорочень у шахтарів, при виконанні підоперацій були визначені сумарні енерговитрати при виконанні комплексу робіт, які передували травмуванню їх виконавцю.
Практична значимість. На конкретному прикладі здійснено обґрунтування необхідності врахування психофізіологічних умов праці при проектуванні безпечних технологічних схем ведення гірничих робіт, які б враховували режими праці-відпочинку працівників.
Результати. Встановлено взаємозв’язок між показниками важкості праці та рівнем виробничого травматизму, що є підґрунтям для подальшого вивчення фізіології праці гірників задля забезпечення більш комфортних та безпечних умов праці.Ключові слова: травматизм, умови праці, енергетичні витрати, графік організації робіт, працездатність, компенсаційний відпочинок.
Список літератури
1. Долженков, А.Ф. Анализ основных направлений создания безопасных условий труда рабочих угольных шахт / А.Ф. Долженков, Т.А. Негрей // Вісті Донецького гірничого інституту / Красноармійськ 2015, №1(36)-2(37), – С. 123-129.
2. Шевченко, В.Г. Разработка научно-методических принципов повышения готовности систем „горнорабо-чие – очистной комплекс“ к высокопроизводительной и безопасной работе /В.Г. Шевченко // Науковий вісник НГУ, 2010, № 9.– С. 88-93.
3. Paul, P. S., & Maiti, J. (2007). The role of behavioral factors on safety management in underground mines. Safety Science, 45(4), 449–471. doi:10.1016/j.ssci.2006.07.006.
4. Булат, А.Ф. Методичне забезпечення визначення готовності систем «гірники – очисний комплекс» до підвищення безпеки вуглевидобутку / А.Ф. Булат, В.Г. Шевченко // Науковий вісник НГУ. – 2010. – №7-8. – С. 113- 118.
5. Касьянов, М.А. Визначення межі фізичного навантаження на людину за споживанням нею кисню / М.А. Касьянов, В.О. Медяник, О.О. Андріанова, І.В. Савченко // Сб.научн.тр.МакНИИ по безоп.работ в горн.пром-ти «Спос.и средст.созд.безоп.и здор. условий труда в угольн.шахтах». – Макеевка – Донбасс: МакНИИ, 2009. – Ч.1. – С. 162-170.
6. Ковшевный, А.П. Формализм – основная причина производственного травматизма / А.П. Ковшевный, А.В. Васильев, В.Л. Шкригун // Уголь Украины. – 2002. – №6. – С. 29-32.
7. Browne, R. C. (1973). Safety and health at work: The Robens Report. British Journal of Industrial Medicine, 30(1), 87–91. doi:10.1136/oem.30.1.87.
8. Руководство по физиологии труда / Под ред. З.М. Золиной, Н.Ф. Измерова.– М.: Медицина, 1983, 528с.
9. Солонин, Ю.Г. Возрастание особенностей некоторых физиологических функций в процессе работы у лиц тяжелого физического труда / Ю.Г. Солонин, С.Н. Масленцова, З.М. Кузнецова // Физиология человека. 1981.- т.2, №2.- С. 221-228.
10. Исследовать условия применения различных типов респираторов при ведении горноспасательных работ и разработать Концепцию защиты органов дыхания горноспасателей / Отчет по 2 етапу НИР, НПО «Респиратор», Донецк, 1994.- 26 с.
11. Негрей, Т.А. О безопасности труда горнорабочих при выполнении основных производственных операций/ Т.А. Негрей // Вісті Донецького гірничого інституту / Покровськ, 2016, №1(38), – С. 84-94.
12. Головкова, Н.П. Оценка условий труда, профессионального риска, состояния профессиональной заболеваемости и производственного травматизма рабочих угольной промышленности / Н.П. Головкова, А.Г. Чеботарёв, Н.О. Каледина, Н.А. Хелковский-Сергеев // Горный информационно-аналитический бюллетень (научно- технический журнал) 2011. №57.- С. 9-40.
13. Цугленок, Н.В. Методика расчета энергозатрат работающих на тушении лесных пожаров / Н.В. Цугленок, Ю.Т. Цай // ВесникКрасГАУ. – 2005.- №11.- С. 227-230.
14. Марийчук, И.Ф. Энергозатраты членов аварийно-спасательных подразделений / И.Ф. Марийчук, О.В. Папазова, А.А. Онасенко, А.А. Гаврилко // Горноспасательное дело. 2011.-Вып. 48- С. 172-181.
15. Чеботарёв, А.Г. Тяжесть и напряжённость труда работников при добыче полезных ископаемых, меры профилактики / А.Г. Чеботарёв, В.В. Матюхин // Журнал “Горная Промышленность”.- 2013. – №4 (110). С. 66 (http://mining-media.ru/ru/article/prombez/4679-tyazhest-i-napryazhjonnost-truda-rabotnikov-pri-dobyche-poleznykh-iskopaemykh-mery-profilaktiki
16. Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» // Затв. наказом МОЗ України №248 від 08.04.2014.
17. Бухалков, М.И. Внутрифирменное планирование: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 392с.
18. Кукин, П.П. Безопасность технологических процессов и производств. Охрана труда: учеб. пособие / П.П. Кукин. – М: Высшая школа, 2002. – 319 с.Рукопис надіслано до редакції 15.04.17
Переглянути статтю -
УДК 621.01:681.3: 658.5
Метою дослідження є розробка системи автоматизованого мікроструктурного аналізу для вирішення конкретних задач. Створення планується в форматі окремих модулів під конкретні задачі матеріалознавства, що дозволить молодим науковцям, які позбавлені фінансування, вирішувати задачі, пов’язані з їх професійним спрямуванням.
Елементом наукової новизни є питання розробки сучасної вітчизняної системи автоматизованого мікроструктурного аналізу на етапі аналізу графітових включень у чавуні. Викладено результати проведення мікроструктурного аналізу та обробки отриманих результатів, а також перелік використаного обладнання.
У роботі сформульовано актуальність проблеми, пов’язаної з необхідністю переходу від стандартних методів мікроструктурного аналізу до сучасних, які є більш точними і потребують мінімум втручання людини. Дослідження проводились на зразках циліндричної форми. Матеріал КЧ35-10. У процесі цифрової обробки отриманих зображень використано метод Вейвлет аналізу. Для аналізу графітових включень для визначення відношення Ферит-Перліт встановлюються порогові рівні градації сірого так, щоб на нетравленому зразку можна було виявити графіт. Графітна фракція використовується для розрізнення між графітом і перлітом, тому що їх схожість в відтінках сірого робить їх практично невідмітними один від одного Після завершення аналізу, програма автоматично обчислює відсоток графітної фракції, яка зберігається в проміжний звіт.
Практична значимість полягає в тому, що розроблена програма в комбінації з можливостями сучасної цифрової техніки для мікроструктурного аналізу дозволяє визначати параметри графіту точно і багаторазово. Програмний пакет розробленj відповідно до міжнародного стандарту ISO 945-1:2008. Передбачена можливість автоматичного генерування звіту, заснованого на даних аналізу.
Результати дослідження показали, що розроблена система є універсальною і може взаємодіяти з будь-яким оптичним обладнанням (компактні цифрові металографічні мікроскопи, аналогові мікроскопи з цифровим окуляром, професійні цифрові металографічні мікроскопи), але яке, в свою чергу задовольняє вимоги, що висуваються при мікроструктурному аналізі.Ключові слова: мікроструктурний аналіз, графіт, чавун, система розпізнавання, матеріалознавство, сфероїдизація.
Список літератури
1. Анализатор изображений “Thixomet”. Режим доступу: http://ukrintech.com.ua/produktsiya/metallografiya/ programmnoe-obespechenie/
2. Минаев А.А., Смирнов А.Н., Лейрих И.В. Металлопродукция: сертификация, маркировка, упаковка. Учебное пособие. – Донецк: Норд–Пресс, 2006. – 291 с.
3. Богачев И.Н. Металлография чугуна. М.: Машгиз, 1952. – 360 с.4.
5. Тен Э.Б., Тухин Э.Х., Воронцов В.И., Илъюров А.Л. Прогнозирование формы графита в структуре чугуна / Э.Б. Тен , Э.Х. Тухин, В.И. Воронцов, А.Л. Илъюров // Экспресс обзор Серия 10 Промышленность отопительного и санитарно-технического оборудования. – М.:ВНИИЭСМ. 1991, №4. – С.3-10.
6. ISO 945-1:2008. Microstructure of cast irons — Part 1: Graphite classification by visual analysis.
7. Юнусов Ю.Ю., Осмаков В.Н. Исследование макро- и микроструктуры металла неразрушающим методом при помощи металлографического комплекса / Ю.Ю. Юнусов, В.Н. Осмаков // Металловедение и термическая обработка металлов, 2002, №2,- С. 36-37.
8. Яковлев А.В. Система обработки изображений шлифов металлов / А.В. Яковлев // Радиотехника, телевидение и связь. Межвуз. сборник научн. трудов. – Муром: Изд-во Муромского института (филиала) ВлГУ, 1999.
9. Мартюшев Н.В. Программные средства для автоматического металлографического анализа / Н.В. Мартюшев // Современные проблемы науки и образования. – 2012. – № 5. – С. 1-6.
10. Гонтовой С.В., Емельянов В.А. Автоматизированная компьютерная система 153 металлографического контроля качества металлов / С. В. Гонтовой, В. А. Емельянов // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. – 2010. – № 5(46). – С. 197 – 202.
11. Стась О.М., Гаврилюк В.П. Комп’ютерні методи дослідження в металографічному аналізі / О.М. Стась, В.П. Гаврилюк // Методи дослідження та контролю якості металів. — 2000. — №1—2. — C.48—52.
12. Повстяной О.Ю., Заболотний О.В., Чміль І.І. Комп’ютерні методи дослідження в металографічному аналізі за допомогою прикладних програм / О.Ю. Повстяной, О.В. Заболотний, І.І. Чміль // Наукові нотатки. – Луцьк: ЛДТУ, 2004. − Випуск 15. – С.244-251
13. ГОСТ 1778-70 Сталь. Металлографические методы определения неметаллических включений.
14. ГОСТР ИСО 4967-2009 Сталь. Определение содержания неметаллических включений. Металлографический метод с использованием эталонных шкал.
15. ГОСТ 3443-87 Отливки из чугуна с различной формой графита. Методы определения структуры.Рукопис надіслано до редакції 19.03.17
Переглянути статтю -
УДК 622. 274. 53:622. 063. 44:622. 234. 5
Мета. Дослідження і розробка ресурсозберігаючих геотехнологій очисної виїмки природно-багатих залізних руд на базі свердловинної гідротехнології і самохідного обладнання, що дозволяють підвищити якість товарної продукції і ефективність ведення гірничих робіт.
Методи. Конструктивно-функціональний аналіз системи розробки підповерхового обвалення, чисельний аналіз і оцінка параметрів оголень очисних камер, моделювання на еквівалентних матеріалах технологічного процесу випуску руди, технологічне проектування схем очисної виїмки багатих руд, техніко-економічна оцінка варіантів системи розробки.
Наукова новизна. Встановлено, що в умовах розробки глибоких горизонтів залізорудних шахт раціональні технологічні параметри процесів геотехнологій очисної виїмки визначається геомеханічними умовами і комплексами геотехніки, яка застосовується. Отримали подальшого розвитку залежності: трансформації напружено-деформованого стану навколо вироблених просторів і гірничих виробок при розробці залізорудних родовищ; раціональних режимів високо інтенсивного випуску рудної маси; оптимізації схем комплексної механізації процесу доставки рудної маси.
Практичне значення. Для похило-падаючих середньої потужності залізорудних покладів, представлених зонально-розподіленими масивами різносортових природно-багатих руд середньої і нижче середньої міцності і стійкості, розроблені раціональні ресурсозберігаючі технологічні схеми процесів очисної виїмки, що забезпечують роздільне отримання рудного суперконцентрату, високоякісної чистої руди і рядовий рудної маси без підвищення собівартості видобутку.
Результати. Вперше розроблено ресурсозберігаючі варіанти комбінованої системи розробки підповерхового обваленням з утворенням стійких, згідно падаючих, компенсаційних просторів шляхом випереджаючої виїмки найбільш багатої частини масивів руд свердловинною гідротехнологією і подальшим відпрацюванням рядових запасів другої черги технологією з відбійкою руди віялами глибоких свердловин оптимальної довжини і орієнтації та інтенсивним лінійно-рівномірним режимом випуску рудної маси на базі високопродуктивних комбінованих доставочних комплексів скреперних установок і самохідних навантажувально-доставочних машин. Комбінована геотехнологія очисної виїмки, забезпечує: простоту конструкції; високу безпеку і санітарно-гігієнічні умови праці; продуктивність очисного вибою – 70-110 тис. т; продуктивність праці робітника по системі – 60-80 т/чол. зміну; втрати – 10-15%; засмічення – 3-7%; собівартість – 65-75% від традиційної.Ключові слова: багаті багатосортові залізні руди, ресурсозберігаючі технології, глибокі горизонти, підповерхове обвалення, роздільна виїмка, технологічна схема, самохідні машини і установки, свердловинна гітротехнологія, процеси очисної виїмки, техніко-економічні показники.
Список літератури
1. Глушко В.Т. Инженерно-геологические особенности железорудных месторождений / Глушко В.Т., Борисенко В. Г. – М.: Недра, 1978. – 253 с.
2. Технология комплексной переработки и использования богатых руд гидродобычи КМА / Л. А. Ломовцев, А. В. Максимов, Ф. М. Журавлев [и др.] // Горный журнал. –1995. – №1. – С. 39-42.
3. Тарасютин В. М. Геотехнологические свойства высококачественных мартитовых руд глубоких горизонтов шахт Кривбасса / В. М. Тарасютин // Науковий вісник НГУ. – 2015. – №1. – С. 54-59.
4. Чернококур В. Р. Добыча руды с подэтажным обрушением /В. Р. Чернокур, Г. С. Шкребко, В. И. Шелегеда. – М.: Недра, 1992. – 271 с.
5. Черненко А. Р. Подземная добыча богатых железных руд / А. Р. Черненко, В. А. Черненко. – М.: Недра, 1992. – 224 с.
6. Дулин А. Н. Управление качеством на предприятии при раздельной и валовой выемке ископаемых / А. Н. Дулин, Б. Ю. Сердиновский, Р. А. Дулина – Новочеркаск: ЮРГТУ, 2002. – 34 с.
7. Волков Ю. В. Основные направления развития геотехнологии и геотехники подземной разработки рудных месторождений / Волков Ю. В., Соколов И. В. // Горный информационно-аналитический бюллетень (научно-технический журнал). – 2007. –№11.– С. 270-272.
8. Ступнік М. І. Стан і перспективи розвитку підземних гірничих робіт у Криворізькому басейні / Ступнік Н. І., Колосов В. О., Калініченко В. О. // Розробка родовищ: зб. наук. пр. – 2013. – Т.7 – С. 223-228.
9. Ступник Н. И. Пути совершенствования технологи подземной разработки богатых руд Кривбасса / Н. И. Ступник, М. И. Кудрявцев, А. М. Басов // Вісник Криворізького технічного університету. – 2010 – Вип. 26. – С. 23-26.
10. Кудрявцев М. И. Сравнительная оценка систем подэтажного обрушения по фактору извлечения чистой руды в условиях подземного Кривбасса / М. И. Кудрявцев, Н. И. Ступник, Т. С. Грищенко // Вісник КТУ. – 2011 – Вип. 28. – С. 3-5.
11. Проблемы геотехнолгических процессов комплексного освоения суперкрупных рудных месторождений / под. ред. К. Н. Трубецкого, Д. Р. Каплунова. – М.: ИПКОН. – 2005. – 248 с.
12. Колесников В. И. Особенности рационального недропользования при освоении месторождении богатых руд / В. И. Колесников, В. И. Стрельцов, С. Э. Мининг // Горный информационно-аналитический бюллетень (Научно-технический журнал). – 2000. – №9. – С. 31-36.
13. Скважинная гидродобыча полезных ископаемых / В. Ж. Аренс, О. М. Гридин, Е. В. Крейнин и др. – М.: Изд-во «Горная книга», 2007. – 295 с.
14. Тарасютин В.М. Экспериментальные исследования процессов скважиннойгидротехнологии в шахтных условиях / Тарасютин В. М., Гирин В. С., Монастырский Ю. А. // Разработка рудных месторождений. – 1998 – Вып. 63.– С. 16-20.
15. Курленя М. В. Техногенные геомеханические поля напряжений / М. В. Курленя, В. М. Серяков, А. А. Ерёменко. – Новосебирск: Наука, 2005. – 264 с.
16. Савич И. Н. Современные тенденции в развитии технологии с обрушением и их совершенствование при подземной разработке апатитовых месторождений Хибин / И. Н. Савич, А. С. Кузьменко // Горный информационно-аналитический бюллетень (Научно-технический журнал). – 2005. – №13. – С. 218-220.Рукопис надіслано до редакції 18.04.17
Переглянути статтю -
УДК 539.3: 622.233
Мета. Вимірювання тривалості удару та швидкості поширення пружних хвиль в металевих стрижнях змінного перерізу, а також визначення залежності швидкості від геометричних та фізичних характеристик стрижня.
Методи дослідження засновані на використанні відомих положень теорії удару, розв’язку задач про поздовжнє зіткнення стрижнів. Для проведення вимірювань застосовувалися сучасні цифрові прилади. Експериментальна обробка даних виконувалася, в основному, методом найменших квадратів. Розрахунки і аналіз експериментальних даних виконувалися з використанням сучасної обчислювальної техніки і програмного забезпечення.
Наукова новизна. Вперше отримана синусоподібна функціональна залежність швидкості поширення пружної хвилі від калібру ступінчастого стрижня, тобто від форми бічної поверхні стержня.
Практична значимість. Розроблено спосіб отримання величини максимальної швидкості поздовжньої хвилі в зразках гірської породи. Ці дані можна використовувати для аналізу напружено-деформованого стану гірського масиву та інших об’єктів при їх ударному навантаженні.
Результати. При ударі в стрижні як у твердому тілі поширюються хвилі кількох типів з різними швидкостями. Проведений аналіз поширення пружних хвиль в круглих стрижнях показав, що значення середньої швидкості поширення хвилі в коротких стрижнях відрізняється від швидкості хвилі, яка визначається в одновимірній теорії. Для вимірювання швидкості пружних хвиль використовувалися два способи: а) за часом розповсюдження пружної хвилі в стрижні (реєстратор – п’єзодатчик), б) за часом зіткнення двох стрижнів (електроконтактний метод). Тривалість контакту визначалася як різниця часу з моменту початку контакту до моменту, коли всі точки торця стрижня відійдуть від перешкоди. Досліджувалися ступінчасті стрижні довжиною 100 мм та діаметром 10 мм. Довжина сходинки діаметром 5 мм змінювалася в межах 0-100 мм. Теоретичні та експериментальні дослідження на розроблених та виготовлених установках довели, що існують дві характерні області, в яких швидкість поширення пружної хвилі в трьохвимірному стрижні кінцевої довжини відрізняється від величини швидкості хвилі в одновимірному стрижні. Максимальної швидкості хвиля досягає, коли довжина сходинки становить 0,2 від довжини стрижня. Для заліза ця швидкість склала величину 5958 м/с, алюмінію 6098 м/с, латуні 4065 м/с. Існує значення калібру, при якому середня швидкість поздовжньої хвилі мінімальна, що обумовлено істотним впливом на неї поперечних коливань. Це доводить помилковість обчислення напружено-деформованого стану стрижня в одномірному наближенні.Ключові слова: швидкість поширення пружної хвилі, тривалість удару, одновимірні, двовимірні стержні.
Список літератури
1. Баклашов И.В. Геомеханика: Учебн. для вузов. В 2 т. // М.: Изд-во Московского государственного горного университета, 2004. – Т. 2. Геомеханические процессы. – 249 с.
2. Гуливец А.А. Моделирование ударных импульсов в стержневых системах / А.А. Гуливец. // Гірничий вісник. Кривой Рог: КНУ, 2013. – Т. 1. -№96. -С. 241-244.
3. Станюкович К. П. Физика взрыва. //М., Наука.- 1975.
4. Уилкинс М. Л. Удар цилиндра по жесткой преграде / М.Л. Уилкинс, М.У. Гуинан // Сб. пер. Механика.- 1973.- № 3.
5. Wilkins, M.L. Computer simulation of dynamic phenomena/ M.L. Wilkins. // Berlin-Heidelberg-N.Y.: Springer, 1999. – 246 p.
6. Коротких Ю. Г. Некоторые результати численного исследования процесса соударения стержня с жесткой преградой / Ю.Г. Коротких, С.М. Белевич // В кн.: Методы решения задач упругостп п пластичности. Горький.- 1972.
7. Веклич Н. А. O распространении и взаэмодействии упругопластических волн в стержне при ударе о преграду. / Н.А. Веклич // Изв. AH СССР. МТТ.- 1970.- № 4.
8. Веклич Н. А. Продолжительность удара упругопластического стержня. / Н.А. Веклич, Б.М. Малышев // Изв. AH СССР. МТТ. – 1976.- № 2.
9. Гулидов А.И. Численное моделирование отскока осесимметричных стержней от твердой преграды / А.И. Гулидов, В.М. Фомин. // ПМТФ. 1980. №3. С. 126-132.
10. Фомин В.М. Высокоскоростное взаимодействие тел / В.М. Фомин, А.И. Гулидов, Г.А. Сапожников и др.// Новосибирск: Изд-во СО РАН. – 1999.
11. Баянов Е.В. Распространение упругих волн в однородных по сечению круглых стержнях / Е.В. Баянов, А.И. Гулидов // ПМТФ. – 2011. -Т. 52. – №5. – С. 155-162.
12. Тимошенко С.П. Курс теории упру гости // Киев: Наукова думка.- 1972. – 508с.
13. Санкин Ю.Н. Нестационарные колебания стержневых систем при соударении с препятствием / Ю. Н. Санкин, Н. А. Юганова; под общ. ред . Ю. Н. Санкина // Ульяновск: УлГТУ, 2010. – 174 с .
14. Жуков И. А. Разработка научно-методических основ исследования и совершенствования ударных систем (на примере машин, применяемых при разрушении хрупких сред). – дис. на соиск. уч. ст. докт. техн. наук. 2010. 201с.
15. Слепухин В.В. Моделирование движения и восстановления скорости ступенчатого стержня при ударе о жесткую преграду // Информационные системы и технологии. – 2009. – №5. – С. 48-55.Рукопис надіслано до редакції 12.04.17
Переглянути статтю -
УДК 622.235.62:622.271
Мета. Метою даної роботи є розробка методу зменшення втрат руди на лежачому боці за рахунок використання ВКЗ та ГКЗ. Відбійка руд у камері за допомогою свердловинних зарядів показує, що втрати чистої руди на лежачому боці рудного покладу становлять приблизно до 20%, так як еліпсоїд випуску становить близько 90°, а кут падіння покладів Криворізьких залізорудних родовищ становить 35-70°.
Методи дослідження. Розглядалося технологія вибуходоставки руди з відбійкою у два етапи, на першому етапі відбивається руда прилегла до висячого боку, а після випуску руди на створений таким чином компенсаційний простір відбивається руда яка прилегла до лежачого боку, використовуючи вибуходоставку, руда буде відкинута під дучки висячого боку, що знизить втрати чистої руди по лежачому боці.
Наукова новизна. Розв’язання даної задачі складає актуальність роботи. Її метою є математичне обґрунтування руху відбитої породи для її вибуходоставки з лежачого боку на висячий, що знизить втрати руди на лежачому боці. Для суттєвого запобігання втрат корисної копалини слід застосувати зміни порядку відбійки руди в блоці.
Практична значимість. Технологія БПР на відбійку стелини виконується у два етапи: першим відбивається заряд ГКЗ, а потім із сповільненням – заряд ВКЗ. Пуста порода на стелиною не встигне впасти раніше на дачку за рахунок того, що швидкість вибуходоставки вище ніж швидкість довільного падіння. Отже враховуючи те, що заряджання глибоких свердловин у буровому штреку за правилами техніки безпеки унеможливлює знаходження робітників в межах зсуву порід лежачого боку.
Результати. Отримані результати між відбійкою свердловинними зарядами, та відбійкою ВКЗ показують, що при першому варіанті 36% загальної енергії вибуху йде на формування УВВ, а в другому варіанті енергії вибуху буде достатньо для відбійки руди у стелині з лежачого боку на дучки висячого боку.Ключові слова: ВКЗ, ГКЗ, відбійка стелини.
Список літератури
1. Дробин Г.Ф., Римарчук Б.И., Андрющенко А.В. и др. О путях вихода из кризисна железорудной промышленности Украины / Сб. научн. труд. Основные поправки развития горнопромышленного комплекса (ГПК)
2. Борисенко С.Г. Технология подземной разработки рудных месторождений.- К.: Вища шк., 1987. -264 с.
3. Борисенко С.Г. Вскрытие и системы разработки рудных месторождений. – К.: Вища шк., 1977. -295 с.
4. Законы и формулы физики / В.Е. Кузьмичев справочник изд. Наукова думка. 1989 – С. 32-33.
5. Станюкович К.П. Неустановившееся движение сплошной среды. – М.: Наука, 1971. – 855с.
6. Отбойка руд вертикальными концентрационными зарядами. Римарчук Б.И. Металлургическая и горнорудная промышленность, 1998 №1 с. 71-75.
7. Энергетический критерий оценки промышленных ВВ. «Проблемы разрушения горных пород взрывом»/ Г. П. Демидюк. – в сб. н. т. изд. М: «Недра», 1967 – С. 126-136.
8. Использование концентрированных зарядов ВВ при отбойке руды на подземных рудниках Криворожского бассейна. Римарчук Б.И., Дядечкин М.И. и др. Горный журнал 2009 №10 с. 67-70.
9. Именитов В.Р. Процессы подземных горных работ при разработке рудных месторождений.- М.: Недра, 1978.- 528с.
10. Фактические параметры ударных воздушных волн при взрывах в подземных выработках. / А.А. Гурин, П.С.
Малый, И.В. Клевцов и др. – Горный журнал вип. 6, 1975. – С. 37-38.Рукопис надіслано до редакції 12.04.17
Переглянути статтю -
УДК 69.059:69.003
Мета. Підвищення ефективності проведення робіт з оцінки технічного стану сталевих ферм шляхом нормалізації процесу вібродинамічних випробувань.
Методи дослідження. Проектування норм часу здійснювалось на підставі нормативних спостережень, що проводилися методом змішаного фотообліку відповідно до «Методичних рекомендацій з проектування та перегляду норм часу на будівельно-монтажні роботи». Точність записів під час спостережень становила 1 хвилину. Вібродинамічні випробування виконувались ланкою з 3 осіб. Обробка даних нормативних спостережень мала три етапи: первинна обробка даних; розрахунок середніх значень витрат праці оперативної роботи на одиницю вимірюваної первинної продукції (одна точка установки датчика, одна ферма, група ферм); розрахунок середніх значень витрат праці оперативної роботи на одиницю виміру робочого процесу в цілому (10 конструкцій).
Наукова новизна. Виявлено, що чинні нормативні документи не містять методику і нормативи на виконання вібродинамічних випробувань кроквяних ферм при проведенні технічних обстежень будівлі. Застосування непрямих розцінок не дозволяє компенсувати витрати на проведення таких обстежень. Вперше запропонований метод оцінки технічного стану сталевих ферм шляхом визначення її динамічних параметрів. Запропонована норма часу на виконання вібродинамічних випробувань сталевих ферм.
Практична значимість. Результати приведених у статті досліджень з нормалізації процесу вібродинамічних випробувань були використані організацією при визначенні вартості виконання робіт з оцінки технічного стану об’єкта.
Результати. Дослідним шляхом встановлено, що запропонована методика проведення вібродинамічних випробувань дозволяє не тільки підвищити достовірність результатів оцінки технічного стану ферм, але й знизити їх трудомісткість у порівнянні з візуальним обстеженням.Ключові слова: обстеження, вібродинамічні випробування, норма часу, сталеві ферми, витрати праці.
Список літератури
1. Бугаевский Г. Н. Параметры динамической паспортизации/Г. Н. Бугаевский// Будівельні конструкції: зб. наук. праць. – К.: НДІБК, 2008. – Вип.69. – С. 201-207.
2. ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво – – Офіц. Вид. – К.: Мінрегіон України, 2013. – 50 с.
3. Ерёмин К.И. Анализ повреждаемости и обрушаемости блоков покрытий промышленных зданий/ К.И. Ерёмин, С.А. Матвеюшкин, Г.А. Арутюнян// Наука и Безопасность. – 2015. – №1 (14). – С. 36-46.
4. Ерёмин К.И. Особенности экспертизы и НК металлических конструкций эксплуатируемых сооружений/ К.И. Еремин, С.А. Матвеюшкин // В мире неразрушающего контроля. – 2008. – № 4 (42). – С. 4-7.
5. Завалишин С.И. Нормативные проблемы динамических обследований зданий и сооружений/ С.И. Завалишин, М.С. Хлыстунов, Ж.Г. Могилюк // Известия Юго-Западного государственного университе- та – 2013. – № 5 (50). -С. 156-159
6. Збірник нормативів для визначення вартості робіт з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності конструкцій будівель і споруд – Офіц. Вид. – К.: Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, 2003.- 37 с.
7. Матвеюшкин С.А. Проблемы оценки и прогнозирования технического состояния строительных конструкций промышленных зданий/ С.А.Матвеюшкин// Предотвращение аварий зданий и сооружений: Сборник научных трудов // Под ред. К.И. Еремина. – М.: ООО «ВЕЛД», 2009. – С.297-303.
8. Методичні рекомендації визначення вартості робіт з обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації будівель і споруд – Офіц. Вид. – К.:, Науково-дослідний інститут будівельного виробництва, 1999.- 24 с.
9. Методичних рекомендацій з проектування та перегляду норм часу на будівельно-монтажні роботи [Текст]/ Держбуд України – Офіц. Вид. – К.: Укрархбудінформ, 2004.- 40с.
10. Патрикеев А.В. Основы методики динамического мониторинга деформационных характеристик зданий и сооружений/ А.В. Патрикеев, Е.К. Салатов // Вестник МГСУ. – 2013.- № 1. – С. 133-138.
11. Перельмутер А.В. Стан та залишковий ресурс фонду будівельних металевих конструкцій в Україні./А.В. Перельмутер, В.М. Гордеєв, Є.В. Горохов та ін. //– К.: УІНСіЗР, 2002. – 92 с.
12. СОУ Д.1.2 – 02495431 – 001: 2008. Нормативи витрат труда для визначення вартості робіт з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності конструкцій будівель і споруд – Офіц. Вид. – К.: Державний науководослідний інститут будівельних конструкцій, 2008. – 46 с.
13. СБЦП 81 – 2001 – 25 Справочник базовых цен на обмерные работы и обследования зданий и сооружений [Текст]/ Министерство строительства и жилищно-коммунального хозяйства Российской Федерации – Офіц. Вид. – М.: ЦЕНТРИНВЕСТпроект, 2016. – 29 с.
14. Улыбин А.В. Качество визуального обследования зданий и сооружений и методика его выполнения/ А.В. Улыбин, Н.И. Ватин// Строительство уникальных зданий и сооружений. – 2014. – № 10 (25) – С. 134-146.
15. Улыбин А.В. Проблемы ценообразования на рынке обследования зданий и сооружений/ А.В. Улыбин, С.В. Зубков// Инженерно-строительный журнал. – 2010. – №7 (17) – С.53-56.
16. Штенгель В.Г. Общие проблемы технического обследования неметаллических строительных конструкций эксплуатируемых зданий и сооружений/ В.Г. Штенгель// Инженерно-строительный журнал. – 2010. – №7 – С. 4 – 9.Рукопис надіслано до редакції 25.03.17
Переглянути статтю -
УДК 622.272: 624.191.5
Мета. Метою даної роботи є розробка програмного забезпечення та дослідження вплив ряду параметрів буропідривних робіт на інтенсивність прохідницьких робіт. Необхідно також виконати аналіз отриманих в ході дослідження результатів, встановити закономірності зміни відповідних параметрів і виробити рекомендації щодо раціонального ведення прохідницьких робіт.
Методи дослідження. У роботі використано комплексний підхід, що включає узагальнення і аналіз літературних джерел і досліджень в галузі будівництва шахт, теоретичні дослідження, що базуються на методах математичного моделювання.
Наукова новизна. Отримано залежності швидкості проходки протяжних горизонтальних виробок від впливу ряду факторів буропідривних робіт, а також при застосуванні контурного підривання.
Практична значимість. Дана категорія складається із знаходження оптимальних проектних рішень щодо будівництва комплексу виробок горизонтів на великих глибинах для діючих шахтах Криворізького басейну, що дозволяють забезпечити своєчасне введення горизонтів в експлуатацію.
Результати. Таким чином, в результаті розробки програмного забезпечення на мові Java, яке виступило в якості інструменту досліджень питань організації будівництва гірничих виробок і вивчення впливу в різних умовах, яке здійснює звичайне і контурне підривання на швидкість будівництва протяжних виробок горизонту, стало можливим встановити такі результати: застосування контурного підривання викликає необхідність розміщення в забої вироблення додаткових шпурів, кількість яких може вимірюватися, для разли них випадків, величиною порядку 20-30% для штреку площею поперечного перерізу 10 м2 і величиною 18-25% для квершлагу перетином 20 м2; характерним є також те, що зі збільшенням значення f спостерігається відносне зниження приросту кількості контурних шпурів; інтенсивність споруди штреку при контурному підриванні зменшиться приблизно в 1,15 рази при фортеці 10 і в 1,2 рази при фортеці 20; для квершлагу з зазначені величини становитимуть відповідно близько 1,1 і 1,25.Ключові слова: швидкість, вироблення, квершлаг, контурне підривання, спорудження, програмне забезпечення, мову Java.
Список літератури
1. Калякин С.А., Шкуматов А.Н., Лабинский К.Н. Управление разрушающим действием взрыва уклиненого шпурового заряда взрывчатого вещества // Вісник КрНУ. – Кременчук: КДПУ, 2013. – Вип. 2/2013 (79). – C. 78-82.
2. Терентьєв О.М., Стрельцова І.М. Математична модель управління питомою поверхневою енергією руйнування гірських порід // Вісник КрНУ. – Кременчук: КДПУ, 2013. – Вип. 3/2013 (80). – C. 153–157.
3. Использование многоточечного инициирования скважинного заряда для улучшения проработки подошвы уступа / В.В. Воробьев, В.Т. Щетинин, А.М. Пеев // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Серія “Гірництво”: збірн. наук. праць. – Київ: НТУУ “КПІ”, 2003. – Вип. 9. – С. 63- 65.
4. Исследование влияния формы заряда в донной части шпура на изменение прочностных свойств среды при взрыве / В.В. Воробьев, А.М. Пеев // Сучасні ресурсоенергозберігаючі технології гірничого виробництва: наукововиробничий збірник. – Кременчук: КДУ, 2009. –Вип. 2/2009(4). –С. 35–39.
5. Бротанек И., Вода Й. Контурное взрывание в горном деле и строительстве. Перев. с чешск. под ред. Б.Н. Кутузова. − М.: Недра, 1983. − 144 с.
6. Покровский Н.М. Технология строительства подземных сооружений и шахт. – М.: Недра, 1977. – 400 с.
7. Смирняков В.В., Вихарев В.И., Очкуров В.И. Технология строительства горных предприятий. – М.: Недра, 1989. –573 с.
8. Лонг Ф., Мохиндра Д., Сикорд Р., Сазерленд Д., Свобода Д. Руководство для программиста на Java: 75 рекомендаций по написанию надежных и защищенных программ. Пер. с англ. − М.: Вильямс, 2014. − 256 с.
9. Хорстман, С., Корнелл Г. Java 2. Библиотека профессионала. Основы. Пер. с англ. под ред. В.В. Вейтмана. − М.: Вильямс, 2007. − 896 с.Рукопис надіслано до редакції 15.04.17
Переглянути статтю -
УДК 691.32
Мета. На будівельні конструкції промислових будівель і споруд, зокрема, гірничо-металургійного комплексу, особливо розташованих поблизу теплових апаратів, надає температурний вплив довкілля, змінюючи фізико-механічні властивості матеріалів, з яких виготовлені ці конструкції, і, як наслідок, впливає на їх довговічність. Це приводить до необхідності передбачати, при реконструкції будівель і споруд, заходи щодо підвищення їх довговічності шляхом зниження температурного впливу навколишнього середовища.
Крім того, одним з найважливіших чинників, які визначають вартість експлуатації будинків і споруд, є величина витрат на підтримку в них необхідного температурного режиму. За роки експлуатації конструкції існуючих будівель і споруд піддавалися багатократній дії довкілля, що понизило експлуатаційні властивості матеріалів, з яких виготовлені будівельні конструкції і, як наслідок, самих будівель.
Методами досліджень, результати яких представлені в роботі, є отримання пористого реакційного бетону з підвищеною міцністю і зниженими усадкою за рахунок модифікації його складу комплексною добавкою, яка складається з поліспирту і залізовміщуючої речовини, а також застосування пористих заповнювачів на основі якій міститься залізо речовини.
Наукова новизна. Експериментами встановлено вплив комплексної добавки на міцність пористого бетону, об’ємне водопоглинання досліджуваних бетонів і їх водопоглинання методом капілярного підсосу для бетонів, приготованих без використання комплексної добавки і з використанням добавки.
Практична значимість. Досліджено зміну в часі маси бетону з добавкою і без неї. Також була досліджена усадка пористого бетону з застосуванням комплексної добавки і без неї.
Результати. У результаті було встановлено, що одночасне введення в пористі бетони мінерального комплексу, що містить залізо, і поліспиртів призводить до підвищення міцності при стисненні, зниження усадки зазначених бетонів. Показано, що вміст мінерального залізистого комплексу (порошку) і органічного компонента в пористих бетонах носити екстремальний характер, тобто є їх зміст, що забезпечує найбільшу міцність таких бетонів і їх найменше .Ключові слова: пористі бетони, комплексна добавка, залізовмісна речовина, поверхнево-активна речовина. водопоглинання.
Список літератури
1. Баженов Ю.М. Бетоны: технологии будущего / Ю.М. Баженов. // Современные стройматериалы. 2005. июль-август. С. 50-52.
2. Красовский П. С. Физико-химические основы формирования структуры цементных бетонов / Красовский П. // Учебн. пособ. Хабаровск: Издательство ДВГУПС, 2013. 204 с.
3. Шишкина А. А. Свойства и технология пенобетона, модифицированного оксидами железа: Дисс…канд. техн. наук: 05.23.05. – Кривой Рог, 2010. – 178 с.
4. Горшков А.С., Ватин Н.И. Свойства стеновых конструкций из ячеистобетонных изделий автоклавного твердения на полиуретановом клею // Инженерно-строительный журнал. 2013. № 5 (40). С. 5-19.
5. Горшков А.С., Ватин Н.И. Инновационная технология возведения стеновых конструкций из газобетонных блоков на полиуретановый клей // Строительство уникальных зданий и сооружений. 2013. № 8 (13). С. 20-28.
6. Шишкин А.А. Специальные бетоны для усиления строительных конструкций эксплуатирующихся в условиях действия агрессивных сред: дис…докт. техн. наук: 05.23.05. – Кривой Рог, 2003. – 336 с.
7. Баженов Ю. М. Технология бетона: учебник. М.: Изд-во АСВ, 2003. 500 с.
8. Effect of fly ash on autogenous shrinkage / Termkhajornkit P., Nawa T., Nakai M., Saito T. (2005) Cem. Concr. Res. Vol. 35. Issue 3. Pp. 473-482.
9. Yang Y., Sato R., Kawai K. (2005) Autogenous shrinkage of high-strength concrete containing silica fume under drying at early ages / Cem. Concr. Res. Vol. 35. Issue 3. Pp. 449-456.
10. Меркин А. П., Траубе П. Р. Непрочное чудо. М.: Химия, 1983. 224 с.
11. Меркин А. П., Кобидзе Т. Е. Особенности структуры и основы технологии получения эффективных пенобетонных материалов // Строительные материалы. 1988. № 3. С. 16–18.
12. Шахова Л. Некоторые аспекты исследований структурообразования ячеистых бетонов неавтоклавного твердения // Строительные материалы. 2003. №2 [приложение]. C. 4-7
13. Юдович Б. Э., Зубехин С. А. Пенобетон: новое в основах технологии // Техника и технология силикатов. 2007. T. I. С. 14–24.
14. Swamy R.N., Sakai M., Nakamura N. (2006) Role of Superplasticizers and Slag for Producing High Performance Concrete. The Fourth CANMET/ACI International Conf. on Superplasticizers and Other Chemical Admixtures in Concrete: ACI SP-148-1, Proceedings. Detroit (USA), – Pp. 1-26.
15. Kocaba V., Gallucci E., Scrivener K.L. (2012) Мethods for determination of degree of reaction of slag in blended cement pastes. Cement and concrete research. Elsevier Science Publishing Company, Inc. Vol. 42. Рp. 511-525.
16. Шишкин А.А. Щелочные реакционные порошковые бетоны // Строительство уникальных зданий и сооружений. 2014. № 2 (17). С. 56-65.
17. An innovation method in producing high early strength PFA concrete / Poon C.S., Kou S.C., Lam L., Lin Z.S. (1999) Creating with Concrete: International Conference. 1999: Proceedings. Dundee (Scotland). Pp. 131-138.
18. Cao J., Chung D.D.L. (2004) Use fly ash as an admixture for electromagnetic interference shielding // Cement and Concrete Research. Vol. 34. Issue 10. Pp. 1889-1892.
19. Effect of temperature on the hydration of portland cement blended with siliceous fly ash / Deschner F., Lothenbach B., Winnefeld F., Neubauer J. (2013) Cement and Concrete Research. Elsevier Science Publishing Company, Inc. Vol. 52. Рp. 169-181.
20. Годэн А.М. Флотация. М.: Госнаучлит по горному делу, 1959. – 653 с.
21. Ребиндер П.А. Избранные труды. Поверхностные явления в дисперсных системах. Коллоидная химия. М.: «Наука», 1978. – 369. с.Рукопис надіслано до редакції 21.03.17
Переглянути статтю -
УДК 622.272.012.2
Мета. Метою цієї роботи є розробка методики визначення геометричних параметрів системи поверхового обвалення з урахуванням допустимих обсягів підривання вибухових речовин (ВР). Обумовлено це специфікою умов відробки магнетитових кварцитів шахти ім. Орджонікідзе, що полягає в проведенні масових вибухів вибухових речовин (ВР) загальною масою від 30 до 170 т при розташуванні поблизу шахтного поля багатоповерхових житлових будинків і промислових споруд. У зв’язку з величезними масами висаджуваних вибухових речовин коливання земної поверхні досягають 6-7 балів, що негативно впливає на стан житлових будинків і промислових споруд.
Методи дослідження. Причиною вказаного є наявність безлічі методик визначення геометричних параметрів систем розробки з умов їх стійкості і відсутність досліджень залежності інтенсивності сейсмічних коливань земної поверхні від об’ємів одночасно висаджуваних вибухових речовин за різних граничних умов розташування відбиваного масиву. При проведенні цієї роботи застосовувалися методи інструментальних спостережень за сейсмічною дією вибухових робіт наземну поверхню.
Наукова новизна. Наукова новизна цієї статті полягає у встановленні на підставі інструментальних вимірів сейсмічної інтенсивності коливань земної поверхні при проведенні масових вибухів в різних гірничотехнічних умовах відробки магнетитових кварцитів шахти ім.Орджоникидзе взаємозв’язків між умовами виробництва вибухів, об’ємом висаджуваних вибухових речовин в одному уповільненні і інтенсивністю коливань земної поверхні і вивченні впливу на інтенсивність сейсмічних коливань земної поверхні кількості оголених площин, на які відбивається рудний масив, наявність і орієнтація обваленої породи у відбиваємого масиву, також встановлено можливість використання порядку відбійки запасів для управління інтенсивністю сейсмічного коливання земної поверхні.
Практична значимість. По результатам проведених досліджень розроблена методика, що передбачає визначення геометричних параметрів конструктивних елементів системи поверхового обвалення як з умов їх стійкості, так і з урахуванням допустимих об’ємів одночасно висаджуваних вибухових речовин.
Результати. Розроблена методика дозволяє вибирати схеми і порядки відбійки запасів, що забезпечують стійкість конструктивних елементів систем розробки і збереження поверхневих споруд.Ключові слова: вибухові речовини, сейсмічне коливання, земна поверхня, будівля, споруда.
Список літератури
1. Авершин С.Г. Расчет междукамерных целиков с учетом фактора времени / С.Г.Авершин, В.Я.Степанов // Проблемы механики горных пород. – Новосибирск: «Наука», 1971. – С.16-24.
2. Борисенко С.Г. Расчет на прочность элементов блоков при разработке рудных месторождений / С.Г.Борисенко, Е.И.Камский. – К.: «Техника», 1970. – 79 с.
3. Баранов А.О. Расчет параметров технологических процессов в подземной добыче руд / А.О.Баранов – М.: «Недра», 1985. – 224 с.
4. Гирин В.С. Учет устойчивости обнажений целика при оценке его прочности / Гирин В.С., Кучер В.М., Разкевич Ф.С. // Разработка рудных месторождений. – 1980. – Вып. 30. – С.51-55.
5. Именитов В.Р. Процессы подземных горных работ при разработке рудных месторождений / В.Р.Именитов – М.: «Недра», 1984. – 504 с.
6. Малахов Г.М. Влияние фактора времени отработки камер и глубины горных работ на устойчивость потолочин и висячего бока / Г.М.Малахов, А.И. Арсентьев, Г.Т.Фаустов // Горный журнал. – 1964. – №4 – С.27-31.
7. Куликов В.В. Совместная и повторная разработка рудных месторождений / В.В.Куликов – М.: «Недра», 1972. – 328 с.
8. Ступник Н.И. Оптимизация параметров камер и целиков при подэтажно-камерной выемке / Н.И.Ступник // Известия ВУЗов: Горный журнал. – 1985. – №9. – С.24-28.
9. Фаустов Г.Т. К вопросу о расчете целиков в упругопластичном состоянии / Г.Т.Фаустов, П.А.Абашин // Физико-технические проблемы разработки полезных ископаемых. – 1974. – №3. – С.27-36.
10. Хоменко О.Е. Усовершенствование технологии добычи железных руд из охранных целиков / О.Е.Хоменко. Днепропетровск: НГУ, 2007. – 99 с.
11. Визначення та контроль допустимих розмірів конструктивних елементів систем розробки залізних руд. Інструкція по застосуванню /Є.Бабець, В.Сакович, С.Сиротюк, В.Цариковський. – Київ: Мінпромполітики України, 2010, – 122 с.Рукопис надіслано до редакції 15.03.17
Переглянути статтю -
УДК 622.647.2
Мета. Метою цієї роботи є створення комплексної системи автоматизації та контролю конвеєрної лінії для її безперебійної, надійної та економічної роботи, крім того система стане більш захищеною від серйозних пошкоджень та довгих простоїв, що в свою чергу відобразиться на грошових затратах, що несе підприємство для утримання системи. Тому, розробка комплексної системи автоматизації та керування й аналізу режимів роботи автоматизованої конвеєрної лінії є важливим і актуальним заданням для розвитку гірничодобувної промисловості.
Методи дослідження. Для вирішення цього завдання використовуються методи технічної діагностики основних вузлів та агрегатів конвеєрної лінії, що характеризують її технічний стан, також використовуються загальні методи теорії систем автоматичного управління, а також метод пасивного експерименту.
Наукова новизна. Наукова новизна полягає у створенні комплексної системи автоматизації конвеєрної лінії, яка на відміну від існуючих, включає в себе підсистему контролю та керування роботою лінії, підсистему технічного діагностування, підсистему прогнозування та аналізу стану обладнання системи, підсистему архівування даних, які можуть бути використані для розрахунків в інших відділах підприємства та підсистему пожежної сигналізації.
Практична значимість. Створення комплексної системи автоматизації дасть повноцінний контроль та максимально розширений спектр параметрів конвеєрної лінії, що характеризують її роботу, які зібрані в одному місці. При впровадженні комплексної системи автоматизації конвеєрної лінії можна досягнути значного економічного ефекту за рахунок зменшення простоїв лінії, збереження обладнання від значних пошкоджень та швидкості реагування на виникнення аварійних ситуацій.
Результати. Сформували принципи взаємодії основних підсистем об’єкту для збирання та архівування даних, які в подальшому можуть бути використані для аналізу та прогнозування системи або для розрахунків в інших відділах системи. Під час проведення аналізу роботи конвеєрних ліній було перелічено основні типи витрат, які пов’язані з роботою об’єкту. Визначили основні діагностичні типи сигналів, які несуть інформацію про технічний стан основних вузлів та агрегатів.Ключові слова: конвеєрна лінія, комплексна система управління, діагностування технічного стану, архівація поточних даних.
Список літератури
1. Новиков Е.Е., Смирнов В.К. Теория ленточных конвейеров для крупнокусковых горных пород. – Киев: Наукова думка, 1983. – 184 с.
2. Спиваковский А.О., Дмитриев В.Г. Теория ленточных конвейеров. – М.: Наука, 1982. – 190 с.
3. Полунин В.Т. Эксплуатация мощных конвейеров. / В.Т. Полунин, Г.Н. Гуленко – М.: Недра. – 1986. -344 с.
4. Система автоматизации конвейеров [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.ingortech.ru/novosti/item/42-cистема-автоматизации-конвейеров-elsap-01-2
5. Комбинированная система слежения WatchdogElite [Электронный ресурс] – Режим доступа: https://www.kck.ua/dir/oborudovanie_dlya_sypuchih/sistemy_kontrolya_rabpty_norii_i_konveyerov/kombinirovannaja- cictema-clezhenija-watchdog-elite.html
6. Тиханський М.П. Принципи побудови автоматизованої системи діагностики технічного стану конвеєра / М.П. Тиханський, Л.І. Єфіменко // Вісник Криворізького національного університету: зб. наук. праць. – 2010. – Вип. 25.- С. 250-254.
7. Ефименко Л.И. Диагностические признаки и модели технического состояния приводного двигателя / Л.И. Ефименко, М.П. Тиханский// Вісник Криворізького національного університету: зб. наук. праць. – 2011. – Вип. 28.- С. 213-218.
8. Назаренко В.М. Методы вибродиагностики механизмов ленточного конвейера. Вибрация и вибродиагностика. Проблемы стандартизации. / В.М. Назаренко, М.П. Тиханский, Л.И. Ефименко – Тез. докл. 3 Всесоюзн. конф. – Нижний Новгород – 1991. – С. 78-79.
10. Клюев В.В. Технічні засоби діагностування: довідник / В.В. Клюев, П.П. Пархоменко, В.Л. Абрамчук й ін., під заг. ред. В.В. Клюева. – М.: Машинобудування. – 1989. – 672 с.
11.Маренич М.К. К вопросу о стабилизации производительности конвейерной линии техническими средствами автоматизации / М.К. Маренич, С.В Дубинина //VII Международная научно-техническая конференция «Автоматизация технологических объектов и процессов»: сб. научных трудов, Донецкий национальный технический университет. – Донецк – 2007. – С.26-28.
12. Тиханський М.П. Методи й системи діагностики та прогнозування технічного стану стрічкових конвеєрів / М.П. Тиханський, Л.І. Єфіменко// Вісник Криворізького національного університету: зб. наук. праць. – 2008. – Вип. 21.- С. 163-167.
13. Монастирський В.Ф. Прогнозування технічного стану стрічкових конвеєрів за допомогою діагностики / В.Ф. Монастирський, В.И. Плахотник.// Шахтний і кар’єрний транспорт. М.: Надра. – 1986. -Вып.10. -С.38-42.
14. Савицкий А.И. Диагностика электродвигателей и параметров конвейера по сигналу мощности (тока) / А.И. Савицкий, Л.И. Ефименко // Новое в технологии и технике переработки минерального сырья» Сб. научных трудов ПАО НИПИ «Механобрчермет» – Кривой Рог: Изд-во Механобрчермет. -2011. – С.208-215.
15. Воробйов В.А. Стан і перспективи вдосконалювання температурного захисту електродвигунів. / В.А. Воробйов, А.Б. Тубис, И.В. Нікітіна // Електротех. пр-сть. Сірий.07. Електр. апарати й пристрої низької напруги: Оглядінформ. – 1990. – Вип.15. – 36 с.Рукопис надіслано до редакції 04.04.17
Переглянути статтю -
УДК 681.2.084
Мета. Метою даної публікації є викладення досвіду розробки та впровадження системи автоматичного безконтактного виміру та бездротової передачі інформації щодо крутного моменту на валу електродвигунів в умовах експлуатації в широкому діапазоні зміни статичного та динамічного навантаження.
Методи дослідження. Проведено порівняльний аналіз існуючих та перспективних систем безпосереднього виміру моменту на обертових валах електричних машин. Основна увага приділена найбільш поширеним на сьогодні тензорезисторним системам вимірювання пружних деформацій валу. Практична робота по конструюванню системи безконтактного виміру моменту пов’язана з підбором параметрів та формуванням тензорезисторного моста, реалізацією дистанційної передачі інформації з тензодатчиків після її оцифрування на зовнішній приймач за допомогою радіомодуля Bluetooth. Для програмування мікроконтролеру використана апаратна та програмна платформа Arduino. Для роботи з кодами АЦП використано середовище розробки та платформа для виконання програм LabVIEW, що базується на графічній мові програмування «G» фірми National Instruments. Для фільтрації високочастотних шумів використано фільтр медіальної фільтрації.
Наукова новизна. Доказано, що на основі сучасних досягнень в галузі інтегральної електроніки можна створювати безконтактні та безпровідні системи виміру моменту та інших характеристик двигунів, вартість яких може бути значно меншою, ніж присутніх на сучасному ринку аналогів.
Практична цінність. Використання результатів роботи дає можливість в лабораторних умовах виконувати лабораторно-практичні заняття та наукові дослідження з однієї з важливих проблем електромеханіки – ефективного моніторингу моменту на обертових валах двигунів.
Результати роботи. Розроблено та впроваджено функціонально завершений пристрій для безпосереднього виміру крутного моменту. Практична реалізація системи показала, що тензорезистори як чутливі до пружних деформацій елементи залишаються одними з найбільш дешевих, точних та надійних компонентів в системах автоматичного вимірювання зусиль та моментів.Ключові слова: крутний момент, вимірювання, тензорезистори, Bluetooth, Arduino, LabVIEW.
Список літератури
1. Фролов Л. Б. Измерение крутящего момента / Л. Б. Фролов // – М.: Энергия, 1967. – 120 с.
2. Лейтман М.Б. Автоматическое измерение выходных параметров электродвигателей / М.Б. Лейтман // – М.: Энергоатомиздат, 1983. – 152 с.
3. Умурзакова А. Д. Алгоритм и способ измерения крутящего момента двигателя в асинхронном электроприводе/ А. Д. Умурзакова, Ю.Н. Дементьев // XIX Международная научно-практическая конференция «Современные техника и технологии». – С. 355-356.
4. Москаленко В.В. Измерение динамических моментов в электроприводах переменного тока / В.В. Москаленко, Л.С. Масандилов // – М.: Энергия, 1975. – 184 с.
5. Потапов Л.А. Измерение вращающихся моментов и скоростей вращения микроэлектродвигателей / Л.А. Потапов, Ф.М. Юферов // – М.: Энергия, 1976. – 121 с.
6. Батищев Ю.А. Измерение крутящего момента двигателя транспортных машин для построения математической модели загрязнения приземного слоя атмосферы / Ю.А. Батищев, В.В. Калашников // 2010.
7. Дементьев Ю.Н. Устройство для измерения крутящего момента трехфазного асинхронного электродвигателя / Ю.Н. Дементьев, А.Д. Умурзакова // Патент на полезную модель РФ № 131874, 27.08.2013.
8. Умурзакова А.Д. Способ измерения крутящегося момента асинхронного электродвигателя /
А.Д. Умурзакова, В.Ю. Мельников // Инновационный патент РФ № 20031, 14.02.2009. бюл. № 2.
9. http://leg.co.ua/info/elektricheskie-mashiny/izmerenie-mehanicheskogo-momenta-na-valu-elektricheskoy- mashiny.html
10. Методы определения потерь и коэффициента полезного действия электрических машин. – ГОСТ 25941-83.
11. В. Криммель. Развитие и будущее технологии измерения крутящего момента. АЛЬФА-СЕНСОР © 2010
12. Мехеда В.А. Тензометрический метод измерения деформаций: учеб. пособие / В.А. Мехеда //– Самара: Изд-во Самар. гос. аэрокосм. ун-та, 2011. – 56 с.
13. http://www.datum-electronics.co.uk/products/torque-transducers-and-sensors/m425-rotary-torque-transducer/
14. http://www.magtrol.ru/catalog/torque_detectors/torque_detectors_tm.html
15. http://www.hbm.com/en/5626/multi-axis-sensor-mcs10/
16. Фильтры на поверхностных акустических волнах (расчёт, технология и применение) / Под ред. В. Б. Акпамбетова // – М.: Радио и связь, 1981. – 472 с.
17. Lohr R. Transense Technology Update, May 2007. – www.transense.co.uk/downloads/articles.
18. Пейч Л.И. LabVIEW для новичков и специалистов / Л.И. Пейч, Д.А. Точилин, Б.П. Поллак // – М.: Горячая линия-Телеком, 2004. – 268 с.
19. Федосов В. П. Цифровая обработка сигналов в LabVIEW: учеб. пособие / В. П. Федосов, А. К Нестеренко // под ред. В. П. Федосова. – М.: ДМК Пресс, 2007. – 456 с.Рукопис надіслано до редакції 19.04.17
Переглянути статтю -
УДК 622.53:681.518.52
Мета. Метою даної публікації є розробка методу оптимізації робочих режимів головних водовідливних установок гірничорудних шахт за критерієм мінімуму питомої вартості електроенергії.
Методи дослідження. Основна увага приділена можливості вибору таких робочих режимів насосних установок головного водовідливу, які відповідають характеристикам системи «насос – трубопровідна мережа», добовому графіку притоку води з нижніх горизонтів, технічним обмеженням (об’єм водозбірника, максимальна кількість насосних установок, які можуть працювати одночасно, горизонт головного водовідливу). Пошук оптимального варіанта роботи системи головного водовідливу реалізується шляхом погодинної дискретизації зони ефективної роботи насосних установок, формування масиву потенціально можливих робочих режимів та перебору комбінацій різних варіантів з урахуванням часових зон споживання електроенергії. Аналіз режимів роботи системи головного водовідливу. розглядається на прикладі шахт «Гвардійська» і «Родіна».
Наукова новизна. Вирішення сформульованої проблеми ґрунтується на спеціально розробленому алгоритмі, реалізованому у вигляді комп’ютерної програми, яка автоматично формує добовий графік роботи головних водовідливних установок з урахуванням поточного об’єму води у водозбірнику, динаміки притоку води та пріоритетної роботи насосів по можливості у години мінімальної вартості електроенергії. Розрахунок добового графіка роботи насосних установок виконано з використанням системи візуального програмування LABVIEW.
Практична цінність. Використання результатів роботи дає можливість в умовах різних шахт сформувати добові графіки роботи системи головного водовідливу, які з урахуванням фактичних технічних параметрів та технологічних обмежень забезпечують мінімальну вартість електроенергії при роботі насосних установок, а також можливість оцінки потенціалу енергозбереження та визначення шляхів його реалізації.
Результати роботи. Основними результатами роботи є: метод оптимізації режимів роботи насосних установок головного водовідливу шахт за критерієм мінімуму питомої вартості електроенергії, алгоритм визначення погодинного графіка роботи насосів, комп’ютерна програма для реалізації даного алгоритму, практичні розрахунки щодо оптимізації роботи системи головного водовідливу.Ключові слова: водовідлив, насосні установки, енергоефективність, добовий графік роботи, оптимізація, вартість електроенергії.
Список літератури
1. Лезнов Б.С. Энергосбережение и регулируемый привод в насосных установках. / Б.С Лезнов. – М.: ИК
«Ягобра» Биоинформсервис, 1998. – 285 с.
2. Лезнов Б.С. Экономия электроэнергии в насосных установках. /Б.С Лезнов// –М.: Машиностроение, 1981.– 144 с.
3. Антонов Э.И. Резервы повышения эксплуатационной экономичности и надежности установок главного водоотлива шахт / Э. И. Антонов, А. Н. Галанин // Наукові праці ДонНТУ. Випуск 22(195), Серія: Гірничоелектромеханічна. 2011. – С. 3-12.
4. Червінська Н. В. Прогнозування швидкості припливу при управлінні комплексом шахтного водовідливу / Н. В. Червінська// Вісник Хмельницького національного університету №4. 2012. – С. 18-22.
5. Шевчук С. П. Насосні, вентиляторні та пневматичні уcтановки: підручн. / С.П. Шевчук, Г.М. Попович, О.М. Світлицький // – К.: НТТУ «КПІ», 2010. – 308 с.
6. Боярский В. А. Водоотлив и осушение на горных предприятиях: учеб. пособие / В. А. Боярский, И. П. Киров // – М.: Высш. шк., 1980. – 304 с.
7. Холоменюк М. В. Насосні та вентиляторні установки: навч. посіб. / М. В. Холоменюк. – Дніпропетровськ: Нац. гірн. ун-т, 2004. – 330 с.
8. Картавый Н.Г., Топорков А.А. Шахтные стационарные установки. – М.: Недра, 1978. – 263 с.
9. Данильчук Г.И. Автоматизация электропотребления водоотливных установок / Г.И. Данильчук, С.П. Шевчук, П.К. Василенко. – К.: Техника, 1981. – 102 с.
10. Антонов Э.И. Схема и оценка параметров шахтной водоотливной установки с насосноструйной подкачивающей системой организации подпора / Э.И. Антонов // Горная механика: Сб.науч.тр. НИИГМ им. М.М. Федорова. – Донецк, 1991. – С. 126-148.
11. Галанин А.Н. Совершенствование насосно – струйной системы создания подпора на входе насосов водоотлива / А.Н. Галанин // Проблеми експлуатації обладнання шахтних стаціонарних установок. Сб. научн. тр. НИИГМ им. М.М.Федорова. – 2007. – Вып. 101. – С. 227-236.
12. Малеев В.Б. Эффективность центробежно-струйных систем в составе шахтного водоотлива / В.Б. Малеев, Э.И. Антонов, В.А. Романов // Уголь Украины. – 1995. – №3. – С. 47-48.
13. Червинская Н.В. Моделирование процессов динамики комплекса шахтного водоотлива в базисе Max–plus алгебры / Н.В. Червинская, В.И. Бессараб, В.В. Червинский // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія «Обчислювальна техніка та автоматизація». Вип. 147 (30). – Донецьк :ДонНТУ, 2009. – 248 с. – С. 51–58.
14. Червинская Н.В. Использование аппарата Max–plus алгебры при описании объектов дискретно– непре- рывного класса / Н.В. Червинская // Bulletin d’Eurotalent–Fidjip, 2009. – Volume 4. – France, Romilly sur Seine: Edi- tions du Jipto, 2009. – ISSN 2101–5317. – 74 p. – P. 51–56.
15. Моделирование задач в среде LabVIEW – http://automationlab.ru/index.php/2014-08-25-13-20-03/449-24—– labview-
16. Пейч Л.И., Точилин Д.А., Поллак Б.П. LabVIEW для новичков и специалистов. М.: Горячая линия-Телеком, 2004. – 268 с.Рукопис надіслано до редакції 19.03.17
Переглянути статтю -
УДК 624.012.454
Мета. Метою даної роботи є порівняння напружено-деформованого стану балок армованих базальтовою арматурою (BFRP) з аналогічними залізобетонними балками. Базальтова арматура є, відносно, новим матеріалом і особливості її роботи, у складі тих чи інших будівельних конструкцій, досліджені не в повній мірі. Існує обмежена кількість відомостей про характер впливу специфічних, притаманних композитним матеріалам, фізико-механічних властивостей базальтової арматури на загальну несучу здатність та деформативність конструкцій.
Методи дослідження. Вивчення, аналіз та систематизації результатів новітніх експериментальних досліджень поведінки базальтової арматури у складі будівельних конструкцій. Проведення оцінки характеру руйнування, тріщиноутворення, показників міцності та жорсткості за результатами випробувань експериментальних балок.
Наукова новизна. З’ясовані відмінності в характері руйнування, тріщиноутворення, прогинах та показниках міцності балок армованих базальтовою арматурою порівняно з балками армованими металевою арматурою. Встановлено потребу в удосконаленні методів оцінки прогинів балок армованих базальтовою арматурою зважаючи на показники жорсткості цієї арматури.
Практична значимість. Розглянуті відомості про особливості роботи балок армованих базальтовою арматурою порівняно з балками армованими металевою арматурою дають підстави стверджувати про ефективність використання базальтової арматури у складі бетонних конструкцій. Розширення бази експериментальних відомостей дасть змогу підвищити надійність конструкцій армованих базальтовою арматурою, вдосконалити існуючу нормативну базу з розрахунку та проектування таких конструкцій.
Результати. Встановлено, що балки ідентичних розмірів, виготовлені з бетону одного класу, армовані базальтовою та металевою арматурою одного діаметру показали приріст міцності при випробуваннях на згин, до 210% для випадку використання базальтової арматури порівняно зі зразками армованими металевою арматурою. В той же час прогини при руйнуванні балок з базальтовою арматурою більше ніж у 2.5 рази перевищували прогини балок армованих металевою арматурою. Прогини обох зразків балок при рівні навантажень, яке відповідає руйнівному для балок армованих металевою арматурою, були однаковими.Ключові слова: композит, базальтова арматура, балка, бетон, міцність, прогин, тріщиностійкість.
Список літератури
1. Иванов А. И. Совершенствование конструкции и методики расчёта пролётных строений мостов с несущими элементами из композиционных материалов: дис… канд. техн. наук: 05.23.01/Иванов Артём Сергеевич.– Новосибирск: СГУПС, 2015.–183 с.
2. Subramanian, D.N., Sustainability of RRC Structures Using Basalt Composite Rebars. The Masterbuilder, 9/2010: p. 156-164.
3. ISIS Design Manual No.3. “Reinforcing Concrete Structures with Fibre Reinforced Polymers (FRPs)”, ISIS Canada, 2007.-151p.
4. Tuakta C.: Use of Fiber Reinforced Polymer Composite in Bridge Structures, Massachusetts Institute of Technology, 2005.
5. ACI 440.1R-03, Guide for the Design and Construction of Concrete with FRP Bars, American Concrete Institute, Detroit, MI., 2003.-41p.
6. Structural design with FRP materials, Composite for Construction, L.C.Bank, Jhon Willey and son, 2006.
7. Load deflection analysis of FRP reinforced concrete flexural members, M.A.Aiello, Journal of Composite for Construction, vol.4, no.4, 2000.
8. Glass FRP Reinforcing Bars for Concrete, S.S.Faza and GangaRao, Fiber-Reinforced-Plastic (FRP) Reinforcement for Concrete Structures: Properties and Applications. A.Nanni (editor) @ 1993, Elsevier publication.
9. Experimental Testing of Concrete Beams Reinforced with Carbon FRP Bars, M.M.Rafi, A.Nadjai and F.Ali, Journal of Composite Materials,vol.41, no.22 , 2007.
10. Flexural Behavior of Concrete Beams Reinforced with GFRP Bars, Toutanji and Safi, ACI Structural Journal, vol.97, no.5, 2000.
11. Adhikari, S. “Mechanical Properties and Flexural Applications of Basalt Fiber Reinforced Polymer (BFRP) Bars” Thesis, 2009.-385p.
12. Eythor Jhorhallsson and Bjorgvin Smari Jonsson, 2011 “Test of prestressed concrete beams with basalt fiber reinforcement polymer (BFRP) tendons”, Thesis in Civil Engineering with specialization in structural design submitted to School of Science and Engineering at Reykjavik University, Iceland, June 2011
13. Jónsson, Björgvin Smári “Prestressed BFRP tendons in concrete beams”. M.S thesis. Reykjavik University, Iceland 2011.
14. Gan Yil, Jiang, Fei Weil, Sun, & Li Bing. “Nonlinear Finite Element Analysis on Prestressed and Non-prestressed Concrete Beams with BFRP Tendons”. Journal of Logistical Engineering University.
15. Luna Salh, “Analysis and Behaviour of Structural Concrete Reinforced with Sustainable Materials”, M.SC thesis, Liverpool Universite, Liverpool , United Kingdom, 2014.-108p.Рукопис надіслано до редакції 17.03.17
Переглянути статтю -
УДК 691.328.4; 691.175.3
Мета. Метою даної роботи є визначення реальних фізико-механічних властивостей композитної склопластикової арматури і порівняння їх з аналогічними характеристиками металевої арматури. Визначення передумов використання склопластикових композитів в якості арматурних виробів згинальних елементів виготовлених на бетонах з відходів гірничо-збагачувальних комбінатів.
Методи дослідження. Окрім аналізу літературних джерел планується проведення натурного експерименту зі зразками композитної склопластикової арматури і металевої арматури А400С.
Наукова новизна. Реальні фізико-механічні характеристики композитної склопластикової арматури дозволять встановити закономірності рівноміцної заміни металевої арматури А400С і можливість подальшого використання композитів в бетонних згинальних елементах.
Практична значимість. Згідно експериментальних даних, отриманих під час випробування зразків композитної склопластикової арматури на розрив, буде розроблена програма наукового дослідження згинальних бетонних елементів виготовлених на відходах гірничо-збагачувальних комбінатів і армованих композитною склопластиковою арматурою. Визначення реального напружено-деформованого стану згинальних елементів армованих композитами і виготовлених з бетонів на відходах гірничо-збагачувальних комбінатів, дозволить встановити передумови використання подібної арматури в згинальних бетонних будівельних конструкціях, а особливо виготовлених на бетонах, що мають знижені деформативні характеристики.
Результати. Під час експериментального дослідження різних діаметрів композитної склопластикової арматури на розрив буде встановлено: фактичні розміри і вага арматурних зразків, визначення тимчасового опору арматури на розтяг, побудовано графічну залежність “напруження-деформації”, визначення наявності або відсутності площадки текучості, відносні деформації арматурних зразків, початковий модуль пружності. Визначені фізико-механічні характеристики металевої арматури А400С дозволять встановити реальні залежності рівноміцної заміни її композитною склопластиковою арматурою при виготовленні бетонних згинальних елементів.Ключові слова: композитна склопластикова арматура, металева арматура, фізико-механічні характеристики, тимчасовий опір на розрив, рівноміцна заміна, модуль пружності.
Список літератури
1. Шевченко Б.Н. Конструкци из бетонов на отходах обогащения железных руд / Б.Н. Шевченко. – Киев: Выща школа, 1989 – 192 с.
2. Arvit композитная арматура [Електрон. ресурс] / Режим доступу : http://arvit.com.ua.
3. Недостатки стеклопластиковой арматуры (минусы) [Електрон. ресурс] / Режим доступу :http://www.tdbazalt.com.
4. Попруга Д.В. Міцність стикових з’єднань при підсиленні залізобетонних згинальних елементів у стиснутій зоні: автореф. дис. … канд. техн. наук : спец. 05.23.01 “Будівельні конструкції, будівлі та споруди” / Д.В. Попруга. – Київ, 2009. – 20 с.
5. Настанова з проектування та виготовлення бетонних контсрукцій з неметалевою композитною арматурою на основі базальто- і склоровінгу : ДСТУ-Н В.2.6-185:2012. – [Чинний від 2013-04-01]. – Київ : Мінрегіон України, 2012. 28 с. – (Нац. стандарт України).
6. Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення : ДБН В.2.6-98:2009. [Чинний від 2011-07-01]. – Київ : Мінрегіонбуд України, 2011. – 71 с.
7. Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону. Правила проектування: ДСТУ Б В.2.6-156:2010. – [Чинний від 2011-06-01]. – Київ : Мінрегіонбуд України, 2011. – 118 с.
8. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови (ISO 6935-2:1991, NEQ) : ДСТУ 3760:2006. – [Чинний від 2007-10-01]. – Київ : Держспоживстандарт України, 2007. – 28 с. – (Нац. стандарт України).
9. Пластмассы. Метод испытания на растяжение (СТ СЭВ 1199-78) : ГОСТ 11262-80. – [Действует с 1985-09- 09]. – Москва : Госком СССР, 1985. – 11 с. – (Гос. стандарт СССР).
10. Протокол №221-323/153/14 випробування зразків композитної арматури. – Київ: ДП НДІБК, 2015 – 7 с.Рукопис надіслано до редакції 17.03.17
Переглянути статтю -
УДК 656.11
Мета. Метою роботи є комплексне дослідження пропускної здатності перехрестя магістральної та об’їзної вулиць у місті Кривий Ріг, яке використовується учасниками дорожнього руху для зменшення часу проїзду між Саксаганським та Центрально-міським районами міста. Об’єктом дослідження виступає Х-подібна транспортна розв’язка, яка складається з проспекту Миру з 6 смугами руху, та примикаючої вулиці Гетьманської з 2 смугами з одного боку від проспекту, 4 смугами – з іншого. Предметом дослідження є показники часу проїзду перехрестя та довжини транспортних заторів.
Методи дослідження. У роботі було використано польові дослідження, метод комп’ютерного імітаційного моделювання та аналіз статистичних залежностей та показників.
Наукова новизна. Наукову цінність представляє розроблена комп’ютерна імітаційна модель перехрестя у програмному середовищі PTV VISSIM з урахуванням режиму світлофорної сигналізації та отриманих у польових умовах показників інтенсивностей руху.
Практична значимість. За результатами моделювання встановлено, що за напрямками з південної частини міста по вулиці «пр. Миру» та зі східної частини міста по вулиці Гетьманська утворюється значна черга транспортних засобів. У першому напрямку така черга (139 м) обумовлена необхідністю зупинки транспортних засобів перед перехрестям і недостатнім часом включення дозволяючого сигналу світлофору (30 с) для закінчення водіями маневру. У другому напрямку черга (156 м) утворюється через недостатню ширину проїзної частини (3,5 м). Для підвищення пропускної здібності проблемних ділянок перехрестя розроблені практичні рекомендації щодо розширення проїзної частини по вулиці Гетьманська на 2 м, для забезпечення 2-х смугового руху транспортних засобів (по 2,75 м на смугу), та розроблено нову 3-х фазну циклограму режиму світлофорного регулювання.
Результати. Проведений аналіз альтернативного варіанту будови та регулювання перехрестя показав, що з’являється можливість скоротити час руху транспортних засобів з південної частини міста по вулиці «пр. Миру» на 130 с, та зменшити довжину черги у напрямку з південної частини міста по вул. «пр. Миру» на 14 м, й зі східної частини міста по вулиці Гетьманська – на 18 м.Ключові слова: транспортна система, комп’ютерне імітаційне моделювання, статистичні параметри, інтенсивність руху, світлофорне регулювання, PTV VISSIM.
Список літератури
1. Клинковштейн Г. И. Организация дорожного движения: Учеб. для вузов.– 5-е изд., перераб. и доп./ Клинковштейн Г. И., Афанасьев М. Б., – М: Транспорт, 2001 – 247 с.
2. Пальчик А.М. Організація дорожнього руху: навч. посіб. /. – К.: НТУ, 2011. – 228 с.
3. VISSIM Simulation Based Expressway Exit Control modes Research / Zhu Zhandong, Chen Shaohui, Yang Yanquan та ін.]. // Procedia Engineering. – 2016. – №137. – P. 738 – 746.
4. Систук В.А. Возможности использования программы имитационного моделирования PTV VISSIM для подготовки специалистов по направлениям “Транспортные технологии” и “Автомобильный транспорт” [Електронний ресурс] / В. А. Систук, А. А. Богачевский, В. Ю. Шумский // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2016. – Т. 52, Вип. 2. – С. 93–107. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2016_52_2_11
5. Применение программы PTV VISSIM для имитационного моделирования улично-дорожной сети при подготовке специалистов в области автомобильного транспорта [Електронний ресурс] / В.А. Систук, А.А. Богачевский, В. Ю. Шумский // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної Інтернет-конференції «Освітні тенденції розвитку сучасної вищої школи: проблеми методології навчання». – Х.: ХНАДУ, 2016 р. – С.199–202. – Режим доступу: http://dl.khadi.kharkov.ua/course/view.php?id=207
6. Khaled Shaaban. Comparison of SimTraffic and VISSIM Microscopic Traffic Simulation Tools in Modeling Roundabouts / Khaled Shaaban, Inhi Kim. // Procedia Computer Science. – 2016. – №52. – P. 43 – 50.
7. Бекмагамбетов М. М. Анализ современных программных средств транспортного моделирования / М. М. Бекмагамбетов, А. В. Кочетков // Исследования, конструкции, технологии. – 2012. – №6 (77). – С. 25–34.
8. Per Strömgrena. A model for traffic simulation of flared rural road intersections / Per Strömgrena, Johan Olstamb, Andreas Tapanib. // 4th International Symposium of Transport Simulation-ISTS’14, 1-4 June 2014, Corsica, France. – 2015. – P. 239 – 258.
9. Amudapuran Mohan Rao Microscopic simulation to evaluate the traffic cingestion-metegation strategies on urban ar- terials / Amudapuran Mohan Rao, K. Ramachendra Rao // Euro-pean Transport \ Trasporti Europei (2015) Issue 58 – ISSN 1825-3997 – Trieste, 2015 –P. 2-20.
10. Пальчик А.М. / Транспортні потоки: [монографія]. – К.: НТУ, 2010. – 171с.
11. Организация дорожного движения[Текст] : учебно-практическое пособие / Н.С. Поготовкина. – Владивосток: Изд-во ВГУЭС, 2015. – 64 с.
12. Литвин В. В. Имитационное моделирование транспортных потоков с помощью программного обеспечения PTV VISION VISSIM / В. В. Литвин, А. Н. Мирошниченко // Сборник научных трудов международной конференции «Современные технологии подготовки инженерных кадров для горной промышленности и транспорта 2014» – Днепропетровск, 2014 – С. 251 – 260.
13. Правила дорожнього руху України – [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://pdd.ua/ua.
14. A+S. Краткое руководство по выполнению проектов в PTV VISSIM 6, 2014 – 76 с.
15. VISSIM [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ptv-vision.ru/produkty/vissim (in English)Рукопис надіслано до редакції 15.04.17
Переглянути статтю -
УДК 331.461: 622.012
Мета. Аналіз і систематизація існуючих кількісних і якісних методів і методик оцінки ризиків в галузі охорони праці, з метою подальшого обґрунтування вибору методу для адаптування при розрахунках виробничих ризиків в умовах гірничих підприємств.
Методи дослідження. Нині виникає загальнодержавна потреба розвивати нові і удосконалювати методи, що виправдали себе, засоби і принципи охорони та зміцнення здоров’я працівників шкідливих професій, в тому числі шахтарів, праця яких за існуючими критеріями відноситься до категорії високого ризику для життя і здоров’я.
Так, для досягнення поставленої мети було використано комплексний метод наукового дослідження , який містить : узагальнення та аналіз літературних джерел і статичної інформації за умовами праці на залізорудних шахтах; методи аналізу травматизму, експертних оцінок, математичної статистики і теорії ймовірності для оцінки професійних ризиків, що надає можливість подальшого розвитку в напрямку інтегрування системи управління в умовах підземного видобутку залізних руд.
Наукова новизна. Аргументовано необхідність в єдиному підході оцінки ризиків та впровадження менеджменту професійних ризиків (ПР) в систему управління охороною праці на гірничих підприємствах.
Практична значимість. Обґрунтування нового підходу до процедури ідентифікації та оцінки небезпек, який дозволить мінімізувати ймовірність нещасних випадків, травмування, профзахворювань і, отже, підвищити стабільність виконання виробничих функцій. Розробка якого, розширить можливості використання уніфікованої методики при проведенні аналогічних досліджень в інших сферах діяльності країни і будуть сприяти накопиченню баз даних за кількісними і якісними характеристиками ПР в різних професіях і видах діяльності.
Результати. Здійснено огляд основних підходів до вдосконалення ефективності управління охорони праці на гірничорудних підприємствах.Ключові слова: система «людина-машина-середовище», фактори виробничого середовища і трудового процесу, небезпечна подія, величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров’я працівника, тяжкість наслідків несприятливого впливу шкідловостей та небезпечних умов праці, професійний ризик, критерії прийнятного ризику, заходи по зменшенню ризику, система управління охороною праці.
Список літератури
1. Лис Ю. Оцінка ризиків в системі управління охороною праці / Лис Ю. С. // Системи обробки інформації. — 2016. — № 9(146). — С. 193-196.
2. Водяник А. О. Методологічні основи врахування фактора ризику в профілактиці виробничого травматизму : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора техн. наук : спец. 05.26.01 «Охорона праці» / А. О. Водяник. – К., 2008. – 38 с.
3. Закон України «Про охорону праці» : [зі змін. та допов., внесеними Законом № 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133]. К. : Верховна Рада України, 2015. 52 с. (Серія «Закони України»).
4. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища [Чинний від 20140408]. К. : Міністерство охорони здоров’я України, 2014. 37 с. (Державні санітарні норми та правила України).
5. Karczewski J. System zarzadzania bezpieczens twem pracy / Karczewski J. T. // – Gdansk, 2000. – 310 s.
6. Wrightson, I. (2014). Occupational health and safety management systems. [WWW document]. URL http://www.rsc.org/images/Occupational-Health-and-Safety-Management-Systems_tcm18-240421.pdf
7. Системи управління гігієною та безпекою праці. Основні принципи виконання вимог OHSAS 18001:2007 : ДСТУ OHSAS 18002:2015 (OHSAS 18002:2008, IDT) [Чинний від 20150622]. К. : ДП «УкрНДНЦ», 2015. (Серія «Закони України»).
8. Швыряев А.А., Меньшиков В.В. Оценка риска воздействия загрязнения атмосферы в исследуемом регионе: Учебное пособие для вузов/ А. Швыряев, В. Меньшиков – М.: Изд-во МГУ, 2004. – 124с
9. Муртонен Мерви. Оценка рисков на рабочем месте – практическое пособие : [пер. с финского] / Мерви Муртонен. Тампере, 2007. 66 с.
10. Конвенции о безопасности и гигиене труда и производственной среды / Міжнародне законодавство про охорону праці, том 1. – К.: Основа , 1997. – С . 376– 382.
11. Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки: Державний комітет України з нагляду за охороною праці. – К.: Основа, 2003. – 192 с.
12. BS 31100. Risk management. Code of practice. – 46 с.
13. ISO/IEC/FDIS 31010. Risk management – Risk assessment techniques. – 92 с.
14. ISO 31000:2009. Risk management – Principles and guidelines. – 34 с.
15. Гогіташвілі Г. Г. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами : Навч. посіб. Г. Г. Гогіташвілі, Є. Т. Карчевські, В. М. Лапін // – К.: Знання, 2007. – 367 с.Рукопис надіслано до редакції 15.04.17
Переглянути статтю -
УДК 504.056: 502.5/8 (477.63)
Мета. Оцінка впливу відходів видобутку і збагачення залізорудної сировини, сконцентрованих у формі відвалів та хвостосховищ, на стан екології навколишнього середовища та встановлення характерних ознак техногенної геоекосистеми, що формується під дією шкідливих факторів з боку цих об’єктів.
Методи досліджень. Порівняльний аналіз і співставлення сучасних і ретроспективних даних стану абіотичних та біотичних чинників екосистем на територіальних ділянках впливу техногенних факторів.
Наукова новизна. Встановлено, що техногенні фактори, які генеруються відвалами та хвостосховищами, одночасно негативно впливають на стан атмосферного повітря, ґрунтів, на геологію і гідрологічні параметри місцевості та на гідрохімію підземних вод. Віддалені наслідки такої дії провляються глибокими та не зворотними руйнаціями природних екосистем з утворенням деградованих техногенних геоекосистем та провокують антропогенні сукцесії регресивного характеру.
Практична значимість. Дослідження характеру і напрямків алогенно обумовлених трансформацій екологічних систем на територіях, що межують з багатоярусними відвалами чи хвостосховищами є важливим та актуальним питанням як для об’єктивізації оцінок впливу техногенних споруд на довкілля, так і для розробки найбільш ефективних методів охорони навколишнього середовища.
Результати. Деструктивна дія відвалів та хвостосховищ на стан екології пов’язана із фракційно – хімічним складом та агрегатним станом відходів видобутку та збагачення залізо – рудної сировини, а також із застосовуваними технологіями складування самих відходів. За результатами досліджень рекомендується переглянути оціночні критерії ступеню безпечності і токсичності речовин, що концентруються у відвалах та хвостосховищах, так як віддалені наслідки дії пилу з поверхонь цих об’єктів приводять до суттєвого кумулятивного забруднення грунтів навколишнього середовища токсичними речовинами І-ІІ класу небезпеки. Відвали та хвостосховища повинні бути визнані об’єктами екологічної небезпеки високого рівня, так як створювані за їх участю техногенні геоекосистеми мають руйнівний характер розвитку, що закінчується алогенними сукцесіями зі створенням збіднілих біотопів. Зростання негативних зрушень в стані екології прилеглих до відвалів та хвостосховищ територій прогресує пропорційно нарощуванню відвального та шламо – хвостового господарства.Ключові слова: відвали, хвостосховища, забруднюючі фактори, екологія,, техногенна геоекосистема, деградація, сукцесії.
Список літератури
1. Багрій І.Д., Блінов П.В., Бєлокопитова Н.А., Вилкул Ю.Г., та ін.. Геоекологічні проблеми криворізького басейну в умовах реструктуризації гірничодобувної галузі. – К.: Фенікс, 2002.-192 с.
2. Мінц А.А. Економічна оцінка природних ресурсів і умов виробництва. – М: Нука, 1968. – 423 с.
3. Данилишин Б.М. Економіка природокористування/ Б.М. Данилишин, М.А. Хресник, В.А. Голян. – К.: Кондор, 2010.- 465 с
4. Бровко, Ф.М., Юхновський, В.Ю.Техногенні сукцесії на відвальних ландшафтах. Вісник Харківського національного аграрного університету ім.В.В. Докучаєва. Серія «Грунтознавство, агрохімія, лісове господарство»,№ 5, 2010.-С.8
5. Суздалева А.Л.Управляемые природно-технические системы энергетических и иных объектов как основа обеспечения техногенной безопасности и охраны окружающей среды.Учебное пособие/ А.Л.Суздалева. — М.: Издательство ИД ЭНЕРГИЯ, 2015. — 160 с.
6. Паранько Н.М., Карнаух Н.Г. Загрязнение воздуха жилой зоны и здоровье человека. – Кривой Рог: ПОЛИМЕД – Сервис, 2008. – 110 с.
7. Кулькова Т.М., Гуляк О. І., Моніторинг геологічного середовища Кривбасу (1996-2000 рр.).- К.: Геоінформ, 2005.- 217 с.
8. Петрухін А.В., Антонік В.І., Кулькова Т.М., Чепурний В.І., Гришко В.М. та інші. Проведення комплексногоаналізу екологічного стану навколишнього природного середовища (НПС) Новолатівської сільської ради та розробка комплексної програми забезпечення екологічної безпеки території Новолатівської сільської ради на2017 – 2021 рр. Звіт НДР по темі 12-16 у 2-х т.- Кривий Ріг: НДГРІ, 2016.- 630 с.
9. Антонік В.І., Антонік І.П., Екологічна характеристика стану водного басейну річки Інгулець // Сталий розвиток промисловості та суспільства. Матеріали міжнародної науково – технічної конференції / Редкол. Вілкул Ю.Г., Ступнік М.І., Азарян А.А. та ін. – Кривий Ріг : ВЦ ДВНЗ «КНУ» , 2014. С.112 – 113.
10. Фатєєва А.І.Фоновий вміст мікроелементів у ґрунтах України / За ред. А.І.Фатєєва, Я.В.Пащенко. – Харків, 2003. – 117 с.Рукопис надіслано до редакції 14.04.17
Переглянути статтю -
УДК 004.056. 5: 004.738.5(045)
Мета роботи. Підвищення ефективності захисту інформації з обмеженим доступом в мобільних пристроях шляхом розробки політик і регламентів використання мобільних пристроїв, аналізу і вибору методів шифрування, обмеження використання шкідливого ПО. Систематизація і аналіз корпоративних методів захисту внутрішньої інформації. Мінімізація корпоративних збитків за рахунок витоку інформацію різного рівня (типу) конфіденційності.Методи дослідження. Огляд і аналіз чинників ризику порушення безпеки використання мобільних пристроїв. Аналіз і систематизація методів зашиті інформації на мобільних пристроях під управлінням OS Android. Досвідчена перевірка існуючих способів захисту конфіденційної інформації на мобільному пристрої. Аналіз алгоритмів установки стороннього ПО на пристрої під управлінням OS Android, пошук шляхів уразливості і захисту внутрішньої інформації.Наукова новизна. Виконаний аналіз і систематизація погроз і способів дії на мобільні пристрої. На основі виконаного аналізу і систематизації розроблений і практично перевірений алгоритм використання методів захисту інформації.Результати. На підставі проведених досліджень уразливості і методів захисту в OS Android встановлено, що ця операційна система як власні, внутрішні засоби захисту, так само може і підтримувати додаткове, розроблене іншими розробниками. Вбудовані внутрішні засоби захисту, досить зручними інструментами захисту даних на мобільних телефонах. Враховуючи тип блокування, виділяють різні види безпеки. Вони досить ефективні, але від зовнішніх атак, тобто якщо хтось хоче зайти на мобільний телефон і подивитися якісь певні дані, то зловмисник зустрічає перешкоду у виді: пароля, малюнка, розпізнавання особи або PIN. Але від внутрішніх атак, вірусів, ці засоби безпорадні. Тоді як додаткове програмне забезпечення, може забезпечити, як безпека від внутрішніх, так і від зовнішніх атак.
Ключові слова: OS Android; мобільні телефони; безпека інформації; погрози; конфіденційність; цілісність; доступність; засоби захисту інформації.
Список літератури
1. Якушин Петр. Безопасность мобильного предприятия// Открытые системы № 01, 2013.
2. Юдин А. К., Богуш В. М. Информационная безопасность государства: Учебное пособие // Харьков: Консул. – 2005. – С. 38.
3. Шетько Николай. Взлом сотовых сетей GSM: расставляем точки над «i»// ET CETERA – серия цифровых журналов, распространяемых по подписке № 32, 2013.
4. Белорусов Д.И. Wi-Fi – сети и угрозы информационной безопасности/ Д.И. Белорусов, М.С. Корешков // СПЕЦИАЛЬНАЯ ТЕХНИКА № 6, 2009; с. 2-6.
5. Михайлов Д. М., Жуков И. Ю., Ивашко А. М. Защита мобильных телефонов от атак М.: Фойлис, 2011. – 192 с.
6. Якушин Петр. Безопасность мобильного предприятия/ П.Якушин // Открытые системы – 2013 – № 1 (187) – с. 22-27.
7. Панасенко А. Влияние мобильных устройств на безопасность информации – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www. anti-malware.ru/node/12301, 2013.
8. Гилмор Дж., Бирдмор П. Безопасность мобильных устройств для «Чайников» М.: John Wiley & Sons Ltd, Chichester, West Sussex, England (Англия), 2013. – 54 с.
9. Ванг Й., Стрефф К., Раман С. Проблемы безопасности смартфонов//ОТКРЫТЫЕ СИСТЕМЫ. СУБД, М: Издательство «Открытые системы», 2013. – 27-31 с.Рукопис надіслано до редакції 14.04.17
Переглянути статтю -
УДК 532.58: 669.162.1
Мета. Мета роботи – обґрунтувати закономірністі коефіцієнта газодинамічного опору формули Дарсі-Вейсбаха при зміні фракційно складу окомкованної агломераційної шихти.
Методи дослідження. Найбільш часто дослідники при описі газодинаміка зернистого шару вживають формулу Дарсі-Вейсбаха, визначальну втрати напору при розвинена турбулентному плині нестисливої рідини.
Наукова новизна. Відповідно до рівняння С. Ліхтер порозности шару e = 0,418 відповідає кут укладання куль
q = 73,74°, при якому в звуження каналів найбільш ймовірно розміщення двох дрібних частинок.
Правильність гіпотези про узгодження максимуму коефіцієнта опору розміщення дрібних частинок в вузьких порожнинах між великими підтверджена спрощене методикою розрахунку частки зайнятого простору шаром дрібних частинок, а не враховує сил їх взаємодії.
Практична значимість. Згідно прийняте методикою розрахунку повне заповнення пустот для кута укладання частинок q = 73,74°відбувається при долі дрібної фракції m = 0,3. У порожнечі при цьому розміщено Nм = 418 частинок. Це відповідає мінімальній порозности шару. Для кращого розуміння процесів, що відбуваються в шарі агломераційної шихти, необхідно подальший розвиток наукових представлень будівлі поліфракціонного шару і руху газів в ньому.
Результати. Коеффіціент газодинамічного опору Y формули Дарсі-Вейсбаха має складну залежність від фракційно складу шихти через не циліндричної форми каналу між великими шматками. Максимальний вплив на зміну коефіцієнта газодинамічного опору надає зміст дрібної фракції в шарі. При співвідношеннях розмірів фракцій
dм / dк = 1/10 коефіцієнт Y має максимум, Відповідний 20% -м вмістом дрібних фракцій в шарі і половинному заповнення каналу до його максимального розширення. При зменшенні різниці в розмірах часток в dм / dк = 1/4 цей максимум визначається заміщення меншими частками великих в вузлах упаковки.Ключові слова: окомкування, шихта, опір газ, методика, коефіцієнт опору.
Список літератури
1. Тарасов В.П. Теория и технология доменной плавки / В.П. Тарасов, П.В. Тарасов. – М.: Интермет Инжиниринг, 2007. – 384 с.
2. Петрушов С.Н. Современный агломерационный процесс. Монография / С.Н. Петрушов. – Алчевск: ДонГТУ, 2006. – 360 с.
3. Горшков-Кантакузен В. А. К вопросу вычисления коэффициента Дарси методом регрессионного анализа // Материалы XXI Международного симпозиума «Динамические и технологические проблемы механики конструкций и сплошных сред» имени А. Г. Горшкова, 16 – 20 февраля 2015, Вятичи.. — 2015. — № Том 1. — С. 59-60.
4. Коротич В.И. Агломерация рудных материалов / В.И. Коротич, Ю.А. Фролов, Г.Н. Бездежский. – Екатеринбург: ГОУ ВПО «УГТУ-УПИ», 2003. – 400 с.
5. Тарасов В. П. Особенности газодинамики зернистого слоя/ В. П. Тарасов, С. В. Кривенко // Сталь: Международный научно-технический и производственный журнал. – 2014. – № 5. – С. 12-16.
6. Кривенко С. В. Коэффициент газодинамического сопротивления слоя окомкованной агломерационной шихты/ С. В. Кривенко // Сталь: Международный научно-технический и производственный журнал. – 2013. – № 4. – С. 16-19.
7. Гольдштик М.А. Процессы переноса в зернистом слое / М.А. Гольдштик. – Новосибирск, 1984. – 164 с.
8. Томаш О.А. Структура зернистого шару і рух газів у доменних печах: автореф. дис. докт. техн. наук : спец. 05.16.02 «Металургія чорних і кольорових металів та спеціальних сплавів» / О.А. Томаш. – Донецьк, 2004. – 35с.
9. Лейбензон Л.С. Движение живостей и газов в пористой среде/ Л.С. Лейбензон. – М.-Л.: ОГИЗ. – 1947. – 244 с.
10. Аэров М.Э. Гидродинамические и тепловые расчеты аппаратов со стационарным и кипящим зернистым слоем / М.Э. Аэров, О.М. Тодес. – М.: Химия, 1968. – 512 с.
11. Кривенко С. В. Исследование трехфракционного зернистого слоя / С. В. Кривенко // Вiсник Приазовського державного технічного університету: Зб. наук. пр. – Маріуполь, 2006. – Вип. 16. – С. 13-16.
12. Кривенко С. В. Анализ вариации грансостава сыпучих материалов / С. В. Кривенко // Известия вузов. Черная металлургия: Научно-технический и производственный журнал, 010. – № 8. – С. 7-11.Рукопис надіслано до редакції 14.04.17
Переглянути статтю -
УДК 62-54: 621.313-024.67
Мета. Розробка програмного та апаратного забезпечення для керування КД. Для досягнення поставленої мети потрібно зробити: розглянути основні принципи керування для обраних КД; обрати алгоритм керування для кожного КД; проаналізувати можливості програмованого логічного контролера (ПЛК); розробити для (ПЛК) програму керування відповідним КД.
Методи дослідження. При вирішенні задачі використовувались загальні методи обчислювальної техніки, побудови локальних мереж та програмування.
Наукова новизна. Розглянуті питання побудови систем автоматики та керування технологічними механізмами з КД. Розроблена оригінальна програма керування КД для ПЛК ABB AC500-eCo.
Практична значимість. Сучасний стан цифрової електроніки суттєво поширив область використання крокових двигунів (КД). Вони широко використовуються в пристроях з позиційними системами керування а також в сучасних напрямах техніки, таких як механотроніка, робототехніка.
Поява роботів зі замінною позиційних систем, без зворотних зв’язків з дешевими транзисторними перемикачами, посприяло більш поширеному використанню КД.
Результати. Для підготовки фахівців, які мають навички в питаннях побудови та налаштування позиційних систем з КД в ДВНЗ «Криворізький національний університет» в учбовий процес впроваджуються лабораторні роботи з аналізу способів керування КД – для чого створено декілька стендів. Перший стенд побудовано на трифазному уніполярному кроковому двигуні. Комутації обмоток фаз реалізована з використанням програмованого логічного контролера (ПЛК). Другий стенд побудовано на двофазному біполярному кроковому двигуні типу 28BYJ48, який завдяки невисокій вартості має широкий спектр застосування. Третій стенд побудовано на двофазному біполярному кроковому двигуні з використанням досить поширеного драйвера МР8825 на базі контролера DRV8825. Відповідно обраним способам керування розроблені алгоритми управління двигунами та створенні відповідні програми. Розглянуті питання сприяють покращенню професійної підготовки студентів, та дозволять їм набути необхідних навичок.Ключові слова: кроковий двигун, контролер, апаратні засоби, стенди.
Список літератури
1. Емельянов А.В. Шаговые двигатели: учеб. пособие/ А.В. Емельянов, А.Н. Шилин/ВолгГТУ. – Волгоград, 2005. – 48 с.
2. Tony R. Kuphaldt. Lessons In Electric Circuits, Volume II – AC, Sixth Edition, 2007. – 561 с.
3. Брускин Д.Э., Зорохович А.Е., Хвостов В.С. Электрические машины и микромашины: Учеб. для электротехн. спец. вузов. – 3- е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1990. – 528 с.
4. Дискретный электропривод с шаговыми двигателями. Подобщ. ред. М.Г. Чиликина. М., «Энергия», 1971. – 624 c.
5. Ion Boldea. Electric drives. — Lexington, KY, USA — 2005, – 549 с.
6. Чиликин М.Г., Сандлер А.С. Общий курс электропривода: Учебник для вузов. – 6-е изд., доп. и перераб. – М.: Энергоиздат, 1981. – 576 с.
7. Теория электропривода, ч.1: учебное пособие / Сост.: А.Б. Зеленов – Алчевск, ДонГТУ, 2005. – 382 с.
8. LM2675 SIMPLE SWITCHER Power Converter High Efficiency 1A Step-Down Voltage Regulator, Texas Instruments Inc., Rev. June 2005
9. L293, L293D PUSH-PULL FOUR CHANNEL DRIVER WITH DIODES STMicroelectronics, July 2003.
10. Rentyuk Vladimir «Control stepper motors in both directions» EDN March 18, 2010.
11. Кенио Такаши. Шаговые двигатели и их микропроцессорные системы управления: Пер. с англ., М.: Энергоатомиздат, 1987 – 199 с.
12. Бєлов М.П., Новіков В.А., Розсудів Л. Н. Автоматизований електропривод типових виробничих механізмів і технологічних комплексів. – 3-е изд., Испр .. – М .: Видавничий центр “Академія”, 2007.
13. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004.Рукопис надіслано до редакції 14.04.17
Переглянути статтю -
УДК 621.316.001.57
Мета. Метою даної роботи є виконання аналізу теорій і механізмів розвитку перенапруг при однофазних дугових замиканнях на землю (ОДЗ). Проаналізовано відомі теорії перенапруги Петерсена, Петерса і Слєпяна, Бєлякова. Однофазні замикання на землю (ОЗЗ), що виникають у розподільчих мережах 6-10 кВ з ізольованою нейтраллю, є переважним видом ушкоджень і складають більше 75% від загального числа ушкоджень. Перенапруги, що виникають при ОЗЗ, знижують електричну міцність ізоляції живильних кабелів, приводять до їхнього пробою та руйнування, багатомісним ушкодженням, подвійним замиканням на землю, дво- і трифазним коротким замиканням. Це пов’язано з відмовами в роботі електрообладнання, тривалими простоями технологічного устаткування, додатковими витратами на його відновлення та, в кінцевому рахунку, до зменшення продуктивності підприємства.
Методи. При виконанні теоретичних досліджень прийнято метод математичного моделювання розподільчих мереж напругою 6-10 кВ з ізольованою нейтраллю при ОЗЗ. Розроблено і вдосконалено математичні моделі розподільчих мереж та обґрунтовано основні і малозначимі параметри, що впливають на перенапруги при замиканні фази на землю. При виконанні експериментальних досліджень прийнято метод замикання на землю однієї з штучно пошкоджених фаз зразка кар’єрного кабелю. Вимірювались навантажувальні параметри: рівні напруг в фазах, нейтралі і струм в пошкодженій фазі.
Наукова новизна. Докладно вивчено питання теорії дуги, зроблено висновок про те, що на розвиток перехідних процесів при ОЗЗ впливають умови виникнення дуги, середовище, в якому вона горить, швидкість зміни струму при переході через нуль, індуктивность фази мережі L, ємності фаз відносно землі С та величина опору кола замикання на землю. При ОЗЗ величина опору кола замикання на землю змінюється в широких межах.
Практична значимість. Розглянуто залежність рівнів перенапруг від величини опору кола замикання на землю. Виконано дослідження рівнів перенапруг, що виникають в розподільних мережах 6-10 кВ з ізольованою нейтраллю, на фізичній моделі.
Результати. З результатів експеримента видно, що комплексне використання в розподільчій мережі струмообмежувального резистора в нейтралі і нелінійних обмежувачів перенапруг (ОПН) дозволило знизити перенапруги до нормованих значень в межах 1,7…1,8 від номінальної напруги.Ключові слова: розподільча мережа, дуга, однофазні замикання на землю (ОЗЗ), опір кола замикання на землю, рівень перенапруг, нелінійний обмежувач перенапруг (ОПН).
Список літератури
1. Лихачев Ф.А. Замыкания на землю в сетях с изолированной нейтралью и с компенсацией емкостных токов. – М.: Энергия, 1971. – 152 c.
2. Базуткин В.В., Ларионов В.П., Пинталь Ю.С. Техника высоких напряжений. Изоляция и перенапряжения в электрических системах. – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 464 c.
3. Зархи И.М., Мешков В.Н., Халилов Ф.Х. Внутренние перенапряжения в сетях 6 – 35 кВ. – Л.: Наука, 1986. – 128c.
4. Техника высоких напряжений. Под ред. М.В. Костенко. – М.: Высшая школа, 1973. – 464 с.
5. Беляков Н.Н. Исследование перенапряжений при дуговых замыканиях на землю в сетях 6 и 10 кВ с изолированной нейтралью // Электричество. -1957. -№5. – С. 31-36.
6. Самойлович И.С. Защита от перенапряжений мобильных электроустановок карьеров. – М.: Недра, 1980. – 160 c.
7. Самойлович И.С. Защита от перенапряжений электроустановок открытых горных работ. – М.: Недра, 1992. – 128 c.
8. Самойлович И.С. К оценке переходных сопротивлений при однофазных замыканиях на землю в сетях 6-10 кВ // Проблемы технической электродинамики. – 1972. – вып.37. – С. 55-60.
9. Щуцкий В.И., Жидков В.О., Ильин Ю.Н. Защитное шунтирование однофазных повреждений электроустановок. – М.: Энергоатомиздат, 1986. -152 c.
10. Дгиелев М.П., Обабков В.К. К вопросу о перенапряжениях в сетях 6-10 кВ горных предприятий // Промышленная энергетика. – 1992. – №6. – С. 46-48.
11. Даурев Л.Е., Волошек И.В. Особенности дуговых замыканий на землю в сетях с нейтралью, заземленной через резистор // Электричество. – 1993. – №8. – С. 26-31.
12. Халилов Ф.Х. Анализ характера внутренних перенапряжений в сетях 35 кВ // Промышленная энергетика. – 1972.- №11.- C.38-40.
13. Барановская М.Л., Тытюк В.К. Математическое моделирование переходных процессов при ОЗЗ в распределительных сетях 6-35 кВ // ДВНЗ «Криворізький національний університет», Гірничий вісник. – Кривий Ріг. – 2014. – № 98 – С.174-178.
14. Барановская М.Л., Кузьменко А.С. Анализ математических моделей распределительных сетей при ОЗЗ // ДВНЗ «Криворізький національний університет», Гірничий вісник. – Кривий Ріг. – 2015. – № 99. – С. -133-139.
15. M. Baranovskaya, Tytyuk V., Nevzlin B., Zagirnyak V. Branched circuit of 6 kV operation with insulated neu- tral under phase-to-earth fault // Електромеханічні і енергозберігаючі системи Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського. – Кременчук, 2015. – № 1(29). – С. 67-73.
16. Distribution – class arresters offers strength, durability. – Transmiss. and Distrib., 1984. – №7.- Р.60.
17. Niebuhr W.D. Metal – oxide – varistor surge arrestors : Technology and application consepts. CIRED, 1983; 7th Int. Conf. Elec. Distrib., Liege, 25-29 Apr., 1983. Pt 1. Liege, 1983. – Р. 13/1 – 13/6.
18. Walsh Gorge W.A. review of lightning protection and grounding practices. – TEEE Trans. Ind. Appl., 1979. -Р. 133-138.Рукопис надіслано до редакції 14.04.17
Переглянути статтю -
37. Болотников А.В., Романенко А.А.
Аналіз і систематизація методів оцінки стійкості бортів карьєрів
УДК 622.271.33
Мета. Метою даної роботи є аналіз літературних джерел на предмет наявних світових практик оцінки стійкості бортів кар’єрів і природних укосів. Розгляд теорії граничної рівноваги сипучого середовища і варіантів її застосування при визначенні граничної або за граничної ступеня стійкості масиву гірських порід. Поняття коефіцієнта запасу стійкості і коефіцієнта надійності укосу.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань застосовано комплексний метод досліджень, який включав: аналіз наукової літератури з питань, що розглядаються, систематизацію та класифікацію вихідної інформації. Аналіз розрахункових методів, оцінка обліку чинників при визначенні коефіцієнта запасу стійкості, коефіцієнта надійності масиву гірських порід. Методи математичного аналізу, методи механіки грунтів і твердого тіла, що деформується для аналітичного опису процесів руйнування гірських порід.
Наукова новизна. Рішення поставленого завдання дозволяє на підставі систематизації та класифікації математичних і графоаналітичних методів оцінки стійкості бортів кар’єрів у вигляді коефіцієнта запасу стійкості або коефіцієнта надійності, виявити фактори мають достатній ступінь впливу (вага) на стійкість укосів, проте слабо враховуються в використовуються в даний момент методах.
Практичне значення. Залізорудна і металургійна галузі є одними з провідних у промисловості України. У зв’язку з цим розвиток відкритого видобутку корисних копалин кар’єрами з одночасним забезпеченням безпечних і економічно ефективних, що забезпечують оптимальний режим гірничих робіт, кутів нахилу бортів є однією з найбільш важливих науково-практичних задач в області відкритої розробки корисних копалин. Особливо актуальні ці питання в регіоні Криворізького залізорудного басейну.
Результати. На даний момент розроблено більше 100 методів розрахунку запасу стійкості породних укосів, огляд і аналіз найбільш відомих з них показує, що більшість методів базується на теорії Кулона-Мора і в якості вихідних даних при розрахунках використовують міцності гірських порід такі як зчеплення і кут внутрішнього тертя.
Існуючі методи визначення характеристик міцності властивостей гірських порід не дозволяють врахувати при розрахунках стійкості комплекс природних і техногенних факторів, що впливають на стійкість бортів кар’єрів, таких як тріщинуватість масиву, підробіток підземними гірничими роботами, вплив масових вибухів і кривизна бортів в плані. Найбільш доцільно для підвищення надійності оцінки стійкості бортів кар’єрів використовувати теорію районування для обліку природних і техногенних факторів.Ключові слова: стійкість бортів кар’єра. Коефіцієнт запасу стійкості. Борт кар’єру. Коефіцієнт надійності. Метод алгебраїчного додавання сил. Метод Фелленіус / Петтерсона, метод Спенсера.
Список літератури
1. Теоретические основы инженерной геологии. Механико-математические основы // под. редакцией академика Е.М. Сергеева// М. «Недра» – 1986 г.
2. Фнкиосе Г.Л. Устойчивость бортов карьеров и отвалов. – М.: Недра, 1965.-375 с.
3. Гпеарлиьн А.М. Геомеханика открытых горных работ. – М.: Издательство МГГУ, 2003. – 473с
4. Несмашный Е.А. Оптимизация параметров открытых горных выработок. – Кривой Рог: Минерал, 1999. – 118 с.
5. Гтьаялнус Э.Л. Геомеханика открытых горных работ. –М: Недра, 1992. -272 с.
6. Попов И.И., Шпаков П.С., Поклад Г.Г. Устойчивость породных отвалов. Алма-Ата: Наука КазССР, 1987. 224 с.
7. Хуан Я. Х. устойчивость земляных откосов / Пер. с англ. В.С. Забавина; Под ред. В.Г. Мельника. – М.: Стройиздат, 1988. – 240 с.
8. Методические указания по определению углов наклона бортов, откосов уступов и отвалов строящихся и эксплуатируемых карьеров. // Под ред. проф. Г.Л. Фисенко // – Л.: ВНИМИ, 1972. – 166 с.
9. Petterson KE (1955) The early history of circular sliding surfaces. Geotechnique 5:275-296.
10. Bishop, A.W. (1955) “The Use of the Slip Circle in the Stability Analysis of Slopes”, Geotechnique, Great Britain, Vol. 5, No. 1, Mar., pp. 7-17
11. Spencer, E. 1967. A method of analysis of the stability of embankments assuming parallel interslice forces. Géotechnique, 17(1): 11-26
12. Методичні вказівки з визначення оптимальних кутів нахилу бортів, укосів уступів і відвалів залізорудних та флюсових кар’єрів // Під ред. проф. А.Г. Шапаря // -К: – 2009. – 201 с.
13. Инструкция по наблюдениям за деформациями бортов, откосов уступов и отвалов на карьерах и разработке мероприятий по обеспечению их устойчивости. // Под ред. проф. Г.Л. Фисенко // – Л.: ВНИМИ, 1971.- 187с.
14. Методические указания по наблюдениям за деформациями бортов разрезов и отвалов, интерпретации их результатов и прогнозу устойчивости. // Под ред. проф. Г.Л. Фисенко // Л.: ВНИМИ, 1987- 118 с
15. Казикаев Д.М. Геомеханические процессы при совместной и повторной разработке руд. – М.:Недра, 1981.- С. 288.Рукопис надіслано до редакції 18.04.17
Переглянути статтю -
УДК 656.61
Мета. Метою дослідження є розробка теоретичних і організаційно-методичних положень щодо трансформації управління підприємствами портової діяльності країни шляхом виявлення найбільш ефективної політики підвищення конкурентоспроможності морських портів України та створення диференційованого підходу до кожного порту зокрема.
Методи дослідження. Теоретичну основу дослідження складають сукупність методів, прийомів і принципів наукового дослідження, системний підхід та розгорнутий аналіз наукових робіт з вивченням нормативної бази.
Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в систематизації та уточнені відомих та обґрунтуванні нових положень, які становлять теоретичну і організаційно-методичну основу процесу підвищення конкурентоспроможності портів з використанням диференційованого підходу до кожного окремо взятого порту, на основі запровадження кластерної структури в приморських районах.
Практична значимість полягає в доведенні основних теоретичних розробок дослідження до рівня практичних рекомендацій, прийнятих до впровадження рядом підприємств портової галузі.
Результати. Ідея розвитку кластерної структури в приморських районах як можливість підвищення конкурентоспроможності та досконалого функціонування портів, яка дозволить максимізувати ефективність роботи порту.Ключові слова: морські порти, стратегія розвитку, конкурентоспроможність, морські кластери.
Список літератури
1. Кодекс торговельного мореплавства України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : Http://zakon. rada. gov. ua/go/ 176/95-вр.
2. Проект Закону про морські порти : від 22.09.2006 p., №2143-1. [Електронний ре – сурс]. – Режим доступу: Http://wl. cl. rada. gov. ua/pls/zweb2/webproc4_l? pf3 511 =28102.
3. Пропозиції Президента до Закону «Про морські порти України» : від 30.11.2011 p., реєстр. №881. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Http://search. ligazakon. ua/ l_doc2.nsf/linkl/BFOOHOOO. html.
4. Закон України «Про морські порти України» : від 17.05.2012 p., № 4709-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Http://zakon4.rada. gov. ua/laws/show/4709-17.
5. Кодекс торговельного мореплавства України: за станом на 23.05.1995 р. [Кодекс № 176/95-ВР] / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Відомості ВР, 1995.— № 47. – С. 349.
6. Про морські порти України: за станом на 17.05.2012 р. [Закон України № 4709] / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Відомості ВР, 2013. – № 7. – С. 407, ст. 65.
7. Чимшир В. И. Основные аспекты формирования организационно-экономического механизма обеспечения конкурентоспособности морского порта [Текст] / В. И. Чимшир, А. В. Чимшир // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. – 2014. – № 2 (68). – С. 44-48.
8. Демьянченко А. Г. Концепция эффективного управления собственностью морских портов [Текст] / А. Г. Демьянченко // Економика транспорта и связи. – 2013. – № 4. – С. 221-227
9. Войнаренко М. П. Концепція кластерів – шлях до відродження виробництва на регіональному рівні / М. П. Войнаренко // Економіст. – 2000. – № 1. – С. 15.
10. Войнаренко М. П. Кластери як полюси зростання конкурентоспроможності регіонів // Економіст. – 2008. — № 10. – С. 27-30.
11. Геєць В. Кластери і мережеві структури в економіці – тема досить цікава, але на сьогодні ще до кінця не вивчена … //Економіст. – 2008. – № 10. – С. 10-11.
12. Гребенник Н. Г. Концепция кластеров на морском транспорте // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць. – Вип. 8. – Одеса: ОДМУ, 2001. – С. 86-93.
13. Козырь Б. Морские кластерные системы и Николаевский регион // Порты Украины. – 2010. – № 7 (99). – С. 12-13.
14. Демьянченко А. Г. Роль и структура морских портов Украины [Текст] / А. Г. Демьянченко // Проблемы экономики. – 2013. – №2. – С. 53-59.
15. Чимшир В. І. Визначення напрямків регіонального розвитку соціотехнічних систем у рамках програми євроінтеграції [Текст] / В. І. Чимшир // Технологічний аудит та резерви виробництва. – 2013.– Том 5, № 5/5(13). – С. 20-22.Рукопис надіслано до редакції 15.04.17
Переглянути статтю -
УДК [33+608.5]-044.922:658.114.5-047
Мета. Подальше дослідження сутності категорії «трансформація», взаємозв’язків та впливу процесів економічної трансформації й трансформації інтелектуальної власності на рівень інноваційності, фінансово-економічної безпеки і конкурентоспроможності корпорації.
Методика. У статті використано такі загальнонаукові принципи дослідження як: історичний й термінологічний підходи; функціональний та системний, зокрема структурно-функціональний та системно-діяльнісний.
Результати. Визначено важливі для корпорації види трансформації. Зазначено, що «сукупний інтелект власників корпорації» та «сукупний інтелект менеджменту корпорації» є основою формування та реалізації трансформаційних процесів в корпорації. Доведено, що на економіку корпорації й прогресивні процеси її економічної трансформації впливають рівень людського капіталу, інтелектуального капіталу та інтелектуальної власності корпорації. Усвідомлення власниками та вищим менеджментом циклічного характеру розвитку всіх економічних систем, зміни домінуючих бізнес моделей та ролі ключового фактора виробництва в забезпеченні інноваційності корпорації є основою «пускового механізму» процесів трансформації в ній. Зроблено наголос, що вимоги інноваційної економіки обумовлюють пошук нових джерел економічного зростання та розв’язання задач по її формуванню і забезпеченню на всіх рівнях господарювання. Підкреслено, що чим раніше будуть розпочаті трансформаційні процеси в корпорації, тим більші можливості будуть у неї щодо отримання певних конкурентних переваг і формування необхідного рівня фінансово-економічної безпеки.
Наукова новизна. Обґрунтовано взаємозв’язок і взаємообумовленість процесів трансформації в корпорації, показано роль «інтелекту корпорації» в сучасних конкурентних умовах господарювання. Визначено вплив процесів трансформації на конкурентні переваги, фінансово-економічну безпеку корпорації та додаткові умови її прогресивного розвитку. Запропоновано термін «важіль конкурентної переваги від трансформаційних процесів».
Практична значимість. Розглянуті в даному дослідженні теоретико-методологічні положення й практичні рекомендації дозволяють більш глибоко досліджувати взаємозв’язки і вплив процесів економічної трансформації, трансформації інтелектуальної власності на рівень інноваційності, фінансово-економічної безпеки і конкурентоспроможності корпорації і розробляти, на цій основі, організаційно-економічний механізм забезпечення трансформації інтелектуальної власності.Ключові слова: трансформація, інтелект, інтелектуальна власність, інноваційність, фінансово-економічна безпека, конкурентоспроможність, трансформація інтелектуальної власності корпорації.
Список літератури
1. Савчук В.С., Зайцев Ю.К. Трансформаційна економіка / В.С. Савчук, Ю.К. Зайцев, І.Й. Малий та ін.; За ред. В.С. Савчука, Ю.К. Зайцева / Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2006. – 612 с.
Жиляєв І.Б. Регіональні трансформаційні соціально економічні системи в умовах платіжної кризи: Автореф. дис… докт. екон. наук: 08.00.05 [Електронний ресурс] / І.Б. Жиляєв; Харк. нац. академія. — Харків, 2007. — 27 с. — укp.
2. Степаненко С.В. Трансформація відносин власності у постіндустріальній економіці: автореф. дис… канд. екон. наук: 08.00.01 [Електронний ресурс] / С.В. Степаненко; Нац. гірн. ун-т. — Дніпропетровськ, 2008. — 21 с. — укp.
3. Марчук Л.В. Економічне оцінювання та регулювання процесів трансформацій підприємства : дис. канд. екон. наук : 08.06.01 / Л.В. Марчук. – Львів, 2005. – 195 с.
4. Вечканов Г.С. Краткая экономическая энциклопедия / Г.С. Вечканов, Г.Р. Вечканов, В.Т. Пуляев. – СПб.: Петрополис, 1998. – 368с.
5. Шубалій О. М. Трансформація еколого-економічних відносин у лісовому секторі: механізми та інститути : дис. докт. ек. наук : 08.00.06 / Шубалій Олександр Михайлович – Київ, 2015. – 448 с.
6. Турило А.М., Корнух О.В. «Економічна трансформація» як ключове поняття сучасного суспільного розвитку / А.М. Турило, О.В. Корнух // Вісник Херсонського державного університету. – Херсон. – 2014. – № 6. – С. 189– 192.
7. Турило А.М., Корнух О.В. Теоретико-методичні підходи щодо визначення сутності категорії «економічна трансформація» / А.М. Турило, О.В. Корнух // Вісник Одеського національного університету. Економіка. – 2014. – Том 19. – Випуск 2. –С. 53-56
8. Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів : монографія : у 2 ч. – Ч. 1 / за ред. В.М. Гейця, А.А. Мазаракі, – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 389 с.
9. Буевич А. П. Экономическая сущность интеллектуальной собственности и методология её оценки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук : спец. 08.00.01 / Буевич А. П. – Москва, 2004. – 28 с.Рукопис надіслано до редакції 15.04.17
Переглянути статтю