• ВІСНИК

    Криворізького національного університету
    43
     
  • ВЕСТНИК

    Криворожского национального университета
    43
     
  • JOURNAL

    of Kryvyi Rih National University
    43
     
  • INFORMATIONSBLATT

    der Nationalen Universität Krywyj Rih
    43
     
  • REVUE GÈNÈRALE

    de l’Universitè Nationale de Kryviї Rih
    43
     

Випуск 43

У збірнику викладено результати досліджень у галузі технічних наук. Розглянуто шляхи підвищення ефективності промислових виробництв, автоматизації, контролю та керування технологічними процесами. Важливе місце займають питання енергозбереження, економіки, надійності охорони праці, техніки безпеки, захисту довкілля.

ЗМІСТ

  • УДК 622.012.2:[622.647.1+622.619]

    Багаті залізні руди на шахтах Криворізького залізорудного басейну видобувається різними варіантами систем підповерхового обвалення руди та вміщуючих порід та підповерхово-камерними системами розробки.Аналіз статистичних даних за останні декілька років показує, що з пониженням рівня гірничих робіт прослідковується тенденція до зменшення застосування систем розробки з відкритим очисним простором і збільшення частки систем з обваленням. Такий перерозподіл відсоткового відношення систем розробки викликаний збільшенням напруженого стану масиву зі збільшенням глибини гірничих робіт, що супроводжується самообваленням покрівлі камер та міжкамерних ціликів. При цьому випуск і доставку руди здійснюють скреперними установками, які не відповідають сучасним вимогам як за умовами праці та техніки безпеки, так і з точки зору низької продуктивності робіт. Зараз планується технічне переоснащення шахт із застосуванням самохідних навантажувально-доставочних машин. Через це розробка та дослідження варіантів системи розробки підповерхового обваленняна даний час являє собою актуальне завдання.В статті наведено коротку характеристику основних недоліків існуючих систем підповерхово обвалення, та проведено їх коротке порівняння з аналогічними системами підповерхового обвалення які використовуються за кордоном, і дозволяють застосовувати потужну самохідну навантажувально-доставочну техніку, а також причини неможливості їх використання для розробки родовищ в умовах покладів природно-багатих руд Криворізького залізорудного басейну. Наведено опис запропонованої системи розробки підповерхового обвалення руди та вміщуючих порід з відбійкою руди на вертикальний компенсаційний простір із застосуванням комбінованого випуску та доставки руди скреперними установками та самохідними навантажувально-доставочними машинами та подано загальний вигляд системи. Приводяться результати які отримані під час проведення лабораторного дослідження запропонованого варіанту підповерхового обвалення, а також його якісні та кількісні показники та оптимальні параметри днища.

    Ключові слова: підповерхове обвалення, самохідні НДМ, скреперні установки, випуск руди, вилучення чистої руди, інтенсивність відробки.

    Список літератури

    1. Чернокур В.Р. Добыча руд с подэтажным обрушеним / В.Р. Чернокур, Г.С. Шкребко, В.И. Шелегеда // М.: Недра, 1992.- 271 с.
    2. Агошков М.И. Подземная разработка рудных месторождений / М.И. Агошков,Г.М.Малахов // М.: Недра, 1966. – 663 с.
    3. Малахов Г.М., Теорія і практика випуску руди / Г.М. Малахов, Р.В. Безух, П.Д. Петренко // М.: Недра, 1968.
    4. Черненко А.Р., Подземная добыча богатых железных руд / А.Р. Черненко, В.В. Черненко // М.: Недра, 1992.
    5. Фугзан М.Д., Интенсивность подземной эксплуатации рудных месторождений / Д.Р.Каплунов, В.И.Пазынич // М.: Недра, 1980.
    6. Барон Л.И., Исследование выпуска руды при системе этажного принудительного обрушения с выемкой поля-ми / М.Д. Фугзан // М.: Недра, 1959.
    7. Д.Ф. Зенюк, В.З. Рябец, В.М. Тарасютин., М.Б. Федько, О.Я. Хівренко. Комбінований спосіб доставки руд-ної маси при підземній розробці крутоспадних потужних рудних покладів / Патент на корисну модель, Україна, UA№75110 «U»
    8. Цыганов М.Н. Подземная разработка с высокой полнотой извлечения руд // М. Недра, 1985.
    9. Борисенко С.Г. Технология подземной разработки рудных месторождений // К. Вища школа, 1987.
    10. Малахов Г.М. Проблемы разработки рудных месторождений Криворожского бассейна на глубине 700-800 м // . Горный журнал , 1957. №7.
    11. Куликов В.В. Выпуск руды// М. Недра, 1980.
    12. Кунин И.К. Выпуск и доставка руды при подземной добыче // М. Недра, 1964.
    13. Сун Сяо-Тянь. Исследование зависимости величин и характера распределения давления обрушеннях пород на днище от интенсивности, порядка и схем выпуска// Изв.вузов. Горный журнал №1, 1960.

    Рукопис надіслано до редакції 22.03.14

    Переглянути статтю
  • УДК 622.235

    Наведено результати експериментальних вибухів у Першотравневому та Ганнівському кар’єрах ПАТ «ПІВНГЗК», в яких застосовано розподілення свердловинних зарядів на дві частини і короткоуповільнене їх підривання одна відносно одної. Обґрунтовано конструктивні параметри свердловинних зарядів (верхнього і нижнього), забійки і інертного проміжку, так, що весь 15 м уступ розподіляється на дві майже рівні частини. Зроблено аналіз розповсюдження прямих і відбитих хвиль в тілі уступу після спрацювання верхньої частини заряду, яким обґрунтовано інтервал сповільнення між частинами видовженого заряду вибухової речовини, який охоплює терміни часу на проходження прямих хвиль до вільних поверхонь укосу і покрівлі уступу, відбитих хвиль до нижнього торця заряду, посування обох хвиль повз цей торець, а також, змінення розтягуючих напруг стискаючими. Лише по завершенню обумовленого процесу найдоцільніше підривати нижній заряд вибухової речовини. Наведено результати подрібнення гірських порід в експериментальних і контрольних дільницях вибухових блоків.
    Стосовно пропонованого способу із розподіленням заряду на частини і їх підриванням із сповільненнями, особливої уваги потребує розмір інертного проміжку, який забезпечуватиме цілісність газових пухирців у тій частині заряду, що підривається пізніше. На відміну від даних у роботі [7], в даному випадку цей параметр, з урахуванням конкретних особливостей Першотравневого та Ганнівського родовищ, краще приймати в межах 3,5-4 м.
    Задекларований спосіб короткоуповільненого підривання частин свердловинних зарядів одна відносно одної було використано саме з метою забезпечення рівномірності подрібнення гірських порід по всій висоті уступу на Першотравневому кар’єрі ПАТ «ПІВНГЗК» на одній із частин експериментального блоку №78, розташованого на гор.+29/+17 м і підірваного 26.06.2014 р. На іншій (контрольній) ділянці вибухового блоку роботи виконували згідно паспорту ведення буровибухових робіт. У цій ділянці кар’єру було зареєстровано схильність до завищень по підошві уступу в межах 3,1-6,2 м. Навпроти, зі сторони фронтальної частини блоку і відкосу уступу, на рівні нижньої бровки спостерігались завищення по підошві в межах 1,0-2,0 м.

    Ключові слова: кар’єр, вибуховтй блок, забивочний матеріал, висота уступу

    Список літератури

    1. Купрін В.П., Коваленко І.Л., та ін. Розробка і впровадження емульсійних вибухових речовин на кар’єрах України. – Дніпропетровськ:ДВНЗ УДХТУ, 2012. – 243 с.
    2. Биков К.Є., Носов В.М. та ін. Пат. 31419 Україна МПК7F42D1/02. Пристрій для розосередження заряду вибухової речовини в обводненій свердловині //опубл.10.04.2008, Бюл №7.
    3. Купрін В.П. та ін. Оцінка детонаційних характеристик емульсійних вибухових речовин марки Україніт та Емоніт // Информац. Бюл. – УСПВ . – 2012. – №1. – С.6-12.
    4. Ефремов Э.И. Выбор метода размещения и параметров промежуточных детонаторов при использовании скважинных зарядов / Ефремов Э.И., Ищенко Н.И., Пономарев А.В. // информационный бюллетень УСПВ, №1, 2011. – С.2-6.
    5. Мельников Н.В. Влияние конструкции зарядов на результаты взрывных работ, – В кн. Сборник докладов IV симпозиума в г. Ролла (США, 1961)., Госгортехиздат, М., 1962.
    6. Марченко Л.Н. Опыт применения зарядов с воздушными промежутками. Тезисы и материалы научно-технического семинара «Совершенствование буровзрывных работ на открытых разработках». Днепропетровск, «Промінь», 1963.
    7. Ефремов Э.И. Взрывание с внутрискважинными замедлениями., «Наукова думка»., Киев – 1971. – 167с.
    8. Кук М.А. Наука о промышленных взрывчатых веществах. Пер. с англ. Под. Ред. Г. П. Демидюка и Н.С. Ба-харевич. М., Недра, 1980. 453с. – Пер. изд.: США, 1974, с.382-385.
    9. Duvall W.I/ and T.C. Atchison, “Rock Brekage by Explosives”, RI 5356 (Bur. of Mines), Sept/ 1957; Missouri School of Mines and Metallurgy, Symposium of Mining Research, TS No/ 97, p. 100 (1959), L. Obert, Bur. of Mines RI 6053 (1962).
    10. Hino K., Theory and Practice of Blasting, Nippon, Kayaku Co., Ltd., 1959.
    11. Johansson C.H. and P.A. Persson, Detonics of High Explosives, Academic Press, New York, London, 1970; P.A. Persson, N. Lundborg, and C.H. Johansson, “The Basic Mechanisms in Rock Blasting”, Proceedings of the Second Congress of the International Society of Rock Blasting 5 – 3, Belgrade, Yugoslavia, 1970.

    Рукопис надіслано до редакції 22.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.272: 624.191.5

    Вказані чинники, що характеризують сучасний стан залізорудної промисловості країни – зношеність основнихвиробничих фондів підприємств, особливо їх активної частини, вичерпаність багатих легко доступних родовищ корисних копалин, велика глибина ведення робіт на кар’єрах, проблеми, пов’язані з масштабами і темпами розкривних робіт, екологічнийзбиток, пов’язаний з діяльністю гірничих підприємств. Відзначено, що галузь може витримувати конкуренцію при активному впровадженні комплексу заходів, пов’язаних з підвищенням якості продукції, зниженням її собівартості, забезпеченням ритмічності виробництва.
    Констатується, що розробка залізних руд на великих глибинах доцільна при високих обсягах річного видобутку на шахтах з найбільшс приятливим поєднанням різних умов. При цьому родовище буде відпрацьовуватися порівняно короткий час і утворюється ефект від економії умовно-постійних витрат.
    Для умов глибоких шахт можна рекомендувати розтин горизонтів із застосуванням сліпих вертикальних стволів. Будівництво горизонту другого рівня можливо з використанням однієї точки прикладання робіт – від головного стовбура; двох – від головного стовбура і одного з флангових; трьох точок – від головного стовбура і обох флангових або – від головного стовбура, флангового і тимчасового біляштрекового; п’ятиточок – від головного стовбура, двох флангових і двох тимчасових біляштрекових.
    Розроблено математичну модель та програму з використанням бібліотеки Swing мови Java, щодо зволяють виконати дослідження поєднань темпів проведення комплексу виробок і значень експлуатаційних продуктивностей різного прохідницького обладнання, що забезпечують ці темпи і, в сукупності, дозволяють досягати мінімальних витрат.

    Ключові слова: залізорудна промисловість, моделі оптимізації, підвищення якості продукції

    Список літератури

    1. Агошков М.И., Малахов Г.М. Подземная разработка рудных месторождений. М., «Недра», 1966. – 663 с.
    2. Титов В.Д. Основы проектирования глубоких железорудных шахт. М., «Недра», 1977, 229 с.
    3. Криворізький залізорудний басейн. До 125-річчя з початку промислового видобутку залізних руд. / Ю.Г. Вілкул, Л.В. Дояр, М.І. Дядечкін, О.С. Колодезнєв та ін. – Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ, 2006. – 583 с.
    4. Покровский Н.М. Технология строительства подземных сооружений и шахт. – М.: Недра, 1977. –400 с.
    5. Смирняков В.В., Вихарев В.И., Очкуров В.И.Технология строительства горных предприятий. – М.: Недра, 1989. –573 с.
    6. http://bergminer.blogspot.nl/2013/07/the-deepest-mines-in-the-world.html
    7. Лонг Ф., Мохиндра Д., Сикорд Р., Сазерленд Д., Свобода Д. Руководство для программиста на Java: 75 ре-комендаций по написанию надежных и защищенных программ. Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2014. – 256 с.
    8. Хорстман, С., Корнелл Г. Java 2. Библиотека профессионала. Основы. Пер. с англ. под ред. В.В. Вейтмана. – М.: Вильямс, 2007. – 896 с.

    Рукопис надіслано до редакції 24.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.271.4: 622.271.32-027.235

    Актуальність. Зниження поточних коефіцієнтів розкриву можна досягти за рахунок зменшення ширини робочої площадки до мінімальної її величини. Нормальні умови для видобутку корисної копалини вимагають формування робочої зони кар’єру робочими площадками, що включають нормативні запаси скельної гірничої маси, які готові до виймання. Збільшення продуктивності кар’єру по руді приводить до збільшення ширини робочих площадок. При цьому обсяги розкриву зростають, як за рахунок короткострокового збільшення швидкості горизонтального просування кожного вищерозташованого горизонту, так і за рахунок зміни режиму гірничих робіт. Невиконання даного обсягу розкриву при збільшенні продуктивності по руді приведе до порушення законів розвитку кар’єрного простору і як наслідок цього неплановому нагромадженню обсягів розкривних порід.
    Методи досліджень. При визначенні відставання розкривних робіт необхідно враховувати взаємозв’язок ширини робочої площадки й довжини активного фронту гірничих робіт, які забезпечують у кар’єрі необхідний обсяг готових до виймання запасів.
    Постановка задач. Метою даної роботи є вдосконалення методики визначення відставання розкривних робіт, що дозволить визначати необхідні обсяги розкривних робіт при збільшенні продуктивності кар’єру по руді, як у випадку залученні в розробку одного, так і декількох ділянок робочої зони кар’єру.
    Результати. Виведено формули для визначення поточних коефіцієнтів розкриву при розширенні робочих площадок, а також обсягів заборгованості за розкривом. Встановлено, що при збільшенні продуктивності кар’єру по руді, за рахунок залучення в розробку декількох ділянок робочого борта кар’єру, які характеризуються різними коефіцієнтами розкриву, швидкість горизонтального просування, а також ширина робочої площадки, повинні визначатися окремо для кожної ділянки залежно від її продуктивності.
    Висновки. Вдосконалено методику визначення обсягів розкривних робіт, що забезпечують у кар’єрі нормальні умови видобутку корисної копалини при зміні його продуктивності. Застосування методики можливо, як у випадку залученні в розробку одного, так і декількох ділянок робочої зони кар’єру.

    Ключові слова: залізорудні кар’єри, розкривні роботи, коефіцієнт розкриву, робоча площадка уступу, відставання розкривних робіт.

    Список літератури

    1. Норми технологічного проектування гірничодобувних підприємств із відкритим способом розробки родовищ корисних копалин. – Міністерство промислової політики України, м. Київ, 2007.– 279 с.
    2. Ракишев Б.Р. Проектирвание карьеров: Учебное пособие / Б.Р. Ракишев – Алматы: КазНТУ, 2013. – 298с.
    3. Ковальчук В.А. Исследование взаимосвязи отставания вскрышных работ и производительности карьера / В.А.Ковальчук // Разработка рудных месторождений.- Кривой Рог, 1999.- Вып. 67. – С. 3-7.
    4. Арсентьев А.И. Проектирвание горных работ при открытой разработке месторождений / А.И.Арсентьев, Г.А.Холодняков. – М.: Недра, 1994. – 336 с.
    5. Новожилов М.Г. Технология открытой разработки месторождений полезных ископаемых. Ч.2 / М.Г.Новожилов, В.С.Хохряков, Г.Д.Пчелкин, В.С.Эскин. – Изд-во Недра, 1971. – 552с.
    6. Ржевский В.В. Научные основы проектирования карьеров / В.В.Ржевский, М.Г.Новожилов, Б.П.Юматов. – М.: Недра, 1971. – 600 с.
    7. Близнюков В.Г. Один из путей сохранения нормальной ширины рабочей площадки при уменьшении объемов вскрышных работ в карьере / В.Г.Близнюков, С.Ю.Оводенко // Разработка рудных месторождений.- Изд-во: «Тех-ника», 1988.- №45. – С. 11-14.
    8. Близнюков В.Г. Планирование режима вскрышных работ с учетом производительности карьера по полезному ископаемому / В.Г.Близнюков, А.В.Савицкий, О.Ю.Близнюкова // Горный журнал, 2013. – №5. – С. 4-8.
    9. Трубецкой К.Н. Проектирование карьеров / К.Н.Трубецкой, Г.Л.Краснянский, В.В.Хронин. – М.:Высшая школа, 2009. – 694с.
    10. Вилкул Ю.Г. О проблеме отставания вскрышных работ в железорудных карьерах / Ю.Г.Вилкул, С.А.Луценко, О.Ю.Близнюкова // Металлургическая и горнорудная промышленность. – Днепропетровск, 2013. – №3. – С. 92-96.

    Рукопис надіслано до редакції 24.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.272.4: 622.83

    Розглянуті особливості спорудження гірських вироблень на шахтах Криворізького басейну. Виявлено й обгрунтовано основні проблеми низької продуктивності прохідницького устаткування. Приведені результати вивчення опита виробників, що займаються вдосконаленням гірничопрохідницького устаткування, націленого на підвищення рівня автоматизації і комп’ютеризації прохідницького процесу основних етапів будівництва вироблень. Проаналізовані характерні особливості геомеханического стану масиву порід за площиною забою горизонтального гірського вироблення. Визначено оптимальну програму, на основі методів кінцевих елементів, що дозволяє розрахувати переміщення, деформації, напруги, внутрішні зусилля, які виникають в тілі під дією статичного навантаження. Навеведено результати комп’ютерного моделювання розподілу напруги природного поля для умов шахт Кривбасу. В ході досліджень доведено, що в процесі виїмки породи при проведенні вироблень відбувається перерозподіл статичної напруги і в призабойной області масиву виникає зона неравнокомпонентного напруженого стану (зона пластичних деформацій розтягування), що безпосередньо примикає до площини забою, яка переходить в зону стискування (природний напружений стан масиву). Встановлено складові елементи зони неравнокомпонентного напруженого стану в приконтурному масиві гірського вироблення. Визначено довжину зони пластичних деформацій розтягування за площиною забою горизонтального гірського вироблення з урахуванням її індивідуальних параметрів. Проаналізовано типи вибухових речовин, що використовуються при будівництві підземних споруджень різного призначення на гірничорудних підприємствах Криворізького басейну, а також принципи компонування зарядів емульсивних вибухових речовин в шпурах. Запропонований спосіб компонування заряду з урахуванням довжини зони напружено-деформованого стану за площиною забою, обгрунтовані основні умови заповнення шпуру емульсивною вибуховою речовиною.

    Ключові слова: шахта, горизонтальне гірське вироблення, прохідницьке устаткування, напружено-деформований стан масиву, буро-підривні роботи; емульсивна вибухова речовина, емульсивна композиція, газогенеруюча добавка.

    Список літератури

    1. Борисов А. А. Механика горных пород и массивов. М., Недра, 1980. – 360 с
    2. Горная энциклопедия / Гл. ред. Е.А. Козловский; Ред.кол.: М.И. Агошков, Н.К. Байбаков, А.С. Болдырев и др. – М.: Сов. Энциклопедия. Т.3. Кенчан – ОРТ. 1987, 592с.
    3. Ульф Линдер. Горное дело и строительство – Особые инновации: RCS, Atlas Copco Rock Drills AB, SE-701 91 Örebro, Sweden. – 2011 – №1, – С. 20-22.
    4. М.Н. Кононенко Современная техника на рудниках мира, http://www.rudana.in.ua/showanalit_9.htm.
    5. Гірничорудна справа України в мережі Інтернет [Текст]: довідник / О.Є. Хоменко, Г51 М.М. Кононенко, О.Б. Владико, Д.В. Мальцев – Д.: Національний гірничий університет, 2011. – 288 с.
    6. Картозия Б.А., Федунец Б.И., Шуплик М.Н. и др. Шахтное и подземное строительство: Учеб для вузов – 3-е изд., – М: Издательство Московского государственного горного университета, 2003.-Т.1.-723с., Т.2.-815с.
    7. Малахов Г.М. Управление горным давлением при разработке рудных месторождений Криворожского бассей-на. — К.: Наук. думка, 1990. – 200 с.
    8. Моделирование контактной задачи с помощью программы ANSYS: учеб.-метод. пособие. / А.Н. Лукьянова. – Самара; Самар. гос. техн. ун-т, 2010. – 52 с.: ил. 49.
    9. Савостьянов А.В., Клочков В.Г. Управление состоянием массива горных пород. – К.: УМК ВО, 1992. – 276 с.
    10. Баклашов И.В., Картозия Б.А. Механика горных пород. – М.: Недра, 1975. – 271 с.
    11. Управление состоянием массива горных пород : учеб. пособие / Н.К. Клишин, К.З. Склепович, С.И. Кась-ян, О.Л. Кизияров ; минво образования и науки Украины. ДонГТУ. Алчевск : ДонГТУ, 2011. 289 с. : ил. ISBN 978-966-310-251-1.
    12. Зубко С. А. Внедрение смесительно-зарядной и доставочной техники для эмульсионного взрывчатого вещества “Украинит” на горнодобывающих предприятиях Украины / С. А. Зубко, В. В. Русских, А. В. Яворский, Е. А. Яворская // Геотехнічна механіка. – 2013. – Вип. 111. – С. 37-48.

    Рукопис надіслано до редакції 17.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 771.4 (477.63)

    На сучасному етапі розвитку містобудівної діяльності для вдосконалення державної політики у сфері містобудування в Україні виникла необхідність створення містобудівного кадастру, який повинен давати відповіді на питання щодо розміщення об’єкта будівництва у планувальній системі адміністративної одиниці, визначати гранично допустимі умови і обмеження для кожної окремої земельної ділянки з урахуванням державних будівельних норм, стандартів і правил. Для того, щоб містобудівний кадастр запрацював на повну силу мало розробити структуру та ідеологію його функціонування, необхідно ще й наповнити його якісною містобудівною, землевпорядною та іншою необхідною інформацією. Дослідження, які спрямовані на розробку технології отримання такої інформації, можна вважати актуальними та своєчасними. Державний земельний кадастр населених пунктів має свої особливості і в сучасних умовах економічного розвитку потребує формування комплексної та інтегрованої системи правових, техніко-економічних і екологічних даних про земельні ділянки та об’єкти нерухомого майна, розміщені на їх території. Розглянуті аспекти функціональної складової містобудівного кадастру, містобудівної та землевпорядної документації. Встановлено, що сучасний стан ведення державного земельного кадастру населених пунктів в Україні потребує удосконалення його економічної та екологічної складових щодо гарантування прав власності на землю і нерухоме майно, запровадження системи податкового адміністрування, формування повноцінної системи обліку та оцінки земель населених пунктів, у тому числі шляхом відображення результатів якісної оцінки земель населених пунктів у земельному кадастрі з метою забезпечення організації раціонального землекористування.

    Ключові слова: аспекти функціональної та просторової структури використання земель, економічних передумов появи і розвитку міських агломерацій, державний земельний кадастр, міський кадастр.

    Список літератури

    1. Про регулювання містобудівної діяльності [Текст]: Закон України від 17.02.2011 № 30385VI // Урядовий кур’єр. – 2011. – № 52. – С. 9-15.
    2. Про містобудівний кадастр [Текст] : Постанова КМ України від 25 травня 2011 р. N 559 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 41. – С. 55-68.
    3. ДБН Б.1.1516:2013. Склад та зміст містобудівного кадастру [Текст]. – На заміну ДБН Б.151593 ; чинний від 20135 09501. – К. : Мінрегіон України, 2013. – 57 с.
    4. Палеха Ю.М. Розвиток містобудівних ГІС в Україні на сучасному етапі [Текст] / Ю.М. Палеха // Вчені запис-ки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Географія. – 2010. – Т. 23(62), № 2. – С. 214–221.
    5. Губар Ю.П. Кадастрова багатофакторна оцінка міських земель [Текст] : автореф. дис. канд. техн. наук: 05.24.04 / Губар Ю.П. . – Нац. ун-т «Львівська політехніка». – Львів, 2005. – 19 с.
    6. СтупеньМ. Г. Управління землями населених пунктів [Текст] / М.Г. Ступень // Матеріали наук.5практ. конф. за міжнар. участю «Соціально5економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практи5 ка» / Под ред. Львівський регіон. ін-т держ. управл. – Львів: Львівський регіональний інститут державного управління, 2003. – С. 307–310.
    7. Malakhova S. Formation of small enterprises in the context of rural territories development / S. Malakhova //
    Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку: зб. VIII матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., 19 бер. 2010 р., Київ / [ред. І.І. Тимошенко]. – К.: Видавництво Європейського університету, 2010. – С. 140-141.
    8. Законопроект про ринок земель 2013 рік. Електронний ресурс: http://yurist.lutsk.ua/index.php/literatura/14-zakonodavstvo/35-zakonoproekt-pro-rinok-zemel-2011
    9. Волосецький Б. Аналіз впливу технологічних і економічних параметрів на особливості геодезичного забезпе-чення кадастрових робіт. Геодезія картографія і аерофотознімання, 58. Міжвідомчий наук-техн. зб. Львів. 1997, с. 55-57.
    10 Волощук М., Перович Л. Організаційна концепція ведення агроекологічного моніторингу. Геодезія. картог-рафія і аерофотознімання, 58. Міжвідомчий наук.-техн. зб. Львів, 1997. – C. 43-47.
    11 Волосецький Б. Оцінка впливу економічних параметрів на точність геодезичних вимірювань при кадастрових роботах, зб. Geodezja inzynieryjna і katastr w gospodarce narodowej. Lvvow -Rzeszow, 1998. – С. 19-22.
    12. Малахова С. Утворення міського кадастру для цілей містобудування / С. Малахова // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: тези доповідей Міжнар. наук. конф. студен-тів, аспірантів і молодих учених. – Х., 2009. – С. 183.
    13. Малахова С.О. Методичні положення наукових досліджень з організації використання земель у межах насе-лених пунктів / С.Малахова // Землевпорядний вісник. – 2009. – № 11. – С. 46-48.
    14. Малахова С.О. Вдосконалення земельно-кадастрової системи для раціонального використання охорони зе-мель у населених пунктах / С.О. Малахова, М.Г. Ступень // Зб. наук. праць Харківського національного аграрного університету. – 2010. – № 6. – С. 22-27.
    15. Малахова С.О. Земельний кадастр як інформаційна база організації використання земель населених пунктів у Львівській області / С.О. Малахова // Аграрний вісник Причорномор’я: зб. наук. праць. – Одеса: ОДАУ, 2009. – № 51. – С. 139-142. – (Серія “Сільськогосподарські, технічні, економічні науки”).

    Рукопис надіслано до редакції 22.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК (622.013:622.341)-047.58

    Представлена методика базується на основі даних детальної розвідки з використанням сучасних математичних методів, що дозволяють врахувати не тільки особливості розподілу корисного компоненту на даному родовищі, покладі, рудному тілі або дільниці корисних копалин але і методику проведення геометризації для уточнення балансових запасів. Математична модель є базовим елементом методу оцінки кондицій і підрахунку балансових запасів, тому що на її основі виконується геометризація балансових і промислових запасів, знаходиться оптимальне положення контурів кар’єру або «сліпих рудних покладів» на глибоких горизонтах шахт, проводиться (з урахуванням коефіцієнта рудоносності) підрахунок запасів при різних бортових вмістах. Цей розподіл залежить від геолого-геохімічних особливостей процесу рудоутворення, властивості структури вміщуючих порід, а також від геометрії проб, за допомогою яких ведеться вивчення зазначеного об’єму. Алгоритм побудови математичної моделі складається з ланцюга процедур, кожна з яких представляється самостійним завданням, причому рішення окремих з них відрізняється істотною математичною новизною. До основних процедур відносяться: побудова границі зони мінералізації; вибір параметрів моделі; згладжування результатів первинного опробування; крайгінг гістограм; реалізація оператора переходу до нової системи опробування. При побудові математичної моделі передбачається, що поле концентрацій корисного компоненту займає локальний об’єм балансових запасів надр, обмежена тією областю простору, у якій відбувався процес мінералоутворення. Побудована таким чином модель родовища, покладу, рудного тіла або дільниці корисних копалин використовується для підрахунку його запасів, оптимального проектування гірничодобувного підприємства, а також поточного і перспективного планування гірничих робіт на уже діючому підприємстві.

    Ключові слова: побудова границі, алгоритм, геометрія проб, математична модель

    Список літератури

    1. Бекжанов Г.Р., Бугаец А.Н., Лось В.П. Методология и методы оценки месторождений твердых полезных ископаемых с помощью ЭВМ. – В кн.: Математическая геология и геологическая информация. Докл. XXVII Межд. геол. конгр. М.:- Недра, 1984, с. 102-108.
    2. Бокс Дж., Дженкинс Г. Анализ временных рядов. Прогноз и управление. Вып. 1. М., Мир, 1974.
    3. Давид М. Геостатистические методы при оценке запасов руд. Л., Недра, 1980.
    4. Дэвис Дж. Статистика и анализ геологических данных. М., Мир, 1977.
    5. Карлин С. Основы теории случайных процессов. М., Мир, 1971.
    6. Марголин А.М. Оценка запасов минерального сырья. Математические методы. М., Недра, 1974.
    7. Матерон Ж. Основы прикладной геостатистики. М., Мир, 1968.
    8. Шолох Н.В., Переметчик А.В. Геометризация размещения качественных характеристик железистых ква-рцитов Кривбасса // Разработка рудных месторождений: Респ. межвед. науч.-техн. сб. – Кривой Рог: КТУ. – 2004. – Вып. 86 – С. 44-47.
    9. Шолох Н.В., Топчий А.Л. Направления развития системы обработки маркшейдерско-геологической инфор-мации. – В сб. «Разработка рудных месторождений». Вып. 93. Кривой Рог, 2010. – С. 94-97.
    10. Agterberg F.P. Autocorrelation function in geology. In: Geostatistics. New-York, Plenum Press, 1970, p. 113-141.
    11. Hartly D., Ranson M.A. Development of interactive graphics within the National Coal Board -In: 18 th Int. Symp. APCOM. London, 1984. p. 201-210.
    12. Huijbregts Ch. Estimation of a mass proved by random diamond drillholes-In: 13 th Int. Symp. APCOM. Clausthal, 1975, Al. p. 1-17.
    13. Huijbregts Ch., Materon G. Universal kriging – an optimal approach to trend surface analysis. – In: Decition-Making in the Min. Industry Can. Inst. Min. Met., 1977, v. 12,” p. 159-169.
    14. Krige D.G. Geostatistics and the definition of uncertainty-In: 18th Int. Symp. APCOM, London, 1984, p. 1-7.
    15. Kwa B.L. Mousset-Jones P.F. Indicator approach to the mineral reserve estimation of a gold deposit in Nevada – In: 18 th Int. Symp. APCOM, London, 1984, p .343-366.

    Рукопис надіслано до редакції 14.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 624.012.45

    Наведено й проаналізовано результати випробувань підсилених балок на якість роботи клеєного контактного шва при різних рівнях повторного навантаження.
    Нарощування згинальних залізобетонних елементів знизу виконують зазвичай при неможливості підсилення нарощуванням зверху, і при необхідності, не дуже великого збільшення несучої здатності конструкції В останній час у будівництві виникла проблема дослідження напружено-деформованого стану контактного шва підсилених конструкцій при високому рівні напруги, особливо з урахуванням змін у процесі експлуатації.
    Існуючі методи розрахунку міцності контактного шва у збірно-монолітних і підсилених конструкціях передбачають забезпечення міцності контактного шва за допомогою конструктивних і технологічних заходів. Це дозволяє при розрахунку обмежитися перевіркою міцності у граничному стані в місці найбільших згинальних моментів та за похилим перерізом.
    Враховуючи, що фактично діюче зусилля в межах контактного шва є відносно малим, і розшарування візуально не спостерігалось в жодній з балок, спосіб улаштування контакту з використанням клею Cerinol ZH є доцільним, а розрахунок міцності контактного шва відомим способом з корективами запропонованими в роботі для розрахунку шва з клею, виявило цілком задовільні якісні та кількісні результати.

    Ключові слова: балка, підсилення, випробування, розтягнута зона, навантаження

    Список літератури

    1. Лазовский Д.Н. Усиление железобетонных конструкций эксплуатируемых строительных сооружений / Д.Н. Лазовский. – Новополоцк: Изд-во Полоцкого гос. ун-та, 1998. – 240 с.
    2. Тур В.В. Расчёт железобетонных конструкций при действии перерезывающих сил / В.В. Тур, А.А. Кондратчик – Брест: изд. БГТУ, 2000. – 400 с.
    3. Герб П. И. Задачи и методика экспериментальных исследований железобетонных балок, усиленных наращива-нием в растянутой зоне бетоном из отходов обогащения железных руд / П. И. Герб // Ресурсоекономні матеріали, кон-струкції, будівлі та споруди : зб. наук. пр. – Рівне: НУВГП, 2009. – Вип. 18. – С. 477–482.
    4. Герб П. И. Особливості роботи контактного шва підсилених залізобетонних балок за технологією клеєного нарощення, при малоциклових навантаженнях високих рівнів / П. И. Герб, Валовой О.І., Романенко К.М / Ресурсое-кономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди: Зб. наук. пр. – Рівне : НУВГП, 2012. – Вип. 24. – С. 418–424.
    5. Проектирование железобетонных сборно-монолитных конструкций. Справочное пособие к СНиП. – Стройиз-дат, 1991. – 68 с.
    6. Проектирование усилений несущих железобетонных конструкций производцтвенных зданий и сооружений /А.Б.Голышев, И.Н.Ткаченко. – К.:Логос., 2001. – 172 с.
    7. Попруга Д.В. Міцність стикових з’єднань при підсиленні залізобетонних згинальних елементів у стиснутій зоні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.23.01 “Будівельні конструкції, будівлі та споруди” / Д.В. Попруга. – Кривий Ріг, 2009. – 20 с.
    8. Ditlevsen O. Stochastic Model of Self – Weight load // Journal of Struct. Engineering, ASCE V. 113, № 1, 1988. – P.P. 38 – 49.
    9. Ditlevsen O. Narrow Reliability Analysis of Frame Structures // Journal of Struct. Mechacics. V.1, № 4, 1979.-P.P.457 – 472.
    10. Cornel C.A. Stochastic Process Models in Structural Engineering. Dept. Of Civ. Engineering Stanford University. Technical Report. № 34, 1969. – P.P. 14 – 18.
    11. Попруга Д. В. Ефективні матеріали для підсилення залізобетонних конструкцій / М. О. Валовой, Д. В. Попруга // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди : зб. наук. пр. – Вип. 17. – Рівне : НУВГП , 2008. – С. 7–13.
    12. Гордеева Т.Ф. Исследование изгибаемых железобетонных элементов при повторных статических нагрузках. Автореф. дис. канд. техн. наук. – Киев, 1970, – 20 с.
    13. Валовой А.И. Влияние кратковременных переменных нагрузок на прочность, деформативность и трещино-стойкость железобетонных элементов из бетоном на отходах обогащения железных руд. Автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. техн. наук. Киев: КИСИ, 1980. – 20 с.
    14. Железобетонные конструкции из бетонов на отходах горнорудной и металлургической промышленности / Л.И. Стороженко, Б.Н. Шевченко и др. – К.: Будівельник, 1982.
    15. Московитин В.В. Циклическое нагружение элементов конструкций. – М.: Наука, 1981.

    Рукопис надіслано до редакції 22.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 621.891+539.375.6

    Для оцінки умов тертя і зносостійкості деталей зазвичай розглядаються наступні теорії: геометричні, молекулярні, деформаційні, комбіновані. Усі вказані теорії розглядають процеси, що відбуваються на контакті взаємодіючих деталей. Проте при взаємодії деталей також мають місце деформаційні процеси на напівпросторі, які відбуваються в зоні перед рухомою деталлю (по нерухомому напівпростору). Ці дослідження торкаються питань хвилеутворення на обкатуваних поверхнях циліндричних деталей, а також на колесах і залізничних рейках, вказаний деформаційний ефект пояснюється місцевою втратою стійкості тонкого поверхневого шару обкатуваних деталей. Спираючись на результати розглянутих робіт, нами зроблений висновок про те, що завдання про тертя і зношування двох шорстких поверхонь складається з двох завдань – одна з яких це завдання про рух плоского штампу по шорсткій поверхні (чи коченні циліндра по шорсткій поверхні), а друга – це зв’язане з нею завдання про вантаження пружного напівпростору дотичним зусиллям, визначуваним при рішенні першої задачі.
    Для спрощення зв’язаного завдання нами використана наближена модель, в якій тонкий поверхневий шар кожної з взаємодіючих деталей представлений у вигляді стержня на пружній основі, навантаженій дотичним навантаженням. При такій постановці завдання поверхневий шар напівпростору або втрачає стійкість, і отримує хвилеподібні деформації, або поверхневий шар напівпростору перебуває під впливом циклічних вантажень. У тому і другом випадках відбувається знос і вифарбовування дотичних поверхонь. В цілому з урахуванням вказаних особливостей процесів тертя і зношування може істотно зміниться площа усіх виступів на кожному з контактуючих тіл, а також може зміниться висота найбільших мікронерівностей. Для правильного розрахунку зносу даних поверхонь необхідно скоректувати дані за площею виступів контактуючих тіл, а також по висоті найбільших мікронерівностей.

    Ключові слова: тертя, знос, мікронерівність, зміцнений шар, штамп, напівпростір.

    Список літератури

    1. Крагельский И.В. Трение и износ / И.В.Крагельский // М.: Машиностроение, 1968. – 480 с.
    2. Дерягин Б.В. Применение обобщенного закона трения к граничной смазке и механическим свойствам смазоч-ного слоя / Б.В.Дерягин, В.П.Лазарев // Труды ІІ Всесоюзной конференции по трению и износу в машинах. Т.ІІІ. М.-Л., изд-во АН СССР. 1949. – С. 106-124.
    3. Tomlinson J. A molecular Theory of Friction/ Phic. Mag., Vol 7, 1929. P.905-939.
    4. Ling F.F., Saibel K. On kinetic friction between unlubricated metallic surfaces. “Wear”, 1957, №3. vol.1, p. 167-172.
    5. Боуден Ф.П., Тейбор Д. Трение и смазка твердых тел. Перевод с англ. М.: Машиностроение, 1968. – 540 с.
    6. Крагельский И.В. Основы расчетов на трение и износ / И.В.Крагельский, М.Н.Добычин, В.С.Комбалов. – М.: Машиностроение, 1972. – 526 с.
    7. Крагельский И.В. Расчетные зависимости и методы экспериментального определения износа при трении / И.В.Крагельский, М.Н.Добычин // М.: Машиностроение, 1968. – 52 с.
    8. Галин Л.А. Контактные задачи теории упругости и вязкоупругости / Л.А.Галин. – М.: Наука, 1980. – 394 с.
    9. Эрлих Л.Б. Волнообразование на обкатываемых поверхностях / Л.Б.Эрлих, В.А.Кособудский, Л.И.Вершин. – М.: Наука, 1973. – 52 с.
    10. Александров В.М. Контактные задачи для тел с тонкими покрытиями и прослойками / В.М.Александров, С.М.Мхитарян. – М.: Наука, 1983. – 488 с.
    11. Нудельман Я.Л. Волнообразование на поверхностях некоторых деталей машин / Я.Л.Нудельман, Л.Б.Эрлих. – Докл. АН СССР. Т. 85. №5. 1952.
    12. Малиновский Ю.А. О механизме разрушения поверхностных слоев бандажа и опорных роликов барабанных машин при их взаимном обкатывании / Ю.А.Малиновский, С.И.Малиновская // Вісник Криворізького технічного університету. – Кривий Ріг, 2007. – Вип. 19. – С. 96-99.

    Рукопис надіслано до редакції 19.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.837

    Виконаний аналіз ступеня впливу залишкових гірничих виробок на етап виробництва гірничотехнічної рекультивації глибоких кар’єрів в умовах відновлення депресійної воронки підземних вод. Розглянуто проблеми пов’язані з веденням гірничих робіт з внутрішнім відвалоутворенням в затопленому кар’єрі. Так в умовах залишкової гірничої виробки кар’єру №1 «АМКР» виникають деформації та зсувні явища в процесі відвалоутворення, що ускладнюють дотримання вимог техніки безпеки. Далі в процесі ліквідації кар’єрів в результаті відключення кар’єрного водовідливу почнеться затоплення до природного рівня підземних вод. В період затоплення залишкових гірничих виробок і ведення одноярусного відвалоутворення на робочих майданчиках перевантажувальних пунктів виникають зсуви та деформації поверхні відвалу. При цьому відставання внутрішнього відвалоутворення не дозволить в повному обсязі виконати рекультивацію і відновити рельєф місцевості. На основі динаміки підземних вод в умовах Інгулецького кар’єру за результатами багаторічних режимних спостережень визначено закономірності, які необхідно враховувати при прогнозуванні умов на етапі ліквідації. За результатами теоретичних і емпіричних досліджень визначено причини небезпечних деформацій свіжевідсипаних відвальних заходок одноярусного внутрішнього підтопленого відвалу. Виконаний аналіз досліджень по внутрішньому відвалоутворенню, залишкові гірничі виробки, які розглядають умови використання засобів осушення кар’єрних полів з подальшою гірничотехнічною рекультивацією для господарського, лісового, водного та іншого використання. Визначено подальші напрямки дослідження і локалізації даної науково-технічної задачі, шляхом класифікації, паспортизації та моделювання для виконання автоматизованих графоаналітичний розрахунків.

    Ключові слова: гірниче вироблення, кар’єр, зсувні явища, затоплений кар’єр

    Список літератури

    1. Норми технологічного проектування гірничодобувних підприємств із відкритим способом розробки родовищ корисних копалин. Ч.І (СОУ-Н МПП 73.020-078 1:2007), п.7 Ліквідація гірничодобувних підприємств.-К.:МППУ, 2007, –С.82-90.
    2. Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізо-рудних і флюсових кар’єрах. – Дніпропетровськ, видавництво “Мінерал”. –2004. – 50с.
    3. Гидротехника в горном деле и строительстве. Пер с нем. –М.: Недра, 1978. – С.293–319.
    4. Воловик В. П., Николашин Ю. М. Управление природопользованием при освоении пластовых месторожде-ний открытым способом в сложных гидрогеологических и инженерно-геологических условиях / / Науковий вісник НГУ. – 2004.-№11. – С.16-18.
    5. Николашин Ю. М. Комбинированное затопление остаточных карьерных выемок // Горн. журнал. – 1999.–№2.
    6. Антоненко Л. К, Зотеев В. Г. Проблемы переработки и захоронения отходов горно-металлургического производства // Горный журнал. –1999. –№2.
    7. Дриженко А. Ю. Карьерные технологические горнотранспортные системы. – Днепропетровск: ГВУЗ “НГУ”, 2011.–С.451–487.
    8. Хуан Я. Х. Устойчивость земляных откосов / Пер. с англ.–М.: Стройиздат, 1988.– С. 50-53, 88-99.
    9. Николашин Ю. М. Гидрогеомеханические условия формирования внутреннего отвала в затопленном карьере / Качество минерального сырья. Сборник научных трудов. – Кривой Рог. 2014. – С.192–198.
    10. Патент на корисну модель UA №84929 U.E21 41/26. Спосіб відвалоутворення в режимі деформації порід / Ніколашин Ю. М., Вусик О. О., Кебал Я. В., Домнічев А. В. ДВНЗ «Криворізький національний університет» // Бюл. ДП «УІПВ».- №21. –К.:2013.-10с.
    11. Расчеты устойчивости и мероприятия по безопасному складированию вскрышных пород карьера №2-бис в выработанное пространство карьера №1 с использованием шагающего экскаватора ЭШ–10/70: Отчет о НИР/ АГН Украины, КП «Академически дом»; рук. Николашин Ю.М., исп. Кебал Я.В. – Кривой Рог, 2014. – 82с.

    Рукопис надіслано до редакції 21.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.271.012.3

    Наслідком розширення залізорудних кар’єрів стає постійне зростання глибини відкритих гірських робіт, яке призводить не лише до збільшення висоти підйому як вскрышных порід, так і руди, зміни якості руди, що добувається, але і відповідно збільшує собівартість останньою. Збільшення глибини виїмки руди і вскрышных порід зрештою здорожує товарну продукцію. Внаслідок цього, часто після досягнення допустимої собівартості здобичі корисної копалини в конкретному кар’єрі розглядається питання про доцільність тієї, що його подальшої поглибила. Проте для обгрунтування в наступній черзі відробітку залізорудного кар’єру його контурів за допомогою такого показника як коефіцієнт вскрыши, пропонується враховувати дорожчання доставки руди при тій, що поглибила кар’єру, якість сирої руди, яка передусім характеризується змістом заліза і значною мірою визначає ефективність технологічних процесів здобичі, переробки: сортування, дроблення і збагачення руд для отримання беззбиткової товарної продукції. Запропонована залежність, що дозволяє враховуючи зміст магнітного заліза в руді, а також зростання транспортних витрат на її доставку при тій, що поглибила кар’єру, визначати максимальний експлуатаційний коефіцієнт вскрыши. Висота обслуговуваної автотранспортом зони приймається рівній раціональній висоті підйому гірської маси при використання цього типу автотранспорту. Обгрунтування технічного рішення за допомогою прийнятого оцінного показника забезпечить економічність наступної черги тієї, що поглибила кар’єру. Пропонований методичний підхід враховує мінімальну кількість необхідних параметрів що характеризують розробку родовища і може використовуватися при проектуванні гірничорудних підприємств залізорудних родовищ, що здійснюють розробку, відкритим способом.

    Ключові слова: залізорудні кар’єри, підйом гірської маси, ефективність технологічних процесів

    Список літератури

    1. Несмашный Е.А., Романенко А.А., Болотников А.Б. Устойчивость борта Глееватского карьера, подрабо-танного подземными горнами работами, при расширении его границ / Е.А. Несмашный, А.А. Романенко, А.Б. Боло-тников // Металлургическая и горнорудная промышленность, 2012, №3. С.76-78.
    2. Терещенко В.В., Швец Д.В. (ГП «ГПИ «Кривбасспроект») Перспективное развитие сырьевой базы открытым способом карьера публичного акционерного общества «ИнГОК». Геотехническая механика № 110, 2013 г., изд. ИГТМ НАН Украины.
    3.Норми технологічного проектування гірничодобувних підприємств із відкритим способом розробки родовищ корисних копалин. Міністерство промислової політики України.- К.: 2007. – 279 с.
    4. Близнюков В.Г. Определение главных параметров карьера с учетом качества руды.-М.:Недра, 1978.-151 с.
    5.Отчет о НИР «Определение перспективных границ и производительности карьера Ингулецкого горно-обогатительного комбината» (промежут.). Часть 1, ГП «НИГРИ», Рук. В.Г. Близнюков.-№ ГР 0107U005663.- 65 ст.
    6. Близнюков В.Г., Баранов И.В. Наука в решении проблем горнорудной отрасли/ В.Г. Близнюков., И.В. Ба-ранов Геотехнические проблемы комплексного освоения недр. Сб. науч. трудов. Выпуск 4 (94). Екатеринбург, 2008 г. Российская академия наук. Уральское отделение. Институт горного дела. (ИГД). – С. 75-81.
    7. Шешко Е.Ф. Открытая разработка месторождений полезных ископаемых.-М.: Углетехиздат. 1951.-562 с.
    8. Теория и практика открытых разработок / Н.В.Мельников, А.И.Арсентьев и др. -М.: Недра, 1979.- 630 с.
    9. Горное дело /Ю.П. Астафьев, В.Г. Близнюков и др.//-М.: «Недра»,1980.-367 с.
    10.Близнюков В.Г., Вилкул Ю.Г., Ковальчук В.А. Критерий эколого-экономической оценки деятельности го-рных предприятий / В.Г. Близнюков, Ю.Г. Вилкул, В.А. Ковальчук// Разработка рудных месторождений. Респуб-ликанский межведомственный научно технический сборник. Выпуск 54. Кривой Рог. 1993 г.- С.3- 8.
    11. Берлович Е.В., Холодников Г.А. О новых подходах к проектированию открытых горных работ/ Е.В. Бер-лович, Г.А. Холодников// Горный журнал, 2006, №4.- С. 10-12.
    12. Арсентьев А.И. Определение производительности и границ карьера. Государственное научно-техническое из-дательство по черной и цветной металлургии. 1956. – 229 с.
    13. Ржевский В.В. Исследование режима горных работ карьера. Автореф. … М., 1955.
    14. Ржевский В.В. Проектирование контуров карьеров. М. Государственное научно-техническое издательство литературы
    15. Близнюков, В.Г.О необходимости реконструкции железорудных карьеров Кривбасса / В.Г.Близнюков, С.А. Луценко, А.В. Савицкий // Комбинированные технологии разработки месторождений глубокими карьерами и шахтами / Сб. науч. трудов КНУ.–Кривой Рог: Дионис, 2012. -С. 17-19.
    16.Горная энциклопедия. В пяти томах. Москва. Издательство: Советская энциклопедия.- 1984 – 1991г. , 2900 с.
    17. Погребицкий Е.О., Терновой В.И. / Геолого- экономическая оценка месторождений полезных ископаемых. Ленинград. «Недра». Ленинградское отделение.- 1974 г., 302 с.
    18. Костянский А.Н., Мельникова И.Е. Влияние качества руды на величину экономически целесообразного ко-эффициента вскрыши / А.Н. Костянский, И.Е. Мельникова// Качество минерального сырья. Сб. научн. трудов, АГНУ КТУ.- Кривой Рог.КТУ. – 2011.- С. 342-346.
    19. Костянский А.Н. Прогнозирование эксплуатационного коэффициента вскрыши в условиях работы глубоких железорудных карьеров. / А.Н. Костянский // Форум гірників. Матеріали міжнародної конференціі 13-15 жовтня 2008 р. Національний гірничий університет. Дніпропетровск. 2008, С.173-177.
    20. Романенко А.В., Костянский А.Н. Максимальный текущий коэффициент вскрыши как показатель для оцен-ки периодов отработки глубоких карьеров./ А.В. Романенко, А.Н. Костянский //Збірник наукових праць за результа-тами роботи Міжнародної науково-технічноі конференціі (Кривий Ріг, 22-23 квітня 2011 р.). ДП «НДГРІ». С. 41-42.
    21. Семенов Г. К. Использование комбинированных вариантов автотранспорта на открытых горных работах / Г. К. Семенов// Вестник Каз НТУ им. К. И. Сатпаева.- 2007. – № 5.
    22. Технико-экономические показатели горнодобывающих предприятий Украины в 2008-2009 г., ГП «НИГРИ», Кривой Рог,154 с.
    23. ИнГОК намерен расширять границы карьера и увеличивать производство. / Ассоциация недропользователей Украины. 02 декабря 2014. Geonews.com.ua.
    24. Амбициозный планы./ Газета «Інгулецький вісник», № 48 (2512).четвер. 3 грудня 2015 року. Газета ПАТ «ІнГЗК», м. Кривий Ріг. – 1с.литературы по горному делу. М. 1961, 242 с.

    Рукопис надіслано до редакції 04.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.775

    Статтю присвячено проблемі отримання золота з магнетитовых кварцитів. Показано, що золото знаходиться в тонкодисперсному стані у вигляді зерен розміром (3-15)×10-3 мм подовженої форми і пластинчатих агрегатів з округлими краями в магнетиті і кварці. Встановлено, що структурні для текстури особливості магнетитових кварцитів, силікатно-кварцевий склад нерудної фази, тонка вкрапленість магнетиту в нерудних мінералах, наявність ситових структур, велика робота руйнування і міцність обумовлюють низькі показники подрібнюваності руд. Перевагу в силікатах кумінгтониту обгрунтовує збільшення в’язкості руд при тонкому подрібненні. Наведено, що в початковій руді Ново-Криворізького і Ингулецького ГЗКів вміст золота в середньому дещо більше, і складає 0,034-0,067 г/т, а в окремих районах кар’єрів досягає 0,11-0,347 г/т. Показано, що золото, як один з найпластичніших мінералів, здатне утворювати фольгу втричі тонше, ніж срібло, алюміній і платина і в чотири рази тонше, ніж мідь. У зливі класифікатора золото може бути більш дисперсним, ніж в початковій руді, і завдяки своїй немагнітній не виділятися в хвости при магнітній сепарації. Золото в процесі магнітної сепарації повинне розподілятися між хвостами і концентратом пропорційно їх абсолютним поверхням. Встановлено, що розподіл золота в постілі класифікатора аналогічно розподілу магнітної і немагнітної фракції залізної руди: в класах 3-25 мм зміст золота таке ж як в початковій руді. Показано, що в класах 0-3 мм зміст золота в цілому більше, ніж у великих класах, в 1,5-2 рази і поступово збільшується від 1,2-1,3 в класах 3-0,25 мм до 3,4-3,7 в класі мінус 0,074 мм. В результаті виконаних досліджень показані місця концентрації золота при збагаченні магнетитових руд і запропоновано три варіанти технологічних схем вилучення золота з них.

    Ключові слова: мінерали, магнетитовi кварцити, кварц, магнітна сепарація, тонка вкрапленiсть магнетиту.

    Список літератури

    1. Зверева Е.А. Кларковые содержания золота в породах геотектонических провинций. Геология, методы поис-ков и разведки месторождений полезных ископаемых. Обзор. – М.: Недра, 1977.
    2. Лапухов А.С. Технологии извлечения попутного золота из железных руд Сибири/ А.С. Лапухов , Р.Д. Мель-никова, Л.У. Павлова и др // Физ.-техн. проблемы разработки полезных ископаемых. – 1998. – № 4. – С. 84-93.
    3. Усенко И.С. Особенности распределения золота в железнисто-кремнистых и некоторых других кристалличе-ских породах Приазовья / И.С. Усенко, Г.Л. Кравченко, И.И. Сажацький // Геологический журнал, 1973, т.33, №5, С.60-68.
    4. Усенко И.С. О золотоносности Сорокинской тектонической зоны (Приазовье) / И.С. Усенко, Г.Л. Кравченко, И.И. Сажацький // Доповіді АН УРСР. – 1973. – Серія Б, №4. – С. 322-327
    5. Воробьев А. Е. Геохимия золота / А. Е. Воробьев, А. А. Гладуш – М., ГУДН. – 2000. – 261 с.
    6. Лущаков А. В. Нетрадиционные источники попутного получения золота: проблемы и пути решения (1-е изда-ние) / А. В. Лущаков., Л. З. Быховский., Л. П. Тигунов // «Минеральное сырье», М., 2001, № 9, 82с.
    7. Губін Г.В. Розробка нової енерго- та природозберігаючої технології, забезпечуючої комплексне використання мінеральних ресурсів ПівнГЗК // Звіт по темі №3-92/598, Керівник теми. Губін Г.В. – Кривий Ріг. – 1993.
    8. Бережной Н.Н. К вопросу о распределении энергии при измельчении / Н.Н. Бережной, Н.И. Сокур // Горный журнал – 1991 – №11.
    9. Легедза В.Я. Комплексное освоение железных руд и вмещающих пород Полтавского горнообогатительного комбината. В.Я. Легедза, В.А. Васин, Л.Н. Ковальчук, Е.С. Василенко // Геолого-мінералогічний вісник.– 2003.– № 1.- С.61-63.
    10. Денисенко А.И. Совершенствование технологии обогащения магнетитовых кварцитов// А.И. Денисенко, Д.Ф Сергеев., А.А. Христов и др.//Горный журнал. – 1989. – №2. – С.41-42.
    11. Справочник по обогащению руд. Специальные воспомагательные процессы// Под. Ред. О.С. Богданова, В.И. Резнивцева, 2-е изд.,перераб. и доп. – М.: Недра, 1983.- 370 с.
    12. Сепрюнов Н.Н Общая металлургия / Н.Н. Сепрюнов, Б.А. Кузьмин, Е.В Челишев // Учебник для ВУЗов. Изд 2, перер. и доп.– М.: Металлургиздат. – 1982 – 584 с.

    Рукопис надіслано до редакції 24.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.684

    Представлено дослідження особливостей маневрування автотранспортних засобів з електромеханічною трансмісією у лабораторних умовах. Об’єктом дослідження виступає маневреність колісного транспортного засобу в залежності від способу повороту. Метою дослідження є перевірка математичної моделі силового довороту колісного транспортного засобу. Лабораторні випробування включали визначення коефіцієнтів зчеплення та опору кочення, вимірювання та оцінку радіуса повороту лабораторного візка під час кінематичного повороту та силового довороту. Кінематичний поворот лабораторного візка виконувався за рахунок повороту передніх керованих коліс. З метою реалізації силового довороту за рахунок зміни відношення швидкостей задніх ведучих коліс зовнішнього та внутрішнього борта, необхідно забезпечити відповідний розподіл тягових зусиль відповідно до зчіпних властивостей опорної поверхні. Технічно дана задача виконана за допомогою мікроконтролера Arduino, що використовується для управління обертанням задніх коліс візка. Середня за результатами усіх вимірювань величина мінімального радіусу повороту візка при кінематичному способі повороту більша за радіус при силовому довороті на 0,12-0,49 м (10,7-7,6 %) при коефіцієнтах зчеплення 0,27-0,57. Середнє значення мінімального радіуса повороту за результатами випробувань на шести типах покриття випробувальних площадок при кінематичному повороті становить 1,20 м, при силовому довороті – 0,87 м, що менше на 0,34 м (28 %). На основі результатів вимірювань вперше було встановлено емпіричну залежність мінімального радіуса повороту лабораторного візка відповідно до коефіцієнта зчеплення опорної поверхні, яка дозволяє визначати зв’язок між коефіцієнтом обертання задніх ведучих коліс транспортного засобу окремо правого і лівого борта й його показниками маневреності відповідно до властивостей опорної поверхні. Проведено порівняльний аналіз розрахункових та емпіричних значень мінімальних радіусів повороту візка. Отримані відхилення показників (9,6-17,3 %) свідчать про те, що математична модель силового довороту дозволяє прогнозувати показники маневреності транспортного засобу з високою точністю.

    Ключові слова: силовий доворот, кар’єрний самоскид, електромеханічна трансмісія лабораторний експеримент, маневреність.

    Список літератури

    1. Chanda E. K. A comparative study of truck cycle time prediction methods in open-pit mining / E. K. Chanda, S. Gardiner // Engineering, Construction and Architectural Management, 2010. – Vol. 17/ – Iss : 5. – P. 446–460.
    2. Vesnin A.V., Sistuk V.O., Bogachevskiy A.O. The analysis of mining conditions influence to operating time of dump trucks traction drive components / A. V. Vesnin, V. O. Sistuk, A. O. Bogachevskiy // Metallurgical and Mining Industry, 2015, No. 3. – Dnipropetrovsk. – Р. 268 – 271.
    3. Карьерный самосвал БелАЗ-75131 и его модификации. Инструкция по монтажу, пуску, регулировке и обкатке. 7513-3902016-01 ИМ. – РУПП «Белорусский автомобильный завод», 2008. – 44 c.
    4. Монастырский Ю. А. Закономерности движения колесной машины на повороте при принудительном регули-ровании вращения ведущих колес / Ю. А. Монастырский, В. А. Систук // Вісник національного технічного універси-тету «ХПІ» : Зб. наук. праць. Серія : Автомобіле- і тракторобудування. – Харків : НТУ «ХПІ», 2013. – № 29. – С. 65–71.
    5. Веников В. А. Теория подобия и моделирования (применительно к задачам электроэнергетики): учебник для вузов по спец. «Кибернетика электрических систем» / В. А. Веников, Г. В. Веников.– М.: Высшая школа, 1984. – 439 с.
    6. Pacejka H. B. Tire and Vehicle Dynamics. – 2nd edition / H. B. Pacejka. – SAE International, 2005. – 642 p.
    7. Chadwick J. Reducing the rolling resistance / J. Chadwick // International Mining. – March, 2011. – P. 62–71.
    8. Совместимо с Arduino. Поп-бот. Руководство по практическим занятиям. Версия 1.0 стандартная [Электрон-ный ресурс] / Режим доступа : www.TerraElectronica.ru/pdf/INEX/IE-POPBOT_RUS.pdf.
    9. Sistuk V. The analysis of mining conditions influence to operating time of dump trucks traction drive components [Електронний ресурс] / A. V. Vesnin, V. O. Sistuk, A. O. Bogachevskiy // Metallurgical and Mining Industry, 2015.– №. 3. – Р. 268–271.
    10. Sistuk V.O. The industrial dust properties as a wear factor of pit trucks electric machines elements [Електронний ресурс] / A. V. Vesnin, V. O. Sistuk, A. O. Bogachevskiy // Metallurgical and Mining Industry, 2015.–№ 3. – Р. 272–275.

    Рукопис надіслано до редакції 21.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 519.876.2

    Досліджено сучасний стан системи регіонального екологічного моніторингу в Україні. Впровадження в практичну площину сучасних систем моніторингу стикається як з фінансовими труднощами, так і з слабкою апаратно-технічною базою вимірювальних комплексів. Показано, що в якості основи системи комплексного моніторингу слід використовувати не традиційний інтуїтивний аналіз і експертні методи, а формалізовані алгоритми на основі математичних моделей. Система екологічного моніторингу має представляти собою інтелектуальну інформаційну систему, яка є основою для прийняття еколого-управлінських рішень, спрямованих на покращання якості середовища проживання і на зменшення шкоди, що завдається екосистемі. Розроблена математична модель розрахунку обсягів шкідливих викидів в атмосферу на локальній території промислово-урбанізованого регіону. Запропоновано методику пошуку емпіричної залежності, яка мало ухиляється від контрольних вимірювань, що проводяться на постах забору повітря. Апроксимуюча поверхня має малі градієнти в районі підприємств-забруднювачів, тобто має локальні максимуми або тенденцію до локальних максимумів поблизу підприємств-забруднювачів. Апробація моделі проведена на прикладі міста Кам’янське, яке входить в десятку найбільш забруднених міст України. За даними по карті міста були визначені координати чотирьох постів забору повітря і координати п’яти найбільших підприємств-забруднювачів. Знаючи значення кількості викидів на кожному посту забору шкідливих речовин, для кожної шкідливої речовини, побудовані апроксимуючи поверхні.
    Проведений аналіз сучасного стану систем регіонального екологічного моніторингу показав, що впровадження в практичну площину систем моніторингу в Україні стикається як з фінансовими труднощами, так і з слабкою апаратно-технічною базою вимірювальних комплексів. Застаріле як фізично, так і морально приладово-технічне оснащення державної системи екологічного моніторингу не забезпечує вимірювання всього спектру показників, не передбачає автоматизованого збору, аналізу і зберігання інформації та оперативного надання її основним споживачам та потребує принципового удосконалення.

    Ключові слова: екологічний моніторинг, математичне моделювання, навколишнє середовище, забруднення атмосферного повітря, інформаційна система.

    Список літератури

    1. Алистер Коберн / Современные методы описания функциональных требований к сис- темам / А. Кольберн. – М.: Издательство Лори, 2002. – 263 с.
    2. Леффингуелл Д. Принципы работы с требованиями к программному обеспечению / Леффингуелл Д, Уидриг Д. – М.: ИД “Вильямс”, 2002. – 323 с.
    3. Munn R. Global environmental monitoring system (GESM). Action plan for phase I. SCOPE, rep. 3, Toronto, 1973. 130 p.
    4. Козуля Т. В., Шаронова Н. В. Моделирование структуры и идентификация корпоративной экологической си-стемы (КЭС) // Проблеми інформаційних технологий. – 2007. – № 1. – С. 178–185.
    5. Хвесик М. Екологічна криза в Україні: соціально-економічні наслідки та шляхи їх подолання / М. Хвесик, А.Степаненко // Економіка України – 2014. – № 1 (626). – С. 74-86.
    6. Офіційний сайт Міністерства екології та природних ресурсів України [Електронний ресурс]: Екологічний моніто-ринг довкілля – Режим доступу: – http://www.menr.gov.ua/monitoring
    7. Офіційний сайт Кам`янської міської ради [Електронний ресурс]: Дані лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря – Режим доступу: – http://dndz.gov.ua/gromadi/ekologiya.
    8. Головне управління статистики у Дніпропетровській області. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dneprstat.gov.ua.
    9. Лонг Ф., Мохиндра Д., Сикорд Р., Сазерленд Д., Свобода Д. Руководство для программиста на Java: 75 ре-комендаций по написанию надежных и защищенных программ. Пер. с англ. − М.: Вильямс, 2014. − 256 с.
    10. Хорстман, С., Корнелл Г. Java 2. Библиотека профессионала. Основы. Пер. с англ. под ред. В.В. Вейтмана. − М.: Вильямс, 2007. − 896 с.

    Рукопис надіслано до редакції 20.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 658.3: 622.8

    Виконано аналіз сучасних організаційно-технічних заходів дії на екологічну безпеку гірничовидобувних регіонів з відкритим способом розробки родовищ і визначено подальші шляхи їх удосконалення.
    Екологічна ситуація в г.Кривом Розі утворилася під впливом тривалої інтенсивної діяльності підприємств гірничодобувної, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, підприємств теплоенергетики і виробництва будматеріалів. У Криворізькому басейні розташовано 8 з 11 підприємств України по здобичі і переробці залізорудної сировини. Всього на території міста розташовано 109 промислових підприємств, що є джерелами забруднення довкілля. Валові викиди 13 найбільших підприємства-забрудників атмосферного повітря горнометалургического комплексу (ПАО “Ингулецкий гірничо-збагачувальний комбінат”, ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг, ЗАТ “Криворізький завод гірничого устаткування”, ВАТ “Суха Балка”, ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, ВАТ” Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, ВАТ” Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, ВАТ “Хайдельберг Цемент Україна”, ГП” Криворіжтеплоцентраль “, ПАО” Криворізький залізорудний комбінат”, ВАТ” Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, ГЗК” Укрмеханобр “КП” Криворіжтепломережа”) складають 99,7% загальних викидів від стаціонарних джерел викидів по місту. В цілому, не дивлячись на те, що останніми роками спостерігається тенденція до зменшення антропогенного тиску на довкілля, рівень техногенного навантаження залишається високим, а екологічна ситуація – незадовільною. Виходячи із специфіки технології здобичі залізорудної сировини, пов’язаної із застосуванням масових вибухів в кар’єрах гірничо-збагачувальних комбінатів, особливе місце в переліку чинників техногенної дії займають викиди забруднюючих речовин при використанні вибухових речовин. Велика концентрація в р.. Кривому Розі підприємств різних галузей виробництва, а також постійне збільшення кількості транспортних засобів визначили необхідність проведення моніторингових спостережень за забрудненням атмосферного повітря міста і поширенням забруднюючих речовин на його території.
    За оперативними даними підприємств ГМК міста викиди забруднюючих речовин в повітря 2015 р. склали 315,4 тис.т, що на 3,6 % менше, ніж в 2014 р.

    Ключові слова: гідрознепилювання пилогазовиділення хвостосховища, відкриті гірничі роботи, техногенна дія.

    Список літератури

    1. Михайлов В.А. Охрана окружающей среды при разработке месторождений открытым способом. М.: Недра, 1981. – 184 с.
    2. Багрій І.Д., Білоус А.М., Вілкул Ю.Г. та ін. Досвід комплексної оцінки та картографування факторів техно-генного впливу на природне середовише міст Кривого Рогу та Дніпродзержинська, Київ: Фенікс, 2000. – 46 с.
    3. Бересневич П.В., Кузьменко П.К. Охрана окружающей среды при эксплуатации хвостохранилищ, М. – Недра, 1993. – 41 с.
    4. Черных А. Д., Андреев Б.Н., Ошмянский Б.Н. Открыто-подземная разработка рудных месторождений: Ки-ев: «Техника», 2010.
    5. Исследование и разработка технологических и организационных мероприятий по сокращению пылевыделений в Первомайском карьере СевГОКа: Отчет НИР / ВНИИБТГ. – № ГР 01860095182. – Кривой Рог, 1994.
    6. Гурин А.А. Применение гидрогелевой забойки взрывных скважин / АА. Гурин, С.С. Ященко // Безопасность труда в промышленности. – 1986. – Том 1. – C. 38-39.
    7. Вилкул Ю.Г., Лосев В.Г. Приземная концентрация выбросов вредных твердых частиц ГОКов Кривбасса: сб. «Проблемы повышения эффективности горнорудного производства». – Кривой Рог: НИГРИ, 1993.
    8. Розроблення засобів виявлення та нейтралізації шкідливих газів пиловиділення під час підривних робіт: Отчет НИР/ВНИИБТГ. – № ГР 0193002668. – Кривой Рог, 1994.
    9. Бызов В.Ф., Колосов В.А., Федоренко П.И. Взрывное разрушение горных пород: монография – Кривой Рог: Издательский центр ГВУЗ «КНУ», 2012.- 407с.
    10. Клочко И.И. Разработка высокоэффективных конструкций кумулятивных зарядов для дробления негабари-ных кусков горных пород на карьерах / Сучасні ресурсо-енергозберігаючи технології гірничого виробництва Сб. Кре-менчуцького державного політехнічного університету ім. М.Остроградського, м. Кременчук – КДПУ, 2010. – Вип. №2/2010 (6) – С. 16-21.

    Рукопис надіслано до редакції 17.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.684

    У всьому світі автомобільний транспорт розвивається швидкими темпами, і як наслідок, забруднюється довкілля, особливо у розвинених регіонах та прилеглих територіях. Дана обставина потребує необхідності проведення аналізу рівня небезпеки продуктами, які виділяються при роботи двигунів внутрішнього згоряння при їх використанні.
    Основним джерелом продуктів забруднення є автомобільні пального, яких в останні роки з’явилося у великій їх різноманітності, у тому числі бензини різних марок, дизельні пального, що отримуються з різної початкової сировини і їх сумішей в різноманітних поєднаннях. З’явилося багато альтернативних видів пального, таких як газоподібні вуглеводні, різні спирти, ефіри, водень, біоетаноли, радіоактивні речовини і ін. Важливою обставиною є при цьому показники економічного характеру. Про питання доцільності й перспективи використання альтернативних видів автомобільного пального в Україні думки багатьох фахівців розходяться. Фахівці правління Біоенергетичної асоціації України відносяться критично до виробництва біоетанолу і біодизеля в нашій країні через те, що значна частина нашого автотранспорту не пристосована за технічними характеристиками до використання сумішевих моторних палив, при цьому не виконуються норми Енергетичного співтовариства по вихлопу парникових газів, а також вищій вартості одиниці енергії. В УкрНДІ “Автотранспроект” провели дослідження про дію етанолу на різні матеріали і встановили, що при змісті 7 % етанолу в біопаливі не робить негативного впливу на процеси згорання, а при змісті більше 10% картина протилежна і вимагається адаптація до нього паливних систем.
    У представленій роботі виконано аналіз досвіду Європи, де біопального застосовуються вже багато років, а також повідомлень Національного інституту стандартів і технологій США Київський інститут споживчих експертиз встановив, що при використанні сумішей бензину з етанолом потужність двигуна може підвищуватися, але з одночасною витратою пального. Фахівці ж компанії “Техсервис” стверджують, що змін при експлуатації двигунів внутрішнього згорання не встановлено, а негативне наслідки пов’ язані з неякісним продуктом. Що стосується думки інших вітчизняних фахівців, то вони стверджують, що при вмісті в бензині 40% етилового спирту кількість шкідливих речовин порівняно зі звичайним бензином потужність двигуна підвищується на 3-4%, а витрата пального при цьому на 8 %.
    У результаті наведеного вище виникла необхідність провести огляд і аналіз опублікованих робіт в цьому напрямі.

    Ключові слова: дизельне пальне, бензини, довкілля, біопальнео, етанол.

    Список літератури

    1. Гірін В.С., Гірін І.В., Лучко М.І. Проблеми та перспективи забезпечення раціональним пальним сучасних автомобілів в Україні // Вісник Криворізького національного університету, 2013. – Крививй Ріг: КНУ. – С. 111-124.
    2. В.С. Гірін, С.О. Жуков, І.В. Гірін / О целесообразности использования современных альтернативных видов автомобильных топлив в Украине // Вісник Криворізького національного університету, 2014. – Крививй Ріг: КНУ. – С. 106-110.
    3. Гирин В.С., Лучко М.И., Жуков С.А. Анализ использования биотоплива для автомобилей и разработка нового способа получения чистіх топливніх смесей. / Вісник Східно-українського університету ім. Вол. Даля, 2008. – Луганськ. -№ 7(125). – С. 150-156.
    4. Гирин В.С., Лучко М.И. Системы и методы контроля снижения расхода топлива транспортніх средств и спецтехники / Вісник Криворізького національного університету, 2007. – Крививй Ріг: КНУ. – С. 202-205.
    5. Гирин В.С., Лучко М.И. Определение энергоресурсов на основе методики сопоставления маршрутов дорожной сети при обслуживании карьера технологическим трансопртогм / Разраб. рудн. месторожд., 2006. – Кривой Рог, КТУ. вып. 1 (90). – С. 256-259.
    6. Бовсуновский В. Горючий выбор. – Сегодня, 17.07.2012.
    7. Сенчихнн В. Новый бензин любой двигатель погубит, 2000. – 20.04.2012.
    8. Гирин В.С., Жуков С.А., Гирин И.В., Лучко М.И. Отечественные перспективы использования современных альтернативных видов автомоильных видов топлив. Матеріали Всеукраїнської науково-технічної конференції «Шляхи вирішення проблем екплуатації спеціалізованих автотранспортних засобів». – Кривий Ріг, КНУ, 2014. – С. 83-85.
    9. Гусак Л., Богодинов И. Перспективы производства биотоплива. 2000. – 3.03.2006.
    10. Чечелюк П. «Зеленая солярка» Украины: проблемы и реалии, 2000. 27.04.2007.
    11. Гирин В.С., Гирин И.В., Потапенко В.В., Тупотенко В.В. Перспективы применения спектрального анализа для диагностирования технического состояния горнотрансопртного оборудования. Вісник Криворізького національного університету, 2012. – Крививй Ріг: КНУ. – С. 135-139.
    12. Дубровін В., Корчемний М. та ін. Біопального // Технології, машини та обладнання. – Київ. – 256 с. 12. Вірьовка М.Л. Фізико-хімчні властивості альтернативного пального на основі реальних олій // Механізація та електрифікація сільського господарства, 2002. – вип. 86. – С. 290-294.
    13. Вірьовка М.Л. Фізико-хімічні властивості альтернативного пального на основі рослинних олій // Механізація та електрифікація сільського господарства, 2002. – Вип. 86. – С. 290-294.
    14. Сенчихнн В. Бензин и ток в одной упряжке, 2000. – 28.09.2007.
    15. Автомобиль, работающий на теории, будет требовать заправки всего один раз в сто лет. Источник: Carth. – ehronicles.ru.
    16. Гирин В.С., Жуков С.А., Гирин И.В., Лучко М.И. Отечественные перспективы использования современных альтернативных видов автомоильных видов топлив. Матеріали Всеукраїнської науково-технічної конференції «Шляхи вирішення проблем екплуатації спеціалізованих автотранспортних засобів». – Кривий Ріг, КНУ, 2014. – С. 83-85.

    Рукопис надіслано до редакції 14.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 550.83: 658.562.07

    Розглянуто фактори, що впливають на точність визначення корисного компонента при експрес методі. Описано, з яких чинників (складових частин) складається похибка виміру, і приводитися опис факторів, що впливають, а також теоретичні обґрунтування цих величин. Описано результати лабораторних досліджень з визначення апаратурної похибки. Описано вплив точності калібрувальних коефіцієнтів для перерахунку вимірюваної величини інтегрального потоку гамма-випромінювання в вміст корисного компонента. Також приводиться аналіз способів підготовки проб і способів проведення аналізу на порошкових пробах. Зіставлені результати, виявлено спосіб, при якому, проба ущільнена і опромінюється матеріал проби зверху, при цьому забезпечуються найкращі результати по збіжності і контрастності, що в результаті, гарантує мінімальну похибку вимірювання. Виявлено, що похибка визначення вмісту корисного компонента в значній мірі залежить від кількості вимірювань. Визначено оптимальну кількість вимірювань для експрес аналізу проб, що дорівнює трьом, при цьому забезпечується необхідна точність вимірювання для технологічного процесу видобутку і підготовки руд.
    Україна входить до числа першої десятки країн світу по виробництву залізорудної сировини. На її території розташовується 6 % світових запасів залізної руди.
    Зараз підприємства галузі випускають увесь спектр залізорудної сировини : кускову і дрібну, залізорудний концентрат, окатиші і агломерат.
    Метою цієї роботи є дослідження і класифікація погрішностей копальневих радіометрів, а також вибір найбільш точного методу оперативного контролю якості залізорудної сировини.
    Як відомо, при визначенні змісту корисного компонента гамма-гамма методом, основна сумарна погрішність складається з апаратурної, нерівномірністю речового складу в пробі, геометрії виміру і гранулометричного складу проб.
    Апаратурна погрішність вимірів складається з погрішності обумовленою імовірнісним характером розпаду використовуваного радіонукліда, тимчасової погрішності, пов’язаної з нестабільністю в часі параметрів роботи реєструючого випромінювання тракту, а також погрішностей апроксимації.
    Нині підприємства галузі випускають увесь спектр залізорудної сировини : кускову і дрібну, залізорудний концентрат, окатиші і агломерат. Виробничі потужності, які вони мають в розпорядженні, дозволяють не лише забезпечити сировиною вітчизняні металургійні заводи, але і експортувати значну частину продукції.
    Метою цієї роботи є дослідження і класифікація погрішностей рудничних радіометрів, а також вибір найбільш точного методу оперативного контролю якості залізорудної сировини.

    Ключові слова: мінеральна сировина, радіонукліди, якість мінеральної сировини, рудничний радіометр.

    Список літератури

    1. Азарян А.А. Качество минерального сырья / Азарян А.А, Колосов В.А., Ломовцев Л.А., Учитель А.Д. // Кривой Рог, «Минерал», 2001. – 204 с.
    2. Патент України №78353 «Спосиб визначення вмисту чорних и важких металів у порошкових пробах руд» / Азарян А. А., Василенко В Є., Лисовий Г.М., Василенко Є. С. 2007 БИ №3.
    3. Азарян А.А. Оперативный контроль качество минерального сырья/ Азарян А.А., Вилкул Ю.Г, Колосов В.А .-М: Горный журнал, 2005.- №5. – С 106-108.
    4. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика: Учебн. пособ для вузов / В.Е. Гмурман. – 9-е изд., стер. – М.: Высш. шк., 2003. – 188 с.
    5. Азарян А.А Модель геометрии измерения интенсивности рассеянного от горных пород гмма-излучения/ Аза-рян А.А Институт проблем моделирования, «Электронное моделирование» №5,Киев, 2010. – С. 111-117.
    6. Бызов В.Ф., Азарян А.А. Управление качеством минерального сырья. Сборник научных трудов “Качество минерального сырья”, Кривой Рог, 1999. – С. 10-27.
    7. Азарян А.А., Азарян В.А., Василенко В.Е., Лисовой Г.Н., Трачук А.А. Исследование факторов, влияющих на точность оперативного контроля качества минерального сырья // Разраб. рудн. месторожд., 2008. – Вып. 88, Кривой Рог.КТУ. – С.135-140.
    8. Азарян А.А. Оперативный контроль качества минерального сырья с использованием рассеянного гамма-излучения. Разработка рудных месторождений: НТС.- Кривий Ріг: Мінерал, №93, 2010 –с.153-158.
    9. Вилкул Ю.Г., Азарян А.А., Колосов В.А. Переработка и комплексное использование минерального сырья техногенных месторождений. Гірничий Вісник Криворізького національного університету-2013, № 96. – С.3-10
    11. Близнюк Г.И., Большаков А.Ю. Способ рудоподготовки с использованием данных ядернофизического опробования //Обогащение руд. -1979 -№ 5. – С. 10-11.
    12. Пак Ю. Н. Выбор энергии первичного излучения при контроле качества известняка гамма-альбедным мето-дом // Изв. вузов. Горный журнал. – 1985. – №7. – С. 8-12.
    13. Сторм Э., Исраэль Х. Сечение взаимодействия гамма – излучения. – М.: Атомиздат, 1973. – 254 с.
    14. Albert Azaryan, Vladimir Azaryan Use of Bourger Lambert Bera law for the operative control and quality man-agement of mineral raw materials, Metallurgical and Mining Industry, 2015 , No. 1 p. 4-9
    15. Albert Azaryan Research of influence single crystal thickness naj (tl) on the intensity of the integrated flux of scat-tered gamma radiation[Електронний ресурс] / A. Azaryan // Metallurgical and Mining Industry.– 2015.– №2.– P. 43-46.
    16. Азарян А.А. Информационное обеспечение автоматизированной системы контроля качества при добыче же-лезорудного сырья в условиях карьеров.Інженерія програмного забезпечення / [Азарян А.А., Азарян В.А., Грицен-ко А.Н., Мирошник Д.Ю., Кайгородов Р.А.] Науковий журнал, № 2(10) 2013, Київ, Національний авіаційний універ-ситет. – С. 15-27.

    Рукопис надіслано до редакції 21.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.755-52: 681.513.6

    Для отримання в зливі гідроциклону часточок руди однакового розміру, важливим процесом є підтримання щільності залізорудної пульпи на деякому сталому рівні. Це можливо при використанні технологічного зумпфа, що розташовується перед гідроциклоном. Залізорудна пульпа потрапляє до технологічного зумпфа нерівномірними порціями, та найчастіше має неоднорідну щільність. Це може бути обумовлено як різним мінералогічним складом сировини, так і неякісним процесом подрібнення. Тому для підтримання сталого рівня пульпи, є важливим питанням регулювання подачі додаткової води в технологічний зумпф. На сьогодення регулювання рівня пульпи в технологічному зумпфі є основним способом впливу на роботу гідроциклона. При змінні рівня сировини в технологічному зумпфі при подачі додаткової води також змінюється і щільність залізорудної пульпи. Неконтрольована зміна щільності може стати причиною потрапляння до зливу гідроциклона різних за розміром часточок руди, що в свою чергу впливає на якість класифікації залізорудної пульпи.
    У статті розглянуто актуальні питання ефективності процесу класифікації залізорудної пульпи в комплексі технологічний зумпф-гідроциклон. Обґрунтовано питання важливості якісного процесу класифікації вхідної сировини в гідроциклоні при зміні гранулометричного складу залізорудної пульпи в процесі роботи гідроциклона. Синтезовано та досліджено роботу адаптивного регулятора зі схемою швидкісного градієнту при впливах на об’єкт керування параметричних збурень. Проаналізовано поведінку регулятора при змінах амплітуд параметричних збурень, та при зміні кількості збурюючих факторів, що негативно впливають на об’єкт керування під час його роботи. Виявлено, що при використанні адаптивного регулятора зі схемою швидкісного градієнту, похибка керування значно зменшується, що є прямим показником доцільності використання досліджуваного регулятора. Таким чином, вказано напрямок подальших досліджень – розвиток автоматичних систем керування гідроциклоном в умовах зміни гранулометричного складу пульпи.

    Ключові слова: гідроциклон, адаптивна система керування, регулятор, схема швидкісного градієнту.

    Список літератури

    1. Sbarbaro D. Advanced control and supervision of mineral processing plants / D. Sbarbaro, R. del Villar., 2010. – 311 p.
    2. Поваров А. И. Гидроциклоны на обогатительных фабриках [Текст]. – М. : Недра, 1978 . – 232 с. : ил. + Список лит.: 197-201 ( 166 назв.).
    3. Миколенко А.В. Аналіз систем автоматичного керування гідроциклоном на збагачувальній фабриці [Текст] // Миколенко А.В. // Гірничий вісник. – 2016. – № 101. – С. 137–143.
    4. Гольдин Е. М. О гидродинамической картине потока и вычислении крупности разделения в гидроциклоне [Текст] / Гольдин Е. М., Поваров А. И. –// «Труды ин-та Механобр», – 1971. – Вып. 136. – С. 56–72.
    5. Гринман И.Г. Контроль и регулирование гранулометрического состава продуктов измельчения [Текст] / Гринман И.Г., Блях Г. И – Алма-Ата: «Наука», 1967. 115с, с ил.
    6. Попович М.Г. Теорія автоматичного керування: Підручник [Текст] / Попович М.Г., Ковальчук О.В., – К.: Либідь, 1997р., – 533 с.
    7. Учебник в 5-и тт.; 2-е изд., перераб. и доп. Т.4: Теория оптимизации систем автоматического управления / Под ред. К.А. Пупкова, Н.Д. Егупова. – М.: Издательство МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2004. – 742 с.
    8. Воронов А.А., Рутковский В.Ю. Современное состояние и перспективы развития адаптивных систем // Во-просы кибернетики: Проблемы теории и практики адаптивного управления. М.: Научный совет по кибернетике АН СССР, 1985. – С. 5–48
    9. Фрадков А.П. Адаптивное управление в сложных системах. [Текст] / Фрадков А.П – М.: Наука, 1990. – 292 с.
    10. Моркун В.С. Адаптивные системы оптимального управления технологическими процессами [Текст] / Мор-кун В .С., Цокуренко А.А., Луценко И.А. – Кривой Рог: Минерал, 2005. – 261 с.

    Рукопис надіслано до редакції 21.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 658.38:621.1

    Мета. Метою даної роботи є розробка способів підвищення безпеки праці при експлуатації і ремонтах тепломереж. Також необхідно виявити найбільш травмонебезпечні спеціальності працівників підприємств теплопостачання, зменшивши аварійне виробниче навантаження на них. Зменшення аварійних робіт може бути досягнуто шляхом проведення профілактичних робіт на тепломережах, скорочуючи при цьому кількість небезпечних робіт а так само трудові та матеріальні витрати пов’язані з їх виконанням.
    Методи дослідження. Дослідження проводилися з використанням математико-статистичного методу експертних оцінок. Даний метод дозволяє оперативно виявити найбільш проблемні та витратні роботи підприємств теплопостачання  котрі виникають як в процесі експлуатації обладнання і теплотрас так і з раптовими аварійними ситуаціями. Таким чином можна визначити перелік профілактичних робіт які повинні бути виконані в першу чергу.
    Наукова новизна. Дослідження з використанням математико-статистичного методу експертних оцінок дозволять швидко визначити проблеми при організації профілактичних ремонтів на підприємствах теплопостачання.
    Практична значимість. Отримані висновки за результатами досліджень дозволять розробити рекомендаціі, щодо зменшення кількості аварійних робіт на теплотрасах. Визначивши найбільш травмонебезпечні спеціальності підприємств теплопостачання необхідно зменшити виробниче навантаження пов’язанє з аварійними роботами через проведення профілактичних робіт на найбільш потенційно небезпечних аварійних ділянках.
    Розробленні рекомендації на основі математико-статистичного методу експертних оцінок дозволять поліпшити виробництво організаційних робіт по ліквідації аварійних ділянок тепломереж і знизити кількість аварійних робіт, що в свою чергу, зменшить захворюваність працівників підприємств теплопостачання та підвищить безпеку праці особливо в осінньо-зимовий період року, а також скоротить економічні втрати від ліквідації аварійних ситуацій і лікування хворих працівників теплогенеруючих підприємств.
    Результати. Як показав аналіз проведених досліджень найбільш значущими у визначенні черговості проведення робіт на підприємствах є прогнозування аварійних ділянок тепломереж і вдосконалення організаційних ремонтних робіт на теплотрасах. На підставі профілактичних графіків ремонтних робіт можна скласти першочерговість заміни труб аварійних ділянок, що набагато полегшить планування ремонтних робіт по заміні аварійних ділянок трубопроводів. Найбільш травмонебезпечними спеціальностями є газозварник та електрозварник. Умови їх роботи експерти визначають як небезпечні і шкідливі.

    Ключові слова: експертна оцінка, математико-статистичний метод експертних оцінок, бали оцінки.

    Список літератури

    1. Бешелев С.Д., Гурвич Ф.Г. Математико-статистические методы экспертных оценок. – 2-е изд перераб и доп. – М.: Статистика, 1980.
    2. Вчерашний Р.П., Елтаренко Е.А., Давыденко А.А. Использование экспертных методов в информационных исследованиях, М. Информ. 1983.
    3. Голышев А.М., Лосьев К. В. Определение степени травмоопасности основных видов ремонтных и эксплуата-ционных работ на предприятиях теплоснабжения, Вестник Криворожского технического университета, 2007
    4. Лосьев К. В. Установление очередности профилактического ремонта по замене аварийных участков трубо-проводов и теплотрасс и влияние их количества на безопасность труда, Вісник КТУ, збірник наукових праць- 2008. Вип № 21. с 183-186
    5. СНиП 2.01.01.82 Строительная климатология и геофизика.

    Рукопис надіслано до редакції 16.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.788.36

    Досліджені причини неефективної роботи технологічних схем з забезпечення агломераційних машин матеріалом пóстілі в процесі їх експлуатації. Запропоновано новий підхід до виділення матеріалу пóстілі і його завантаження на колосникові решітки з використання системи автоматичного регулювання.
    Шар пóстілі призначений для захисту колосників від перегрівання, отже, збільшення їх довговічності, виключає приплавлення шматків агломерату до колосників, забезпечуючи вільний його схід з машини, а також зменшує просип шихти через щілини решіток. Недостатня кількість матеріалу пóстілі викликає пригари, віднесення дрібних фракцій шихти, шкідливі просмоктування, тобто погіршення процесу спікання агломерату.
    На кількість пóстілі і газопроникність шихти істотний вплив чинить конструкція завантажувального пристрою агломераційної машини. На базі пристрою автори статті розробили спосіб стабілізація висоти шару матеріалу пóстілі на колосникових гратах агломераційної машини, який включає розподіл окомкованной шихти по великій на дві фракції – пóстіль і кондиційна шихта.
    Застосування пропонованого способу стабілізація висоти шару пóстілі на колосникових решітках агломераційної машини забезпечує стабільність висоти шару пóстілі і шару кондиційної шихти, що створює сприятливі умови для процесів запалення і спікання шихти. Матеріалом ліжка служать великі фракції окомкованной шихти, що мають меншу концентрацію палива, тоді як у верхніх шарах шихти концентрація палива буде вища.

    Ключові слова: великі фракції, концентрація палива, шихта, агломераційні машини.

    Список літератури

    1. www.tehnohaus.ru/
    2. Справочник агломератчика / А.Г. Астахов и др. – Киев: Техника, 1964. – 446 с.
    3. Губанов В.И., Цейтлин А.И. Справочник рабочего-агломератчика. – Челябинск: Металлургия, 1987. – 207 с.
    4. Савицкая Л.И. Развитие агломерационного производства в странах Западной Европы / Ин-т Черметинформа-ция. Серия «Подготовка сырьевых материалов к металлургическому переделу». – М.: 1982
    5. Вегман В.Е. Теория и технология агломерации.- М.: Металлургия, 1974. – 222 с.
    6. Федоровский Н.В., Кучер В.Г., Рудь Ю.С. и др. Исследование основных параметров регулирования процесса спекания агломерата // Теория и практика автоматизации агломерационного производства. – К.: Институт автоматики, 1971. – 193 с.
    7. Коротич В.И. Теоретические основы окомкования железорудных материалов. – М.: Металлургия, 1966. – 223 с.
    8. А.С. СССР №304291. Устройство для разделения фракционного состава агломерационной шихты / А.А.Матов, Л.Р.Мигуцкий, В.Г.Кучер. – №1419837 / 22-2; опубл. 11.06.1971, Бюл. №19.

    Рукопис надіслано до редакції 22.05.15

    Переглянути статтю
  • УДК 331.47: 622.272

    Показник професійного ризику є один із важливих факторів у системі охорони праці, який повинен відповідати вимогам об’єктивної оцінки і можливістю управління станом професійних захворювань. Ряд із розроблених методик оцінки професійних ризиків не відповідають цим вимогам і це визначає необхідність подальших досліджень, особливо в діапазоні дії шкідливих факторів, під час добутку залізних руд в підземних умовах. Результати досліджень умов праці на основі даних атестації робочих місць показують, що вони визначаються пилом фіброгенної дії з перевищеннями ГДВ до 8-9 раз, шуму до 30 дБА, вібрації до 13 дБV, тяжкості до 2 разів. Визначено діапазони та об’єкти досліджень шкідливих факторів, професій, стажу роботи та віку працівників. Приведені дані про стан професійних захворювань в Україні, металургійній та гірничорудній промисловості. Вказано на ряд причин, які визначають особливості динамічного розвитку та прогнозування професійних захворювань до 2020 року, які підтверджують зростання професійних захворювань починаючі від 2010 року до середнього рівня 215 працівників у рік. Виконано аналіз оцінки професійного ризику згідно Британського стандарту ВS-8800 і його використання для професії електрогазозварника. Використання сумісної оцінки небезпечних та шкідливих факторів для підтвердження комплексної оцінки є однією із недоліків , крім того оцінка виконується в балах, тобто суб’єктивним методом. Наведені дані про основні вимоги до оцінки професійних ризиків від дії шкідливих факторів для працівників підземного видобутку залізної руди до основних із яких відноситься: комплексна оцінка від дії основних шкідливих факторів, встановлення залежності професійних захворювань від інтенсивності комплексної дії шкідливих факторів та залежності впливу на термін дії цих факторів від величини зменшення рівня професійних захворювань.

    Ключові слова: підземні роботи, умови праці, шкідливі фактори, інтенсивність, термін дії, професійний ризик, професійне захворювання.

    Список літератури

    1. Карнаух Н.Г. Сборник статистичнских материалов по професиональной заболеваемости трудящихся горно − металургического комплекса министерства промышленной политики Украины за 1997 г. / Карнаух Н.Г., Выщипан В.Ф., Беднарик О.Н., Зеркаль Л.И., Панькова А.А., Галабурда Л.Д., Загорсрская Н.П., Полякова Г.Н. // НДИ УКР ПРОММЕД – Кривой Рог, 1998. – 59с.
    2. Карнаух М.Г. Збірник статистичних матеріалів з професійної захворюваності працівників гірни-чо−металургійного комплексу України за 1999р. / Карнаух М.Г. Вищипан В.П., Беднарик О.М., Зеркаль Л.І., Панькова А.О., Галабурда Л.Д., Кривошей Л.О., Загорська Н.П. // НДІ УКРПРОММЕД – Кривий Ріг, 2000. – 89с.
    3. Карнаух М.Г. Гігієнічні проблеми оптимізації праці та збереження здоров’я працівників промислових підпри-ємств та шляхи їх вирішення / М. Г. Карнаух, В.М. Шевцова // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть і мате-ріали XIV з’їзду гігієністів України , Дніпропетровськ – К., 2004,− С. 26 – 29.
    4. Український НДІ промислової медицини / Збірник статистичних матеріалів з професійної захворюваності праці-вників гірничо-металургійного комплексу України за 2014−2015 рp. // Кривий Ріг, 2015 – 75 с.
    5. Український НДІ промислової медицини / Збірник статистичних матеріалів з професійної захворюваності працівників гірничо-металургійного комплексу України за 2003−2007 рр. // Кривий Ріг – 2008. − 75 с.
    6. Басанець А.В. Проблеми професійної патології та шляхи їх вирішення на сучасному етапі / Басанець А.В., Лубянова І.П. // ДУ «Інститут медицини праці АМН України», м. Київ 1 (17), 2009.
    7. Басанець А.В. Професійна захворюваність в Україні / Басанець А., Лубянова І.П, Тімошина Д.Ф., // Жур-нал Охорона праці № 10. – 2008.
    8. Кундієв Ю.І., Професійне здоров’я в Україні і його роль у збереженні трудового потенціалу / Кундієв Ю.І., Нагорна А.М., Чернюк В.І. // Український журнал з проблем медицини праці, 2007.− №4.− С. 10-17.
    9. Измерова Н.Ф. Профессиональный риск для здоровья работников / Измерова Н.Ф., Денисова Э.И., // М.: Тровант, 2003. – 448 с.
    10. Гогіташвілі Г.Г. Управління охороною праці за міжнародними стандартами / Гогіташвілі Г.Г., Карчевські Є.Т., Лапін В.М. // К.: Знання, 2007.− 367с.
    11. FMEA−методология для качественной оценки рисков // [Електронний ресурс] Режим доступа: http://www.cfin.ru/finanalysis/invrisk/FMEA-methodology
    12. Управління ризиками. Методи оцінки ризику // [Електронний ресурс] Режим доступа: http://westudents.com.ua/glavy
    13. Методичні рекомендації. Системи управління охороню праці. Порядок проведення робіт по оцінці ризику в галузі охорони праці. Мінськ, 2006.
    14. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014-2018 рр.» [електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua
    15. ДСанПін «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого се-редовища, важкості та напруженості трудового процесу» № 248 від 08.04.2014 року.
    16. О профилактике професиональних заболеваний на предприятиях горно-металургического комплекса / русская газета – №5 (031), 2005.

    Рукопис надіслано до редакції 31.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 519.714: 622.7

    На основі використання запропонованих принципів автоматизованого управління і алгоритмів оптимізації технологічного процесу збагачення з урахуванням технологічних різновидів руди розроблена загальна структурна схема прототипу автоматизованої системи управління збагаченням, призначена для практичної реалізації.
    Для підвищення ефективності функціонування гірничорудних підприємств в умовах ринкових стосунків потрібне зниження собівартості і енергоємності технологічних процесів здобичі і переробки сировини. У структурі витрат енергії гірничорудними підприємствами доля рудообогатительной фабрики складає близько 20 %, а по витраті електроенергії збагачувальний переділ є найбільш енергоємним – на нього доводиться близько 44 % від споживаного на підприємстві об’єму.
    Ефективність технологічних процесів рудообогатительной фабрики залежить від физико-механических і хіміко-мінералогічних характеристик минералого-технологических різновидів руди, що переробляється, розподілених по усій протяжності технологічних ліній збагачення. Проте цей факт в не враховується повною мірою існуючими системами управління зокрема через відсутність необхідних методів моделювання і управління такими процесами, а також через відсутність способів і засобів оперативного контролю характеристик руди в технологічних потоках.
    У сучасних умовах вдосконалення і інтенсифікація будь-яких безперервних технологічних процесів збагачувальних виробництв не можливо без автоматичного контролю, управління і регулювання. Здійснювати оптимальне управління інтенсифікованими технологічними процесами великих і складних промислових об’єктів без використання новітніх методів і засобів або не ефективно, або не представляється можливим. Застосування методів розподіленого оптимального управління взаємозв’язаними процесами збагачувального виробництва є перспективним підходом до рішення задачі забезпечення необхідних характеристик продукції збагачувального виробництва в умовах зміни характеристик минералого-технологических різновидів руди.

    Ключові слова: підвищення ефективності, збагачувальне виробництво, автоматизоване управління, просторово-часове моделювання.

    Список літератури

    1. Марюта А.Н. Автоматическое управление технологическими процессами обогатительных фабрик / А.Н. Ма-рюта, Ю.Г. Качан, В.А. Бунько // М.: Недра, 1983. – 277 с.
    2. Купін А.І. Узгоджене інтелектуальне керування стадіями технологічного процесу збагачення магнетитових кварцитів в умовах невизначеності / А.І. Купін: Автореф. дис. докт. техн. наук // Кривий Ріг, 2010. – 36 с.
    3. Щокін В. П. Адаптивне керування агломераційним комплексом на основі авторегресійних структур з регуля-ризацією : дис. … докт. техн. наук: 05.13.07 / Щокін Вадим Петрович // Кривий Ріг, 2012. – 443 с.
    4. Назаренко М. В. Оптимальне управління технологічним процесом залізорудного комбінату на основі прогнозу технологічних показників для підвищення прибутку підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. техн. наук : спец. 05.13.07 «Автоматизація процесів керування» / М. В. Назаренко // К., 2010. – 32 с.
    5. Габасов Р. Оптимальное децентрализованное управление группой динамических объектов / Р. Габасов, H. М. Дмитрук, Ф. М. Кириллова // Ж. вычисл. матем. и матем. физ. – 2008. – том 48, номер 4. – С. 593–609.
    6. Понтрягин Л.С, Болтянский В.Г., Гамкрелидзе Р.В., Мищенко Е.Ф. / Математическая теория оптималь-ных процессов // М.: Наука, 1969.
    7. Федоренко Р.П. Приближенное решение задач оптимального управления / М.: Наука, 1978.
    8. Сронко В.А. Итерационные методы решения задач оптимального управления / М.: Физматлит, 2000.
    9. Hulkó, G., Mikulecký, M.: Distributed Parameter Model of Liver Dye Excretion. Proc. 1-st Int. Symp. On Mathematical Modeling of Liver Dye Excretion, Bratislava – Smolenice, 1984.
    10. Поркуян О.В. Керування нелінійними динамічними об’єктами збагачувальних виробництв на основі гібрид-них моделей Гамерштейна / О.В. Поркуян: Автореф. дис докт. техн. наук // Кривий Ріг, 2009. – 36 с.
    11. Qi Chenkun. Modelling of nonlinear distributed parameter system for industrial thermal processes. http://lbms03.cityu.edu.hk/theses/abt/phd-meem-b23750911a.

    Рукопис надіслано до редакції 31.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 556.012-032.26

    Розглядаються сучасні методи виміру загальної мінералізації води. Обгрунтовується важливість контролю загальної мінералізації води грунтових вод. Вказується довідкова інформація про поняття загальної мінералізації води і класифікації вод по рівню загальної мінералізації. Пропонується загальна класифікація методів виміру загальної мінералізації води відповідно до основних фізичних властивостей розчинів. Приводиться довідкова інформація про існуючі кондуктометри з погружными електродами і їх застосовність залежно від рівня загальної мінералізації води.
    Проводиться короткий огляд кожного з методів виміру загальної мінералізації води. Виконується аналіз їх актуальності, особливості застосування в процесі проведення автоматизованих досліджень поточного стану гідрорежимних спостережливих свердловин в польових умовах. Характеризуються достоїнства і недоліки кожного з методів виміру загальної мінералізації води і способи усунення недоліків. Вказуються чинники, які впливають на процеси виміру загальної мінералізації води при використанні різних методів.
    Виділяється метод виміру діелектричної проникності водних розчинів, розвиток якого є найбільш перспективним з точки зору виміру загальної мінералізації води. Розглядається можливість застосування методу виміру діелектричної проникності водних розчинів для з’ясування хімічного складу і виміру компонентного вмісту розчинених мінеральних солей і інших домішок.
    Пропонується напрям наукового пошуку шляхів подальшого вдосконалення методів виміру загальної мінералізації води і їх практичного застосування при дослідженні поточного стану гідрорежимних спостережливих свердловин в польових умовах, а саме – використання комбінації кондуктометричного методу і резонансного методу виміру діелектричної проникності води.

    Ключові слова: загальна мінералізація води, гідрорежимні свердловини, методи виміру, питома електрична провідність, діелектрична проникність, вплив температури.

    Список літератури

    1. Гідрохімічний довідник / В. І. Осадчий, Б. Й. Набиванець, Н. М. Осадча та ін. — К.: Ніка-Центр, 2008. — 655 с.
    2. Диэлектрическая проницаемость [Электронный ресурс] / Википедия. Свободная энциклопедия. –2016.– Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/Диэлектрическая_проницаемость
    3. Ю. Е. Марковский. Учет и компенсация влияния внешних дестабилизирующих факторов на радиочастотные характеристики питьевой воды / Марковский Ю. Е., Зори А.А. // Наукові праці ДонНТУ. Випуск 130.– 2008. – С. 188-194.
    4. Разработка геофизического средства оперативного контроля гидрорежимных скважин: отчет по НИР № госре-гистрации 0100U003835 / Криворожский технический университет ; науч. рук. Азарян А. А. ; рук. Цыбулевский Ю. Е. исполн.: Дрига В. В. [и др.]. – Кривой Рог, 2000. – 121 с
    5. С. В. Богословский. Физические свойства газов и жидкостей: Учебное пособие / С. В. Богословский. / Санкт-Петербургский государственный университет аэрокосмического приборостроения. СПб., – 2001. – 73 с.: ил.
    6. С. В. Сильвестров. Метрологическое обеспечение гидроакустических измерений./ . С. В. Сильвестров, А. Д. Толстоухов, А. М. Трохан. // Измерительная техника – 2005 –№ 1. – С. 27 30
    7. Б. А. Лопатин. Теоретические основы электрохимических методов анализа. / Б. А. Лопатин. / М.: Высшая школа, – 1975. – 296 с
    8. Л. Н. Латышев. В. В. Иванов. Бесконтактный кондуктометр для контроля проводимости скважинной жидко-сти. / Л. Н. Латышев. В. В. Иванов. // ФГБОУ ВПО «Уфимский государственный нефтяной технический универси-тет», Электронный научный журнал «Нефтегазовое дело». 2013. № 2. – стр 1-10.:ил
    9. К. Б. Карандеев. Мостовые методы измерений : теория и расчет электроизмерительных мостовых схем / К. Б. Карандеев. / К.: Государственное издательство технической литературы. – 1953. – 247 с.: черт
    10. В. К. Ткач. Резонаторный метод измерения диэлектрической проницаемости и тангенса угла потерь жидких диэлектриков. / Ткач B.K., Степин Л.Д., Казанский В.В. // Радиотехника и электроника, 1960, Т.5, № 12 – C. 2009-2014
    11. Marco Bittelli. Measuring Soil Water Content: A Review / Marco Bittelli // HorlTechnology. – 2011. – №21(3). – P. 293-298
    12. Marco Bittelli. Correction of TDR-based soil water content measurements in conductive soils / Marco Bittelli, Fio-renzo Salvatorelli, Paola Rossi Pisa // Geoderma. – 2007. – #143. – P. 133-142
    13. Total dissolved solids [Электронный ресурс] / Wikipedia, the free encyclopedia. – 2016.– Режим доступа: https://en.wikipedia.org/wiki/Total_dissolved_solids
    14. Electrical conductivity meter [Электронный ресурс] / Wikipedia, the free encyclopedia. – 2016.– Режим доступа: https://en.wikipedia.org/wiki/Electrical_conductivity_meter
    15. A.I. Johnson. Methods of Measuring Soil Moisture in the Field:[report] / Johnson A.I. – Washinghton:UNITED STATES GOWERNMENT PRINTING OFFICE, 1962. – 29 p.
    16. Field estimation of soil water content: a practical guide to methods, instrumentation and sensor technology / [Laurent J.P., Cepuder P., Heng, L.K. and others] ; in coord. of Evett S. – Vienna:International atomic energy agency, 2008. – 141 p.

    Рукопис надіслано до редакції 31.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 004.942: 697.983

    Циклонний колектор – це принципово новий пристрій, який є декількома циклонами, сполученими між собою спеціальним чином. Неможливо уявити собі сучасну науку без широкого застосування математичного моделювання. Суть цієї методології полягає в заміні початкового об’єкту його “чином” – математичною моделлю. Усі природні і громадські науки, що використовують математичний апарат, по суті – займаються математичним моделюванням: замінюють об’єкт дослідження його математичною моделлю, і потім вивчають останню. Зв’язок математичної моделі з реальністю здійснюється за допомогою ланцюжка гіпотез, ідеалізацій і спрощень. За допомогою математичних методів описується, як правило, ідеальний об’єкт, побудований на етапі змістовного моделювання. Ця галузь науки зародилася декілька віків назад. Але стала придбавати сучасні риси, і розвиватися особливо інтенсивно з початком комп’ютерної революції – в II половині XX століття. “Цей “третій метод” пізнання, конструювання, проектування, поєднує в собі багато достоїнств як теорії, так і експерименту. Робота не з самим об’єктом (явищем, процесом), а з його моделлю дає можливість безболісно, відносно швидко і без істотних витрат досліджувати його властивості і поведінку в будь-яких мислимих ситуаціях (переваги теорії). В той же час обчислювальні (комп’ютерні, симуляції, імітаційні) експерименти з моделями об’єктів дозволяють, спираючись на потужність сучасних обчислювальних методів і технічних інструментів інформатики, детально і глибоко вивчати об’єкти в достатній облиште, недоступній чисто теоретичним підходам (переваги експерименту). Недивно, що методологія математичного моделювання бурхливо розвивається, охоплюючи усі нові сфери – від розробки технічних систем і управління ними до аналізу складних економічних і соціальних процесів”. – з монографії основоположника наукового напряму в Радянському Союзі академіка А.А. Самари.

    Ключові слова: циклонний колектор, математична модель, аналітичний шлях

    Список літератури

    1. Безопасность ведения горных работ и горноспасательное дело / [Н.О. Каледина, Б.Ф. Кирин, М.А. Сребный и др.]; под ред. К.З. Ушакова – М.: МГГУ, 2002. – 487 с.
    2. Бизов В.Ф. Охорона праці в гірництві / В.Ф. Бизов, О.Є. Лапшин – Кривий Ріг: Мінерал, 2001. – 251 с.
    3. Врейкат Абдель Кхалех Ибрагим. Исследование запыленности воздуха на участке транспортирования сырья Аль-Фукайского цементного завода / Врейкат Абдель Кхалех Ибрагим ДГМИ // Сб. науч. тр. – Алчевск, 1998. – Вып. 7. – С. 27-30.
    4. Батлук В. А. Акустичні пиловловлювачі, Львів, 2000. – 208 с.
    5. Ультразвуковая коагуляция аэрозолей: монография / В.Н. Хмелев, А.В. Шалунов, К.В. Шалунова, С.Н. Цыганок, Р.В. Барсуков, А.Н. Сливин; Алт. гос. техн. ун-т, БТИ. – Бийск: Изд-во Алт. гос. техн. ун-та, 2010. – 241 с.
    6.Алексеев С.В., Усенко В.Р. Гигиена труда. – М.: Медицина, 1988. – 576 с.
    7. Афанасьев И.И., Данченко Ф.И., Пирогов Ю.И. Обеспыливание на дробильных фабриках: Справочник.-М.: Недра, 1989. – 197с.
    8. Улучшение условий труда на горнообогатительных комбинатах/ С.А.Стежко, А.К. Елисеев, А.П.Янов и др.-М.:Недра,1990. – 170 с.
    9. Техника пылеулавливания и очистки промышленных газов/ [Алиев Г.М.-А.: Металлургия, 1986. – 544 с.
    10. Клименко А.П., Королев В.И., Швецов В.И. Непрерывный контроль концентрации пыли. Киев: Техника, 1980. – 181 с.
    11. Коузов П.А., Скрябина Л.Я. Методы определения физико-химических свойств промышленных пылей. М.: Химия, 1983. – 143 с.
    12. Шиман А.М.,Тромза Б.М., Бромберг А.Д. и др.- Автоматизация и контрольно-измерительные приборы, 1978. -№ 8. – 17 с.
    13. Бобровников Н.А. Охрана воздушной среды от пыли. М.:Стройиздат, 1971. – 96 с.
    14. Безопасность труда в промышленности,1979. – № 9. – С. 12-14.
    15. Страус Г.М.- Промышленная и санитарная очистка газов,1976 №7 с.47.
    16. Сокол Г.И. Особенности акустических процессов в инфразвуковом диапазоне частот. Днепропетровск: Про-минь, 2000. – 143 с.
    17. Хмелев, В.Н.Ультразвуковая коагуляция аэрозолей: монография / В.Н. Хмелев, А.В. Шалунов, К.В. Шалунова, С.Н. Цыганок, Р.В. Барсуков, А.Н. Сливин; Алт. гос. техн. ун-т, БТИ. – Бийск: Изд-во Алт. гос. техн. ун-та, 2010.

    Рукопис надіслано до редакції 31.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 504.6: 534.83

    Необхідність забезпечення ефективного провітрювання під час збільшення додаткових гірничих виробок вимагає, у ряді випадків, переведення вентиляційних установок на підвищений режим роботи. Значна кількість вентиляційних установок головного провітрювання (ВУГП) шахт в Кривбасі розташовані в селитебних зонах або в безпосередній близькості від них. Необхідність переведення вентиляторів на підвищений режим роботи за рахунок збільшення числа обертів ротора призвело до різкого зростання шуму як в приміщеннях вентиляторних установок, на їх санітарно-захисних зонах та на територіях, які прилягають до цих зон. Проблема ускладняється також тим, що між гранично-допустимими рівнями шуму на території санітарно-захисної зони вентиляторних установок та допустимими рівнями шуму на територіях житлових забудов селитебної території існує значне нестикування. Вирішення вказаних проблем підтверджує актуальність виконання даної роботи.
    Особливості визначення селитебної території в Кривбасі полягає в тому, що вони наближаються до територій таких інтенсивних випромінювачів шуму як вентиляторних установок головного провітрювання шахт та компресорних станцій із відцентровими компресорами (РКСЦВ). Ця проблема для ВУГП була встановлена ще в 60-х роках, а для РКСЦВ в 90-х роках, але актуальність цієї проблеми продовжує зростати.
    В роботі наведено дані про рівні звуку на територіях вентиляторів і показано, що вони досягають 80-81 дБА, а в приміщенні приводних двигунів вентиляторів – 85-89 дБА. Конструктивні особливості виконання вентиляторної установки із використанням екрануючих плит, які розташовані над дифузором призвело до зростання рівнів звуку на відстань в горизонтальній площині до 800 м для п=300 об/хв та до 1600 м для п=600 об/хв ротора.
    Для зменшення рівнів звуку на території вентиляторів виконано ліквідацію плит над дифузорами, встановлення акустичних екранів вздовж стінок дифузорів з розворотом напрямку звукових хвиль від 60° до 90°, перетворення акустичних екранів в камерний глушник шуму із розворотом напрямку звукових коливань на 90° в горизонтальній площині. Для підвищення ефективності камерного глушника шуму виконані дослідження звукопоглинаючих матеріалів і доведена можливість використання загартованого шлаку «керамзіту» із врахуванням також економічності та доступності. Комплекс вказаних засобів дозволив знизити рівні звуку на території вентиляторів на 10 дБА.

    Ключові слова: шахта, вентилятор, шум, захисна зона, засоби зниження шуму, селитебна територія.

    Список літератури

    1. Юдин Е.Я. Борьба с шумом шахтных вентиляторных установк. / Юдин Е.Я., Терехин А.С. // 2-е узд. Пере-раб и доп. – М.: Недра.1985.-191 с., ил.
    2. Г.А. Хорошев. Борьба с шумом вентиляторов. / Г.А. Хорошев, Ю.И, Петров, Н.Ф. Егоров //- М.: Энергоиз-дат. 1981.-144 с.,ил.
    3. Юдин Е.Я. Исследование шума вентиляторних установок и методов борьбы с ним. Труды ЦАГИ, вып. № 713.-М.: Оборонгиз.1958.
    4. Ивановский И.Г. Шахтные вентиляторы. Ивановский И.Г./ Учеб. пособие / Владивосток: Изд-во ДВГТУ, 2003.-196 с., ил.86.- табл.7
    5. Вентиляторы шахтные главного проветривания. Технические условия. ГОСТ 11004-84 (СТ СЭВ 3830-82).-М., Изд-во стандартов, 1984.-31 с., ил.
    6. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. ДСН 3.3.6.037-99.-К., 199,с.-29.
    7. СН № 3077-84. Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на тер-ритории жилой застройки.

    Рукопис надіслано до редакції 31.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.271.32: 005.61

    З посиланням на всесвітньо відомих учених-гірників обгрунтована проблема визначення мінімально необхідних об’ємів витягання з надр порожніх порід, які супроводжують видобуток корисних копалин відкритим способом. Доведено, що збільшення продуктивності кар’єру по руді веде до непропорційного збільшення об’ємів розкривних робіт.
    Розкривні роботи на кар’єрах є вимушеною необхідністю: вони здорожують видобуток корисних копалин і збільшують шкідливий вплив відкритої розробки родовищ на довкілля. Тому для проектувальників одного з пріоритетних і проблемних завдань являється визначення мінімальних об’ємів розкривних робіт, що забезпечують досягнення заданої продуктивності по корисній копалині.
    Аналітично виведена залежність зміни поточного коефіцієнта розкриву від зміни продуктивності кар’єру по руді. Для умовного кар’єру подібного по потужності і умовам залягання залізорудним кар’єрам Кривбасу графічно показаний вплив продуктивності кар’єру по руді на об’єми розкривних робіт. Для забезпечення нормальної роботи кар’єрів і забезпечення ефективного використання гірського устаткування, промислових будівель і споруд ці показники проектуються постійними на тривалий період часу. Проте практика показує, що проектні показники по об’ємах видобутку руди і виїмки вскрышных порід постійно змінюються в ту або іншу сторону залежно від стану економіки у світі і країні, від зміни потреби в корисній копалині і фінансових можливостей власників гірських підприємств.
    Результати проведених досліджень показали, що при збільшенні продуктивності кар’єру по руді об’єми розкривних робіт збільшуються непропорційно збільшенню продуктивності по руді, а більшою мірою; тобто, росте коефіцієнт розкриву. Недотримання виявлених закономірностей при плануванні гірських робіт часто призводить до відставання розкривних робіт. На основі цього розроблена методика визначення розміру відставання розкривних робіт від необхідних об’ємів. За цією методикою були визначені об’єми відставання розкривних робіт від необхідних на деяких кар’єрах Кривбасу.

    Ключові слова: розкривні роботи, продуктивність кар’єру, фінансові можливості

    Список літератури

    1. Анистратов Ю.И. Открытые горные работы. / Ю.И. Анистратов, К.Ю. Анистратов, М.И. Щадов // Спра-вочник по открытым горным работам. – М.: НТЦ «Горное дело». 2010. – 700 с.
    2. Арсентьев А.И. Определение производительности и границ карьеров / А.И. Арсентьев. – 2-е издание перера-ботанное и дополненное – М.: Недра, 1970. – 319 с.
    3. Арсентьев А.И. Производительность карьеров / А.И. Арсентьев. – Москва.: Издательство Санкт-Петербургский горный институт. – 2002. – 85 с.
    4. Новожилов М.Г. Высокопроизводительные глубокие карьеры / М.Г. Новожилов, А.Ю. Дриженко, А.М. Маевский [и др.]. Москва.: Недра. – 1984. – 188 с.
    5. Ржевский В.В. Открытые горные работы в сложных условиях / В.В. Ржевский, Ю.И. Анистратов, С.А. Ильин. – М.: Недра, 1964. – 294 с.
    6. Ржевский В.В. Открытые горные работы. Часть 1 и 2. – М.: Недра, 1985.
    7. Дриженко А.Ю. Поддержание производительности мощных железорудных карьеров при понижении горных работ / А.Ю. Дриженко, В.М. Богданов, В.П. Мартыненко [и др.] // Горный журнал. – 1995. – № 9. – С.28-32.
    8. Дриженко А.Ю. Открытая разработка железных руд Украины / Дриженко А.Ю., Козенко Г.В., Рыкус А.А. – Полтава: Полтавський літератор. 2009.
    9. Ковальчук В.А. Оптимизация параметров концентрации горных работ в железорудных карьерах: дис. … док-тора технических наук: 05.15.03 / Ковальчук Виктор Анатольевич. – Кривой Рог, 2000. – 286 с.
    10. Четверик М.С. Методика определения производительности карьера, достижимой по горнотехническим воз-можностям / М.С. Четверик, О.А. Медведева // Сборник научных трудов Национального горного университета. – Днепропетровск, 2002. – № 15 – Т. 1. – С.94-98.
    11. Близнюков В.Г. Определение главных параметров карьера с учетом качества руды. / В.Г. Близнюков – М.: Недра, 1978. – 151 с.
    12. Близнюков В.Г. Проектирование главных параметров группы карьеров / В.Г. Близнюков, И.И. Дейнега // Разработка рудных месторождений. – Киев.:Техника. – 1980. – Вып. 29. – С.42-46.
    13. Ю.Г. Вилкул О проблеме отставания вскрышных работ в железорудных карьерах / Ю.Г. Вилкул, С.А. Луценко, О.Ю. Близнюкова // Металлургическая и горнорудная промышленность – 2013. – № 3. – С. 92–96.

    Рукопис надіслано до редакції 31.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 656.11

    Мета. Метою роботи є дослідження механізму старіння ізоляції обмотки тягового двигуна кар’єрного самоскида при потраплянні у тріщини лакового покриття залізорудного пилу. Об’єктом дослідження є ізоляція якірної обмотки тягового двигуна кар’єрного самоскида. Предметом дослідження є процес руйнування лобових частин якірної обмотки тягового двигуна кар’єрного самоскида під дією термомеханічних навантажень та електромагнітних властивостей часток залізорудного пилу.
    Методи дослідження. У роботі було використано комп’ютерне моделювання для проведення термічного аналізу лакового покриття обмотки якоря тягового двигуна кар’єрного самоскида, аналізу напружено-деформованого стану лобових частин обмотки з урахуванням впливу залізорудного пилу певних фракцій, втомного аналізу лакового покриття обмотки при накопиченні пилу у її тріщинах, аналіз електромагнітної індукції котушки якоря.
    Наукова новизна. Наукову цінність представляє отримана вперше залежність проценту пошкодження ізоляції обмотки якоря тягового двигуна кар’єрного самоскида від наробітку тягового двигуна за різних дорожньо-транспортних умов.
    Практична значимість. У роботі досліджено потрапляння і накопичення часток залізорудного пилу у тріщинах лакового покриття якірної обмотки двигуна на різних стадіях розвитку даного процесу. За допомогою методу кінцево-елементного аналізу розглянуто процес руйнування лакового покриття з плином часу при наявності часток пилу у тріщинах різних шарів ізоляції. На основі отриманої залежності ступеня пошкоджень ізоляції від часу роботи двигуна, з’являється можливість прогнозування терміну служби двигуна з урахуванням особливостей перевізного процесу у кар’єрі.
    Результати. Проведений аналіз показав, що процес заповнення залізорудним пилом тріщин лобових частин ізоляції обмотки тягового двигуна пов’язаний із циклічним характером струмових навантажень, при наявності часток пилу у тріщинах температура лакового покриття перевищує температуру плавлення обмотки, що викликає значний прогин її лобової частини. При повному заповненні тріщин покриття частинками залізорудного пилу відбувається миттєве руйнування лобових частин ізоляції.

    Ключові слова: кар’єрний самоскид, тяговий двигун, старіння ізоляції, струмове навантаження, залізорудний пил, руйнування, триїнг, SolidWorks Simulation, термічний аналіз, втомний аналіз, термін служби.

    Список літератури

    1. Определение температурных показателей лакового покрытия якорной обмотки тягового двигателя карьерного самосвала БелАЗ-75131 методом САЕ-моделирования / Монастырский Ю. А., Веснин А. В., Систук В. А., Богаче-вский А. А. // Сетевое периодическое издание «Проблемы недропользования». – Екатеринбург: Федеральное госу-дарственное бюджетное учреждение науки Институт горного дела Уральского отделения РАН. – С. 77 – 84.
    2. Суханкин Г.В., Герцен Н.Т. Модель старения изоляции обмоток статора электрической машины // Вестник ИжГТУ. – Ижевск: 2012. – С. 80 – 82.
    3. Сістук В. О. Вплив високо дисперсного пилу залізорудних кар’єрів на стан електричних машин тягового елек-троприводу самоскидів / В. О. Сістук, А. О. Богачевський // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Дне-пропетровск: ИГТМ НАНУ, 2014. — Вип. 118. С. 168–175.
    4. Vesnin A. V. The industrial dust properties as a wear factor of pit trucks electric machines elements / A. V. Vesnin, V. O. Sistuk, A. O. Bogachevskiy // Metallurgical and Mining Industry, 2015, No. 3. – Dnipropetrovsk. – Р. 272 – 275.
    5. Соколов О.О. Повышение ресурса тяговых электрических машин электропоездов постоянного тока // Диссер-тация на соискание ученой степени кандидата технических наук. Москва, федеральное государственное бюджетное об-разовательное учреждение высшего профессионального образования «Московский государственный университет путей сообщения» (МГУПС (МИИТ)), 2015. – 201 с.
    6. Мамчур Д.Г., Осадчук Ю.Г. Підходи до визначення стану ізоляції електричних машин // Вісник КДПУ. – Кременчук: Вип 4, 2006. – С. 122 – 129.
    7. Catalin Rusu-Zagar, Petru Notingher Method for Estimating the Lifetime of Electric Motors Insulation // The 8th Inter-national Symposium on Advanced Topics in Electrical Engineering. – Bucharest: 2013. – P.7.
    8. Худий Є.Г. Сучасні методи діагностики стану ізоляції електричних машин [Текст] / Худий Є.Г., Пельтек І.І. // Сб. научн. трудов “Вестник НТУ “ХПИ”: Проблеми автоматизованого електроприводу. Теорія і практика. №28 – Вест-ник НТУ “ХПИ”, 2010. – ISSN 2079-8024
    9. Веснін А. В. Моделювання температурних навантажень лакового покриття якірних обмоток тягового двигуна кар’єрного самоскида / А.В. Веснін, В.О. Сістук, А.О. Богачевський // Автомобіль і електроніка. Сучасні технології [Збірка матеріалів IV Міжнародної науково-технічної інтернет-конференції (17-19 листопада 2015 р., м. Харків)]. – Харків: ХНАДУ, 2015. – С.121 – 123.
    10. Термический анализ якорной обмотки тягового двигателя карьерного самосвала БелАЗ-75131 методом компьютерного моделирования / Ю.А. Монастырский, А.В. Веснин, В.А. Систук, А.А. Богачевский // Научно-практическая конференция «Проблемы карьерного транспорта: Перспективные решения в технике и технологиях». Тезисы, 2–4 декабря 2015. – Екатеринбург: VI Уральский горнопромышленный форум. – С. 86 –87.
    11. Веснін А. В. Моделювання напружено-деформованого стану якірної обмотки тягового двигуна кар‘єрного самоскида / А.В. Веснін, В.О. Сістук, А.О. Богачевський // Проблемы и перспективы развития железнодорожного транспорта: Тезисы 76 Международной научно-практической конференции (Днепропетровск, 19 –20 мая 2016 г.) – Д.: ДИИТ, 2016. С. 60 –61.
    12. ELCUT. Моделирование полей методом конечных элементов. Руководство пользователя [Fields modeling by finite elements. Manual]– St. Petersburg. Proizvodstvennyi cooperative TOR, 2010.
    13. Lombard M. Solidworks 2013 Bible. Lombard M. / John Wiley & Sons Inc., 2013. – P. 1299.

    Рукопис надіслано до редакції 31.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.012.2:[622.647.1+622.619]

    Багаті залізні руди на шахтах Криворізького залізорудного басейну видобувається різними варіантами систем підповерхового обвалення руди та вміщуючих порід та підповерхово-камерними системами розробки.Аналіз статистичних даних за останні декілька років показує, що з пониженням рівня гірничих робіт прослідковується тенденція до зменшення застосування систем розробки з відкритим очисним простором і збільшення частки систем з обваленням. Такий перерозподіл відсоткового відношення систем розробки викликаний збільшенням напруженого стану масиву зі збільшенням глибини гірничих робіт, що супроводжується самообваленням покрівлі камер та міжкамерних ціликів. При цьому випуск і доставку руди здійснюють скреперними установками, які не відповідають сучасним вимогам як за умовами праці та техніки безпеки, так і з точки зору низької продуктивності робіт. Зараз планується технічне переоснащення шахт із застосуванням самохідних навантажувально-доставочних машин. Через це розробка та дослідження варіантів системи розробки підповерхового обваленняна даний час являє собою актуальне завдання.В статті наведено коротку характеристику основних недоліків існуючих систем підповерхово обвалення, та проведено їх коротке порівняння з аналогічними системами підповерхового обвалення які використовуються за кордоном, і дозволяють застосовувати потужну самохідну навантажувально-доставочну техніку, а також причини неможливості їх використання для розробки родовищ в умовах покладів природно-багатих руд Криворізького залізорудного басейну. Наведено опис запропонованої системи розробки підповерхового обвалення руди та вміщуючих порід з відбійкою руди на вертикальний компенсаційний простір із застосуванням комбінованого випуску та доставки руди скреперними установками та самохідними навантажувально-доставочними машинами та подано загальний вигляд системи. Приводяться результати які отримані під час проведення лабораторного дослідження запропонованого варіанту підповерхового обвалення, а також його якісні та кількісні показники та оптимальні параметри днища.

    Ключові слова: підповерхове обвалення, самохідні НДМ, скреперні установки, випуск руди, вилучення чистої руди, інтенсивність відробки.

    Список літератури

    1. Чернокур В.Р. Добыча руд с подэтажным обрушеним / В.Р. Чернокур, Г.С. Шкребко, В.И. Шелегеда // М.: Недра, 1992.- 271 с.
    2. Агошков М.И. Подземная разработка рудных месторождений / М.И. Агошков,Г.М.Малахов // М.: Недра, 1966. – 663 с.
    3. Малахов Г.М., Теорія і практика випуску руди / Г.М. Малахов, Р.В. Безух, П.Д. Петренко // М.: Недра, 1968.
    4. Черненко А.Р., Подземная добыча богатых железных руд / А.Р. Черненко, В.В. Черненко // М.: Недра, 1992.
    5. Фугзан М.Д., Интенсивность подземной эксплуатации рудных месторождений / Д.Р.Каплунов, В.И.Пазынич // М.: Недра, 1980.
    6. Барон Л.И., Исследование выпуска руды при системе этажного принудительного обрушения с выемкой поля-ми / М.Д. Фугзан // М.: Недра, 1959.
    7. Д.Ф. Зенюк, В.З. Рябец, В.М. Тарасютин., М.Б. Федько, О.Я. Хівренко. Комбінований спосіб доставки руд-ної маси при підземній розробці крутоспадних потужних рудних покладів / Патент на корисну модель, Україна, UA№75110 «U»
    8. Цыганов М.Н. Подземная разработка с высокой полнотой извлечения руд // М. Недра, 1985.
    9. Борисенко С.Г. Технология подземной разработки рудных месторождений // К. Вища школа, 1987.
    10. Малахов Г.М. Проблемы разработки рудных месторождений Криворожского бассейна на глубине 700-800 м // . Горный журнал , 1957. №7.
    11. Куликов В.В. Выпуск руды// М. Недра, 1980.
    12. Кунин И.К. Выпуск и доставка руды при подземной добыче // М. Недра, 1964.
    13. Сун Сяо-Тянь. Исследование зависимости величин и характера распределения давления обрушеннях пород на днище от интенсивности, порядка и схем выпуска// Изв.вузов. Горный журнал №1, 1960.

    Рукопис надіслано до редакції 22.03.14

    Переглянути статтю
  • УДК 504.55.054: 622(470.6)

    Демографічні процеси сучасності і науково технічний процес привели до того, що гірниче виробництво стало беззаперечним лідером за небезпекою для працюючих, а також системи життєдіяльності навколишнього природного середовища, а забезпечення безпеки гірничих робіт – одним з головних напрямків науки і практики. Небезпека фе-номену обвалення порід в процесі розробки родовищ корисних копалин характеризується руйнуванням третьому масиву аж до деформації земної поверхні зі збитком системи життєдіяльності та збільшенням кылькосты хімічно агресивних фракцій при збагаченні руд.
    Дослідження технології видобутку з обваленням порід має на меті встановлення закономірностей зв’язку гірничих процесів для розробки безпечних і продуктивних параметрів обвалення руд. Вони включають в себе поділ інтегрального джерела небезпеки для систем життєдіяльності, теоретичне обґрунтування концепції захисту і оцінку ефективності захисту сфер життєдіяльності. Поширеним методом визначення параметрів технологічних процесів є моделювання умов і варіантів застосовуваних технологій видобутку мінеральної сировини.
    Показано, що системи розробки корисних копалин з обваленням порід і руд можуть бути застосовані за умови збереження земної поверхні від руйнування. Встановлено, що при обваленні руд з мінімізацією небезпеки для земної поверхні з міркувань підвищення якості видобутих руд доцільно здійснювати поділ обвалиних руд і налягаючих вміщаючих порід за допомогою гнучких металевих перекриттів. Показано, що підвищення продуктивності праці скорочує час негативного впливу гірничих робіт на об’єкти життедіятельности в околицях підприємства. Зниження трудомісткості підготовчо-нарізних робіт досягається використанням самохідного прохідницького обладнання, для забезпечення фронту очисних робіт і ефективного використання прохідницького обладнання проходять одоночасно кілька підповерхових виробок з суміщенням операцій і переміщенням обладнання з одного вибою в інший. Деталізовані процеси відпрацювання монтажного шару несучого і розділяє дерево-канатного перекриття.
    Максимальний позитивний ефект технологій з обваленням руд досягається застосуванням гнучких металевих перекриттів в поєднанні з самохідним вантажно-доставковим обладнанням.

    Ключові слова: родовище, обвалення, руда, порода, металеве перекриття, магазінізування, екологія, економіка.

    Список літератури

    1. Голик В.И. Природоохранные технологии разработки рудных месторождений.– М.: Инфра – М. –2014. –190 с.
    2. Голик В.И., Комащенко В.И. Природоохранные технологии управления состоянием массива на геомеханиче-ской основе. – М.:КДУ, 2010. –556 с.
    3. Голик В.И., Брюховецкий О. С., Габараев О. З. Технологии освоения месторождений урановых руд. – М.: МГИУ. −2007. −131 с.
    4. Голик В.И., Разоренов Ю.И., Куликов М.М. Экономика и менеджмент горной промышленности.– Новочер-касск: Политехник. – 2010. – 251 с.
    5. Бубнов В.К, Голик В.И., Капканщиков А.М., Воробьев А.Е., Хадонов З.М., Поляцкий И.В., Руденко Н.К., Югай А.В., Габараев О.З., Чекушина Т.В. Актуальные вопросы добычи цветных, редких и благородных ме-таллов. Монография. – Акмола: Жана-Арка, 1995. – 601 с.
    6. Бубнов В.К., Спирин Э.К., Капканщиков А.М., Голик В.И., Смирнов Ю.Н., Воробьев А.Е., Сытников А.М., Евсеев Л.И., Пигульский В.И., Заборцев С.П., Руденко Н.К., Береза В.М., Шамонин В. А. Теория и прак-тика добычи полезных ископаемых для комбинированных способов выщелачивания. Монография. – Акмола: Жана-Арка, 1992. – 545 с.
    7. Golik V., Komashchenko V., Morkun V. Geomechanical terms of use of the mill tailings for prepara-tion//Metallurgical and Mining Industry, 2015. – №. 4. –Р. 321-324.
    8. Golik V., Komashchenko V., Morkun V., Zaalishvili V. Enhancement of lost ore production efficiency by usage of canopies//Metallurgical and Mining Industry, 2015. – №. 4. – Р.325– 329.
    9. Golik V., Komaschenko V., Morkun V., Burdzieva О. Modelling of rock massifs tension at underground ore min-ing//Metallurgical and Mining Industry, 2015. – № 8. Р. 540–543.
    10. Akande J. M., Lawal A. I. Optimization of Blasting Parameters Using Regression Models in Ratcon and NSCE Granite Quarries// Ibadan, Oyo State, Nigeria. Geomaterials. – 2013. – Vol. 3. – №. 1. – P. 28–37.
    11. He Man-chao, Xie He-ping, Peng Su-ping, et al. Study on rock mechanics in deep mining engineering // Chinese Journal of Rock Mechanics and Engineering, 2005. – № 16. – Р. 2804–2813.
    12. Gattinoni P., Pizzarotti E. M., Scesi L. Engineering Geology for Underground Works. Springer, 2014. – 312 p.
    13. Golik V. I., Hasheva Z. M. Economical Efficiency of Utilization of Allied Mining Enterprises Waste// Medwell Jour-nals, The Social Sciences, 2015. №10 (5). – Р. 682-686.
    14. Golik V., Doolin A., Komissarova M., Doolin R. Evaluating the Effectiveness of Utilization of Mining Waste // Medwell Journals, International Business Management, 2015. – № 9 (5). –Р. 1993–5250.
    15. Freeman A. M., Herriges J. A., Kling C. L. The measurement of environmental and resource values. Theory and methods. – New York, USA: RFF Press, 2014. Р.325.

    Рукопис надіслано до редакції 31.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.012.2:[622.647.1+622.619]

    Багаті залізні руди на шахтах Криворізького залізорудного басейну видобувається різними варіантами систем підповерхового обвалення руди та вміщуючих порід та підповерхово-камерними системами розробки.Аналіз статистичних даних за останні декілька років показує, що з пониженням рівня гірничих робіт прослідковується тенденція до зменшення застосування систем розробки з відкритим очисним простором і збільшення частки систем з обваленням. Такий перерозподіл відсоткового відношення систем розробки викликаний збільшенням напруженого стану масиву зі збільшенням глибини гірничих робіт, що супроводжується самообваленням покрівлі камер та міжкамерних ціликів. При цьому випуск і доставку руди здійснюють скреперними установками, які не відповідають сучасним вимогам як за умовами праці та техніки безпеки, так і з точки зору низької продуктивності робіт. Зараз планується технічне переоснащення шахт із застосуванням самохідних навантажувально-доставочних машин. Через це розробка та дослідження варіантів системи розробки підповерхового обваленняна даний час являє собою актуальне завдання.В статті наведено коротку характеристику основних недоліків існуючих систем підповерхово обвалення, та проведено їх коротке порівняння з аналогічними системами підповерхового обвалення які використовуються за кордоном, і дозволяють застосовувати потужну самохідну навантажувально-доставочну техніку, а також причини неможливості їх використання для розробки родовищ в умовах покладів природно-багатих руд Криворізького залізорудного басейну. Наведено опис запропонованої системи розробки підповерхового обвалення руди та вміщуючих порід з відбійкою руди на вертикальний компенсаційний простір із застосуванням комбінованого випуску та доставки руди скреперними установками та самохідними навантажувально-доставочними машинами та подано загальний вигляд системи. Приводяться результати які отримані під час проведення лабораторного дослідження запропонованого варіанту підповерхового обвалення, а також його якісні та кількісні показники та оптимальні параметри днища.

    Ключові слова: підповерхове обвалення, самохідні НДМ, скреперні установки, випуск руди, вилучення чистої руди, інтенсивність відробки.

    Список літератури

    1. Чернокур В.Р. Добыча руд с подэтажным обрушеним / В.Р. Чернокур, Г.С. Шкребко, В.И. Шелегеда // М.: Недра, 1992.- 271 с.
    2. Агошков М.И. Подземная разработка рудных месторождений / М.И. Агошков,Г.М.Малахов // М.: Недра, 1966. – 663 с.
    3. Малахов Г.М., Теорія і практика випуску руди / Г.М. Малахов, Р.В. Безух, П.Д. Петренко // М.: Недра, 1968.
    4. Черненко А.Р., Подземная добыча богатых железных руд / А.Р. Черненко, В.В. Черненко // М.: Недра, 1992.
    5. Фугзан М.Д., Интенсивность подземной эксплуатации рудных месторождений / Д.Р.Каплунов, В.И.Пазынич // М.: Недра, 1980.
    6. Барон Л.И., Исследование выпуска руды при системе этажного принудительного обрушения с выемкой поля-ми / М.Д. Фугзан // М.: Недра, 1959.
    7. Д.Ф. Зенюк, В.З. Рябец, В.М. Тарасютин., М.Б. Федько, О.Я. Хівренко. Комбінований спосіб доставки руд-ної маси при підземній розробці крутоспадних потужних рудних покладів / Патент на корисну модель, Україна, UA№75110 «U»
    8. Цыганов М.Н. Подземная разработка с высокой полнотой извлечения руд // М. Недра, 1985.
    9. Борисенко С.Г. Технология подземной разработки рудных месторождений // К. Вища школа, 1987.
    10. Малахов Г.М. Проблемы разработки рудных месторождений Криворожского бассейна на глубине 700-800 м // . Горный журнал , 1957. №7.
    11. Куликов В.В. Выпуск руды// М. Недра, 1980.
    12. Кунин И.К. Выпуск и доставка руды при подземной добыче // М. Недра, 1964.
    13. Сун Сяо-Тянь. Исследование зависимости величин и характера распределения давления обрушеннях пород на днище от интенсивности, порядка и схем выпуска// Изв.вузов. Горный журнал №1, 1960.

    Рукопис надіслано до редакції 22.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.235: 622.271

    Статтю присвячено вирішенню актуальної проблеми – зниження питомої витрати вибухових речовин на подрібнення гірських порід шляхом зміни порядку виконання підривних робіт, коли блок утворено парним числом рядів свердловин, крім того, у всіх непарних рядах вагові заряди формуються відповідно до значень нормального енергонасичення, а в парних – навантаження знижується на 30-45% і починається ініціювання вибуху зі зменшеного заряду в другому ряді, після чого – ініціювання з затримкою найближчого повного заряду в першому, після чого в процес втягується наступна пара: зменшений заряд у другому ряду – повний заряд в першому, поки всі заряди не підірвуться в перших двох рядах; Потім ініціюються заряди з наступної пари рядів: від зменшеного заряду в четвертому ряді – до повного заряду в третьому, і так до тих пір, поки не закінчиться підривання всього блоку. Якщо потрібно, число пар рядів може бути збільшено. Це супроводжується зниженням на 15-20% маси вибухових речовин. У разі підривання більш високих уступів з’являється додатковий ряд зі зменшеними зарядами, розташованими між двома головними рядами, але ближче до переднього, і вони вибухають по черзі в групі: починаючи зі зменшеного в другому ряді, і закінчуючи – через затримку зменшеним в додатковому ряді – повним зарядом в першому ряді, поки вибухи не закінчаться в цих трьох рядах; Заряди в четвертій і третій парах рядів послідовно спрацьовують в глибині блоку. При цьому враховується анізотропія масиву гірських порід.

    Ключові слова: гірська порода, диференційована вибухова енергетична насиченість, взаємодія зарядів, запізнювання, анізотропія, хвилевід.

    Список літератури

    1. Суханов А.Ф., Кутузов Б.Н. Разрушение горных пород взрывом. – М.: Недра, 1983. – 344 с.
    2. Кутузов Б.Н. Методы ведения взрывных работ. Часть 1. – М.: Горная книга, 2009. – 471 с.
    3. Кутузов Б.Н. Методы ведения взрывных работ. Часть 2. -М.: Издательство «Горная книга», «Мир горной кни-ги», Издательство Московского государственного горного университета, 2008. – 512 с.
    4. Перегудов В.В., Жуков С.А. Пути повышения качества взрывных работ при разрушении горных пород слож-ной структуры. Монография. – Кривой Рог: Издательский дом, ISBN 966-7388-47-6. 2002. – 305 с.
    5. Власов О.Е. Основы теории действия взрыва. – М.: ВИА, 1957.– 407с.
    6. Кузнецов В.М. Математические модели взрывного дела. – Новосибирск: Наука, 1977. – 259 с.
    7. http://industry-portal24.ru/razrushenie/2738-udarno-volnovaya-teoriya-vzryvnogo-razrusheniya.html
    8. Федоров Ф. И. Теория упругих волн в кристаллах, -М.: 1965.
    9. Musgrave M.J.P. Crystal acoustics. Introduction to the study of elastic waves and vibrations in crystals, S.F., 1970.
    10. Мосинец В.Н. Дробящее и сейсмическое действие взрыва в гор¬ных породах. – М.: Недра, 1976. – 271 с.

    Рукопис надіслано до редакції 21.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.272

    Мета. Якість дроблення підірваної гірської маси – це один з основних показників ефективної роботи буропідривного комплексу. Останнє багато в чому залежить від технології ведення вибухових робіт, що включає способи розміщення, формування і ініціації свердловинних зарядів ВР.
    Методи досліджень. Ці складові технології ведення вибухових робіт значною мірою зумовлюють характер розподілу енергії вибуху в руйнованому масиві гірських порід. Дуже швидке виділення великої кількості енергії в руйнованому об’ємі гірських порід супроводжується різними процесами руйнування. Визначення залежності між цими процесами – одне із завдань теорії руйнування твердих тіл при вибуху.
    Наукова новизна Вивчно механізм утворення попередньої вибуходинамічної зони зони руйнування при взаємодії силових полів суміжних свердловинних зарядів ВР, розташованих на межі висаджуваного в повітря гірського масиву, встановлені залежності між щільністю енергії вибуху закумульованим середовищем, масовою швидкістю і величиной початкового питомого імпульсу вибухового навантаження для довільної точки руйнованого об’єму гірських порід.
    Підвищення ефективності технології уступной вибухового відбою гірських порід на залізорудних кар’єрах досягається використанням вибухової технології, в основу якої належить представлення об формування полів напруги при вибуху свердловинних зарядів вв в руйнованому об’ємі гірських порід.
    Практична значущість.  Для ведення вибухових робіт важливо знать особливості формування і взаємодії силових полів свердловинних зарядів ВВ, що висаджуються в повітря в одному ступені уповільнення.
    Основну роль в процесі руйнування гірського масиву за цих умов грають зони І і ІІ силових полів руйнування.
    Підбором Р (величина імпульсу вибухової порожнини) в кожному з взаємодіючих зарядів, можна регулювати процес вибухового вантаження, залежно від конкретних горно-геологічних умов ведення вибухових робіт.
    Результати. Отримані результати можуть бути використані для розробки вибухових технологій, заснованих на руйнуванні гірського масиву, приведеного заздалегідь в напружений стан від вибуху зарядів ВВ, розташованих на його межі.

    Ключові слова: силові поля, область руйнування свердловинні заряди, вибуховий відбій.

    Список літератури

    1. Григорян С.С. Некоторые вопросы математической теории деформирования и разрушения твердых горных пород / С.С. Григорян // ПММ, 1967. – Т.31. – С.157-245.
    2. Черепанов Г.П. Механика хрупкого разрушения / Черепанов Г.П. // М.: Наука, 1974. – 640 с.
    3. Седов Л.И. Введение в механику сплошной среды /Л.И. Седов // М.:1962. – 440 с.
    4. Партон В.З., Черепанов Г.П. Механика разрушения / В.З. Партон, Г.П. Черепанов // Механика в СССР за 50 лет. – М.: Наука,1972. – Т.3.
    5. Мосинец В.Н., Абрамов А.В. Разрушение трещиноватых и нарушенных горных пород / В.Н. Мосинец., А.В. Абрамов // – М.: Недра, 1982. – 248 с.
    6. Исследование и разработка способа разрушения горных пород, основанного на взрывании скважинных зарядов в режиме малых замедлений: Отчет о НИР (заключительный) Криворожский горнорудный институт: № ГР 01890016602. Инв. № 029.00012891. Кривой Рог,1989. – 55 с.
    7. Исследование и разработка способа разрушения горных пород, основанного на взаимодействии зарядов ВВ с разными режимами детонации: Отчет о НИР (заключительный) Криворожский горнорудный институт: № ГР 0190U062479. Инв. № 029. 00222381. Кривой Рог, 1990. – 58 с.
    8. Тищенко С.В. Ресурсосберегающая технология взрывного разрушения горных пород / С.В. Тищенко // Ме-таллургическая и горнорудная промышленность, 2003. – № 5. – С.73-74.
    9. Cherepanov G.P. On the theory of fluidization, part I. General model. Ind. Enqnq chemistry fundamentals 11. – № 1. – 1372.
    10. Griffith A.A. The phenomenon of rupture and flow in solids. Phil. Trans. Poy. Soc. A 221, 1920, p.1201-1206.
    11. Moth N.F. Fracture of metals. Theor. Conq. Enqnq.1948. V.1657 № 16. p.321-348.

    Рукопис надіслано до редакції 26.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 681.51: 665.64

    У статті запропоновано модернізовану систему керування процесом каталітичного крекінгу вакуумного газойлю аерозольним нанокаталізом, що забезпечує максимальний вихід високоякісних бензинових і дизельних фракцій. Удосконалена система керування забезпечує формування керуючих впливів на основі інформації про зміну температури процесу, частоти вібрації реактора та витрат реагентів.
    Технологія АНК має суттєві переваги перед іншими, так як дозволяє значно збільшити швидкість реакції у розрахунку до масової витрати каталізатора, суттєве зменшення його кількості та енергозатрат тощо.
    У даний час основним напрямком досягнення високої інтенсифікації процесу каталітичного крекінгу є роботи пов’язані з модернізацією системи автоматизації реактора, спрощення його конструкції, вибору каталізатора та його геометричних характеристик, методів підготовки каталізатора а також принципів контактування каталізатора з вуглеводневими парами. Якщо фізико-хімічні характеристики процесу крекінгу, як правило, є заданими попередніми технологічними процесами перероблення нафтопродуктів, то головними питаннями в процесі каталітичного крекінгу є наступні: принципи та способи контактування каталізатора з вторинною вуглеводною сировиною, системи забезпечення активності каталізатора за час перебування його в реакторі, оптимальний режим його роботи та ін.
    Отже, актуальною є задача модернізація існуючої системи автоматизації керування процесом каталітичного крекінгу, розробки методів оптимального керування, які забезпечують отримання високоякісних бензинових і дизельних фракцій в умовах невизначеності параметрів.

    Ключові слова: високоякісний бензин, каталітичний крекінг, дизельні фракції

    Список літератури

    1. Гликин М.А. Аэрозольный нанокатализ. Изучение процесса крекинга высококипящих фракций нефти / М.А. Гликин, С. А. Кудрявцев, И. М. Глибина и др. // Хімічна промисловість України. – 2006. – № 1. – С. 24-29.
    2. Каминский Э.Ф. Глубокая переработка нефти: технологический и экологический аспекты / Э.Ф. Каминский, В.А. Хавкин – М.: Издательство «Техника». ООО «ТУМА ГРУПП», 2001. – 384 с.
    3. Одабащян Г.В. Лабораторный практикум по химии и технологии основного органического и нефтехимическо-го синтеза: Учеб. пособие для вузов / Г.В. Одабащян, В.Ф. Швец – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Химия, 1992 – 240 с.
    4. Кардашук В.С. Керування технологічним процесом аерозольного нанокаталізу у віброзрідженому шарі в умовах стохастичної невизначеності / В.С. Кардашук // Стратегія якості в промисловості і освіті : матеріали V міжнародної конф., 6-13 черв. 2009 р., Варна, Болгарія : матеріали у 2-х т. – Дніпропетровськ, 2009. – Т. ІІ. – С. 567 – 569.
    5. Рязанцев О.І. Побудова математичної моделі технологічного процесу аерозольного нанокаталізу у вібро-зрідженому шарі для організації керування / О.І. Рязанцев, В.С. Кардашук // Вісник Східноукраїнського національ-ного університету ім. Володимира Даля. – Луганськ, 2009. – № 6(136) . – Ч.1. – С. 274-279.
    6. Стенцель Й. І. Автоматизація технологічних процесів хімічних виробництв: Навч. посібник. — К.: ІСДО, 1995.-360 с.

    Рукопис надіслано до редакції 26.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.647.2

    Мета. Метою цієї роботи є визначення методів синтезу систем автоматичного управління процесами перетворення енергії і речовини в теплоенергетичних установках на основі математичних моделей. Тому аналіз існуючих методів, теорії і принципів побудови моделей енергоустаткування, їх систем регулювання, за допомогою яких стало можливим моделювання процесів у великих енергосистемах є актуальним завданням.
    Методи дослідження.. Задачі вирішувалися з використанням загальних методів теорії систем автоматичного управління, за рахунок застосування сучасних методів управління технологічними та вирибничими процесами і використання новітніх технічних засобів автоматизації у виробництві, зокрема методів ідентифікації, а також математичного моделювання та методу пасивного експеріменту
    Наукова новизна. У даній роботі досліджуються системи управління водогрійними котлами, і їх оптимізація при неповній інформації про модель об’єкта, де автори відзначають, що останнім часом в літературі з теорії автоматичного  управління велику увагу приділяють так званому Фаззі-управлінню  об’єктами з невідомою математичною моделлю.
    На основі аналізу існуючих систем та рішень з автоматизації виробничих процесів виявлена необхідність розробки адекватної математичні моделі для парових та водогрійних котлів при неповній інформації про модель об’єкта. Показана доцільність застосування експертних оцінок з використанням модифікованих методів адаптації.
    Практична значимість. Проведений огляд існуючих підходів, способів, методів і засобів автоматичного регулювання параметрів котелень водогрійних і комбінованих установок показав, що, незважаючи на свою різнорідність, всі вони спрямовані на автоматизацію регулювання температури або тиску гарячої води (пари), оптимального співвідношення кількості спалюваного палива і витрати повітря, розрідження в топці і за котлом, а також зниження рівнів викидів CO що йдуть з газами, що сприяє енергозбереженню та екологічному становищу.
    Результати. Розглянуті структури, підходи та схеми  автоматичних регуляторів котелень можуть бути використані при розробці проектів їх автоматизації на основі широкого спектру математичних методів регулювання  технологічних параметрів.

    Ключові слова: теплоенергетика, автоматичне управління, математичне моделюванн, методи синтезу систем.

    Список літератури

    1. Артюх С. Ф., Дуэль М. А., Шелепов И. Г. Основы автоматизированных систем управления энергогенериру-ющими установками электростанций. – Харьков: Знание, 1998. – 324 с.
    2. Горбачевский В. В., Судаков А. В., Левченко А. И. Вопросы повышения экономичности работы энергобло-ков большой мощности // Энергетика и электрификация. – 1999. – №2. – С. 1–5.
    3. Горелик А. Х., Дуэль М. А., Орловский В. А. Направления развития и модернизации АСУ энергоблоками ТЭС и АЭС // Энергетика и электрификация. – 2000. – №3. – С. 28–31.
    4. Давыдов Н. И., Идзон О. М., Симонова О. В. Определение параметров настройки ПИД–регулятора по пере-ходной характеристике объекта регулирования // Теплоэнергетика. – 1995. – №10. – C. 17–22.
    5. Дрючин В. Г., Потапова А. В. Синтез регуляторов систем управления нелинейными и линейными объектами // Вестник МАНЭБ. – 1999. – № 10(22). – С. 100–104.
    6. Дуэль М. А. Учёт особенностей блоков ТЭС и АЭС как объектов управления при создании АСУ энергоблока-ми // Энергетика и электрификация. – 1999. – №7. – С. 20–25.
    7. Дуэль М. А. Автоматизированные системы управления энергоблоками с использованием средств вычисли-тельной техники. – М.: Энергоиздат, 1983. – 208 с.
    8. Дуэль Т. Л. Экономическая эффективность АСУ энергоблоками // Труды Ин. Маш. НАН Украины, Харьков, 2000. – С. 156–161.
    9. Клюев А. С., Товарнов А. Г. Наладка систем автоматического регулирования котлоагрегатов. – М.: Энергия, 1970. – 280 с.
    10. Кондратьев В. В., Мазуров В. М. Быстродействующий адаптивный ПИД–регулятор с настройкой парамет-ров по методу Циглера – Никольса // Теплоэнергетика. – 1994. – №10. – C. 10–16.
    11. Лебедев А. Т., Гушло В. Н. Аналитический метод расчёта промышленной системы автоматического регули-рования на заданный показатель колебательности // Теплоэнергетика. – 1971. – №8. – C. 79–81.
    12. Єфіменко І.І. Автоматизація процесів горіння палива в котлах, як високоефективний спосіб зниження тепло-вого й хімічного забруднення атмосфери // Вісник КТУ: зб.наук.пр. Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ, 2011.- Вып.28.- С.32-35
    13. Замицький О.В., Єфіменко І.І. Модернізація системи автоматичного керування режимами роботи котла //Вісник КТУ: зб.наук.пр. Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ, 2012.- Вип.30.- С.168-171
    14. Єфіменко І.І., Замицький О.В Аналіз існуючих режимів спалювання природного газу // Вісник КТУ: зб.наук.пр. Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ, Вип.30.- 2012.
    15. Плетнёв Г. П. Автоматизированное управление объектами тепловых электростанций. – М.: Энергоатомиздат, 1999. – 368 с., ил.
    16. Потапова А. В. Алгоритм автоматизированной настройки регуляторов в системах управления // Алчевск: НИПКИ “Параметр” при ДГМИ. – 2008. – 224 с.
    17. Райбман Н. С. Идентификация объектов управления // Автоматика и телемеханика. – 1999. – №6. – C. 80–93.
    18. Хмелёва А. В., Коцемир И. А. Автоматизированная настройка двухконтурных систем регулирования тепло-энергетических процессов // Вестник СУДУ. – 2000. – №9. – ч. 1. – С. 120-124.

    Рукопис надіслано до редакції 17.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК [662.614.2:621.51]: 622.012.2

    Мета. Метою даної роботи є аналіз методів охолодження та утилізації і повторного використання теплоти що виробляється в шахтних компресорних установках підчас стиснення повітря.
    Методи дослідження. У роботі використані теоретичні та емпіричні методи дослідження: Розглянуто методи та принципові схеми охолодження такі як: попереднє охолодження, що охолоджує повітря при його всмоктуванні; внутрішнє, що охолоджує повітря в середині корпусу компресора, в свою чергу поділяється на внутрішнє і зовнішнє; та зовнішнє, що охолоджує стиснене повітря шляхом його відведення в охолоджувач винесений за межі компресора. Розглянуто роботи таких вчених як: Мурзіна А. В., Цейтліна Ю. А., Архангельского Л. Н., Каплуна А.А., Носова Ю.П. та інші.
    Наукова новизна. Вперше розглянуто двигун Стірлінга для утилізації теплоти стисненого повітря шахтних компресорних установок, подальшого розвитку набули теплообмінні процеси, що протікають в шахтних компресорних установках.
    Практична цінність. Застосування для утилізації тепла двигуна Стірлінга дозволить підвищити ефективність та зменшити витрати енергії на виробництво стисненого повітря.
    Результати роботи. Проаналізовано можливості та доцільність використання відведеного низькопотенційного тепла зокрема: розглянуто схеми утилізації тепла при паралельному та послідовному включенні повітроохолоджувачів; схему компресорної установки з утилізацією тепла для гарячого водопостачання; схему утилізації тепла компресорної установки тепловими насосами; повітроохолоджувач-утилізатор, який вирішує завдання підвищення потенціалу теплоти, що відбирається; наведено принципові схеми використання теплоти для гарячого водопостачання та подвійну утилізацію теплоти компресорної установки, що має паротурбінний привід, шляхом повторного використання теплоти стисненого повітря та пари. Наведена порівняльна таблиця ефективності таких методів утилізації теплоти як: паросилові установки, повітряні машини стиснення-розширення, термоелектричні модулі, двигун Стірлінга. Зроблено висновок про перспективність використання в подальшому двигуна Стірлінга для утилізації теплоти.

    Ключові слова: утилізації теплоти, шахтна компресорна установка, двигун Стірлінга, енергоефективність, енергозбереження.

    Список літератури

    1. Черкаський В. М. Насосы, вентиляторы, компрессоры: Підручник для теплоенергетичних спеціальностей вишів. 2-ге вид., перероб. і доп // Москва: Энергоатомиздат, 1984. – 416 с.
    2. Мурзін В. А., Цейтлін Ю. А. Рудничные пневматические установки.– М.: Надра, 1965.–312 с.
    3. Мурзін В. А., Цейтлін Ю. А. Упрощенный пересчет характеристик турбокомпрессоров при промышленных испытаниях их//Від. вузів МВ і ССО. Енергетика.–1962.–№ 11.–С. 21-25.
    4. Ρіс В. Ф. Центробежные компрессорные машины. М. – Л.: Машгиз, 1951.–245с.
    5. Цейтлін Ю. А., Мурзін В. А. Пневматические установки шахт.–М.: Надра, 1985.–352 с.
    6. Центробежные компрессорные машины / Ф. М. Чістяков, В. В. Ігнатенко, Н. Т. Романенко, Е. С. Фро-лов/Під ред. Ф. М. Чістякова // М.: Машиностроение, 1960.–327 с.
    7. Степанов А. І. Центробежные и осевые компрессоры, воздуходувки и вентиляторы. Пер. с англ.– М.: Машгиз, 1960.–342 с.
    8. Рамзі Камел Ел Гербі Эффективность утилизации тепла комплекса автономного энерго- и хладообеспечения в климатических условиях ливии [Teкст] / Рамзі Камел Ел Гербі, А. Н. Радченко, Рамзи Єл Герби // Зб. наук. праць Енергетика. – 2016. – Вип. № 2. – С. 55–63.
    9. Мурзін В. А., Цейтлін Ю. А. Определение экономически целесо-образной периодичности очистки промежу-точных воздухоохладителей шахтных турбокомпрессоров//Горная электромеханика и автоматика. Вип. 36.–1980.–С. 65–68.
    10. Архангельский Л. Н., Каплун А. А., Носов Ю. П. Влияние промежуточного охлаждения на характеристики центробежных компрессоров// Зб. наук. п. Создание и совершенствование шахтных стационарных установок. Шахтные турбомашины.–Донецьк: ИГММК ім. Федорова.– 1976.–№ 40.– С. 53–57.
    11. Скрипніков В. Б. Проблематика проведения мероприятий по энергоресурсосбережению в компрессорных установках//Вісн. Придніпровськ. Держ. Академ. Будівн. та Архітект.–2001.–№ 11.– С. 55–58.
    12. Скрипніков В. Б. Технико-экономическое обоснование энергосберегающей технологии производства сжато-го воздуха//Вісн. Придніп-ровськ. Держ. Академ. Будівн. та Архітект.–2001.–№ 10.–С. 57–61.
    13. Федоров Ю. І., Дегтярев В. І. Выбор параметров воздухоохладителя-утилизатора на тепловых трубах для центробежных компрессоров//Сб. научн. тр. Разработка эксплуатация и ремонт шахтных стационарных установок.–Донецьк: ИГММК ім. Федорова.–1990.– С. 242–255.
    14. Дегтярев В. І., Федоров Ю. І. Утилизация тепла сжатого воздуха турбокомпрессоров//Вугілля України.–1997.–№ 11.–С. 33–34.
    15. Мишин Д. С., Прасс І. Г., Пунтусов А. П. Термодинамический анализ работы концевого холодильника ком-прессора К250-61-1/Праці ЛПИ ім. Калініна. Центробежные компрессорные машины. Энергомашиностроение.–1962.–№ 221.– С. 106–109.
    16. Рибалко А. І. Расчетно-экспериментальное исследование процессов в двигателе стирлинга, предназначенном для утилизации бросовой теплоты: дис. … канд. техн. наук : 05.04.02 / Рибалко Андрій Івнович – Новосибірськ, 2011. – 192 с
    17. Оксень Ю.І., Радюк М.В. Анализ эффективности схем утилизации тепла шахтных турбокомпрессорных установок // Гірнича електромеханіка та автоматика: Наук.-техн. зб. – Днепропетровск. – 2010. – Вип. 84. – С. 204-210.
    18. Самуся В.І., Оксень Ю.І., Радюк М.В. Оценка эффективности теплонасосной технологии утилизации тепла воздушных турбокомпрессоров // Науковий вісник НГУ. – Днепропетровск. – 2010. – №6. – С. 78 – 82.
    19. Кукіс B.C. Новые пути повышения эффективности двигателей внутреннего сгорания / B.C. Кукис, В.А. Ро-манов. Челябінськ: КрайРА, 2011.-260 с.

    Рукопис надіслано до редакції 19.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.001.63:004.031.42

    Мета. Визначити раціональні області застосування сучасних методів комп’ютерного моделювання для вирішення основних видів завдань при проектуванні гірських машин і обладнання.
    Методи. Основним методом є порівняльний аналіз можливостей методів комп’ютерного моделювання з точки зору вирішення основних видів завдань проектування гірничорудного обладнання.
    Наукова новизна. Виділено наступні види завдань при проектуванні гірничорудного обладнання: визначення поведінки матеріалу деталей машин у процесі її роботи; визначення кінематики і динаміки ланок механізмів машини; визначення особливостей взаємодії деталей і вузлів машини з гірською породою, що знаходиться у моноліті або розсипом; визначення режимів роботи, як окремої машини, так і комплексу обладання. Проведено аналіз сучасних методів комп’ютерного моделювання з точки зору вирішення основних видів завдань при проектуванні гірничих машин і обладнання.
    Практична значимість. На основі аналізу існуючих методів комп’ютерного моделювання розроблено рекомендації щодо їх застосування для вирішення завдань проектування гірничорудного обладнання: для визначення поведінки матеріалу деталей машини в процесі її роботи, кінематики і динаміки ланок механізмів машин може бути використаний метод кінцевих елементів; для моделювання взаємодії деталей і вузлів гірничих машин з монолітної породою може бути використаний метод SPH, а для моделювання поведінки породи в розсипи – метод DEM; для визначення режимів роботи обладнання можуть бути використані методи компонентно-орієнтованого моделювання складних систем.
    Результат. Складено класифікація основних завдань проектування гірничорудного обладнання та методів комп’ютерного моделювання. Виконано аналіз широко застосовуваних методів комп’ютерного моделювання та проаналізовано їх переваги та недоліки. Розкрито ефективність використання цих методів і обґрунтовано їх вибір для розв’язання кожного виду завдань проектування гірничорудного обладнання.

    Ключові слова: проектування і конструювання гірничих машин, комп’ютерне моделювання, метод кінцевих елементів, метод гідродинаміки згладжених частинок, метод дискретних елементів, метод компонентно-орієнтованого моделювання складних систем

    Список літератури

    1. Галлагер Р. Метод конечных элементов. Основы: Пер. с англ./ Р. Галлагер— М.: Мир, 1984 – 428 с.
    2. Гетопанов В.Н. Проектирование и конструирование горных машин и комплексов Учебник для вузов/ В.Н. Гетопанов., В.М. Рачек., В.И. Солод. – Недра, Москва, 1982 г., 350 стр.;
    3. Доронин С.В., Чурсина Т.А. Основы проектных расчетов горных машин и оборудования Учебное пособие/ С.В. Доронин, Т.А. Чурсина. – Красноярск: ГАЦМиЗ, 2002. – 76 с.
    4. Зенкевич О., Морган К. Конечные элементы и аппроксимация: Пер. с англ. — М.: Мир, 1986 – 309 c
    5. Колесов Ю.Б. Объектно-ориентированное моделирование сложных динамических систем/ Ю.Б.Колесов.- СПб.: Изд-во СПбГПУ, 2004. 240 с.
    6. Лобанов В.А. Конечноэлементное моделирование гидродинамики льда / В.А. Лобанов //Вестник научно-технического развития. Национальная Технологическая М. 2011 .- № 11 (51), С.10-19.
    7. Малеев Г.В. Проектирование и конструирование горных машин и комплексов/ Г.В.Малеев, В.Г.Гуляев, Н.Г Бойко. – М.: Недра, 1988. – 368с.
    8. Официальный сайт EDEM software [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://www.edemsimulation.com/
    9. Официальный сайт SimulationX [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.simulationx.com/
    10. Шахторин И.О. Доводка машин ударного действия при помощи современного программного обеспечения / И.О. Шахторин, В.В. Тимонин //Материалы Всероссийской научно-технической конференции с международным участи-ем «Современные проблемы в горном деле и методы моделирования горно-геологических условий при разработке месторождений полезных ископаемых» Кузбасский государственный технический университет имени Т.Ф. Горбачева 17-19 ноября 2015 г.
    11. Möller M. Particle-based fluid simulation for interactive applications / M. Möller, D. Charypar, M. Gross // Proceed-ings of the 2003 ACM SIGGRAPH / Eurographics symposium on Computer animation. — Aire-la- Ville, 2003. — Р. 154–159
    12. Monaghan J. J. Smoothed particle hydrodynamics / J. J. Monaghan // Annual Review of Astronomy and Astrophys-ics. — Clayton, 1992. — Р. 543–574.
    13. Pande G., Beer G., Williams J.R. Numerical Modeling in Rock Mechanics/ G. Pande, G. Beer, J.R Williams.- John Wiley and Sons, 1990.
    14. Williams J.R. O’Connor R. Discrete Element Simulation and the Contact Problem/ J.R. Williams, R.O’Connor// Ar-chives of Computational Methods in Engineering, Vol. 6, 4,1999 – P. 279—304,
    15. G R Liu, M B Liu. Smoothed Particle Hydrodynamics.A Meshfree Particle Method.-2003.-472pp

    Рукопис надіслано до редакції 19.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.012.2:[622.647.1+622.619]

    Багаті залізні руди на шахтах Криворізького залізорудного басейну видобувається різними варіантами систем підповерхового обвалення руди та вміщуючих порід та підповерхово-камерними системами розробки.Аналіз статистичних даних за останні декілька років показує, що з пониженням рівня гірничих робіт прослідковується тенденція до зменшення застосування систем розробки з відкритим очисним простором і збільшення частки систем з обваленням. Такий перерозподіл відсоткового відношення систем розробки викликаний збільшенням напруженого стану масиву зі збільшенням глибини гірничих робіт, що супроводжується самообваленням покрівлі камер та міжкамерних ціликів. При цьому випуск і доставку руди здійснюють скреперними установками, які не відповідають сучасним вимогам як за умовами праці та техніки безпеки, так і з точки зору низької продуктивності робіт. Зараз планується технічне переоснащення шахт із застосуванням самохідних навантажувально-доставочних машин. Через це розробка та дослідження варіантів системи розробки підповерхового обваленняна даний час являє собою актуальне завдання.В статті наведено коротку характеристику основних недоліків існуючих систем підповерхово обвалення, та проведено їх коротке порівняння з аналогічними системами підповерхового обвалення які використовуються за кордоном, і дозволяють застосовувати потужну самохідну навантажувально-доставочну техніку, а також причини неможливості їх використання для розробки родовищ в умовах покладів природно-багатих руд Криворізького залізорудного басейну. Наведено опис запропонованої системи розробки підповерхового обвалення руди та вміщуючих порід з відбійкою руди на вертикальний компенсаційний простір із застосуванням комбінованого випуску та доставки руди скреперними установками та самохідними навантажувально-доставочними машинами та подано загальний вигляд системи. Приводяться результати які отримані під час проведення лабораторного дослідження запропонованого варіанту підповерхового обвалення, а також його якісні та кількісні показники та оптимальні параметри днища.

    Ключові слова: підповерхове обвалення, самохідні НДМ, скреперні установки, випуск руди, вилучення чистої руди, інтенсивність відробки.

    Список літератури

    1. Чернокур В.Р. Добыча руд с подэтажным обрушеним / В.Р. Чернокур, Г.С. Шкребко, В.И. Шелегеда // М.: Недра, 1992.- 271 с.
    2. Агошков М.И. Подземная разработка рудных месторождений / М.И. Агошков,Г.М.Малахов // М.: Недра, 1966. – 663 с.
    3. Малахов Г.М., Теорія і практика випуску руди / Г.М. Малахов, Р.В. Безух, П.Д. Петренко // М.: Недра, 1968.
    4. Черненко А.Р., Подземная добыча богатых железных руд / А.Р. Черненко, В.В. Черненко // М.: Недра, 1992.
    5. Фугзан М.Д., Интенсивность подземной эксплуатации рудных месторождений / Д.Р.Каплунов, В.И.Пазынич // М.: Недра, 1980.
    6. Барон Л.И., Исследование выпуска руды при системе этажного принудительного обрушения с выемкой поля-ми / М.Д. Фугзан // М.: Недра, 1959.
    7. Д.Ф. Зенюк, В.З. Рябец, В.М. Тарасютин., М.Б. Федько, О.Я. Хівренко. Комбінований спосіб доставки руд-ної маси при підземній розробці крутоспадних потужних рудних покладів / Патент на корисну модель, Україна, UA№75110 «U»
    8. Цыганов М.Н. Подземная разработка с высокой полнотой извлечения руд // М. Недра, 1985.
    9. Борисенко С.Г. Технология подземной разработки рудных месторождений // К. Вища школа, 1987.
    10. Малахов Г.М. Проблемы разработки рудных месторождений Криворожского бассейна на глубине 700-800 м // . Горный журнал , 1957. №7.
    11. Куликов В.В. Выпуск руды// М. Недра, 1980.
    12. Кунин И.К. Выпуск и доставка руды при подземной добыче // М. Недра, 1964.
    13. Сун Сяо-Тянь. Исследование зависимости величин и характера распределения давления обрушеннях пород на днище от интенсивности, порядка и схем выпуска// Изв.вузов. Горный журнал №1, 1960.

    Рукопис надіслано до редакції 22.03.14

    Переглянути статтю
  • УДК 338

    Не зважаючи на те, що сьогодні поняття «економічна стійкість» та «забезпечення економічної стійкості підприємства» вже досить поширене в економічній практиці підприємств, однак проблема визначення економічної стійкості підприємств будь-якої форми власності як категорії управлінського процесу щодо її забезпечення поки досліджена недостатньо. Актуальність проблеми забезпечення економічної стійкості підприємства зумовлена сучасною ситуацією ринкової економіки, що характеризується динамічністю навколишнього середовища, високим рівнем невизначеності, жорсткою конкуренцією та різноманітністю ризиків. Розв’язання даної задачі складає актуальність роботи. Її метою є дослідження комплексного підходу визначення та забезпечення економічної стійкості підприємств різних галузей народного господарства та форм власності. Концепція економічної стійкості підприємства в своїй основі частково несе елементи інших більш відомих та усталених концепцій, таких як: сталий розвиток, економіко-соціальна відповідальність, теорія відповідальних сторін та теорія підприємницької підзвітності. Базисним підходом до розбудови місця та ролі економічної стійкості підприємства є його відношення в цілому до сталого розвитку. Результати узагальнення літературних джерел з досліджуваної проблематики дозволили автору виокремити особливий напрямок вивчення категорії «економічна стійкість», прихильники якого акцентують увагу на характерних ознаках підприємства як складної соціально-економічної та техніко-технологічної відкритої системи, що поєднує різні, але взаємодіючі між собою структури. Відповідно до цього підходу, що ідентифікований автором як структурно-кібернетичний, економічна стійкість визначається динамічною відповідністю основних внутрішніх параметрів системи (підприємства) стану зовнішнього середовища, що забезпечує його ефективне функціонування в умовах мінливості та невизначеності Систематизуючі ключові детермінанти економічної стійкості, що представлені на сьогодні у науковому просторі (здатність до самозбереження, функціонування, стабільного розвитку, збереження працездатного стану), автор об’єднує їх спільним знаменником – здатністю підприємства до існування (від лат. exsistentia/existentia). Принципова позиція автора полягає в тому, що забезпечення стійкості, є не боротьбою з факторами, а своєчасною та відповідною реакцією на зміни умов господарювання, які здатні порушити звичайне функціонування компанії та привести до негативних наслідків.

    Ключові слова: економічна стійкість, сталий розвиток, концепція, каузальний підхід, структурно-кібернетичний підхід, логіка, параметри, прибуток, результат, ресурси, виробництво

    Список літератури

    1. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. / Г. В. Савицька – К.: Знання,
    2007. –668 с.
    2. Мамонтова Н. А. Криза сучасної економічної парадигми у формуванні механізму інноваційного розвитку / Н. А. Мамонтова // Наукові записки [Національного університету “Острозька академія”]. Економіка. – 2013. – Вип. 23. – С. 74 – 77.
    3. Мамонтова Н. А. Управління вартістю компанії в умовах економічної нестабільності / Н. А. Мамонтова // Економічний вісник університету. – 2013. – Вип. 21(1). – С. 123 – 128.
    4. Кизим Н. А. Региональное управление. Методология и моделирование: Монография / Н. А. Кизим, В. А. Забродский, Н. Донченко. – Харьков: Основа, 1997. – 92 с.
    5. Адаптивные модели в системах принятия решений: монография / под ред. Н. А. Кизим, Т. С. Клебановой. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2007. – 368 с.
    6. Модели оценки, анализа и прогнозирования социально-экономических систем: монография / Под ред. Т. С. Клебанова, М. О. Кизим. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2010. – 282 с.
    7. Кизим М. О. Промислова політика та кластеризація економіки України: монографія: / М. О. Кизим. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2011. – 304 с.
    8. Долятовский В. А. Особенности динамического хаоса при лаге в рыночном механизме ценовой самоорганизации / В. А. Долятовский, И. К. Коханенко // Проблемы федеральной и региональной экономики. – Вып.4. – Ростов-на-Дону: РГЭА, 2000. – С. 43 – 50.
    9. Долятовский В. А. Модели и методы стохастического управления фирмой на основе функционирования интеллектуальной активной системы / В. А. Долятовский, В. А. Кардаш, Г. С. Сергеенко // Современные проблемы истории, экономики и техники. –Т 4. – ОГИ, 2000. – C. 71 – 77.
    10. Дідковський Р. М. Система радіоідентифікації множинних об’єктів / Р. М. Дідковський, Н. В. Олексієнко // Наукові записки УНДІЗ. – 2007. – №2. – С.64 – 74.
    11.Слободчикова О. А. Концептуальні вимоги до моделей реструктуризації металургійних підприємств / О. А. Слободчикова // Ефективна економіка. – 2012. – № 8 // Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_8_28.

    Рукопис надіслано до редакції 21.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 658: 622.013

    Однією з актуальних задач, яка виникає на підприємстві у процесі підготовки проектів масових вибухів при підземній розробці залізорудних родовищ є економічна оцінка їх ефективності. Для розв’язання цієї задачі на даний час розроблено багато комп’ютерних систем моделювання процесу відбійки руди для визначення оптимальних техніко-економічних параметрів проектів здійснення відбійки. Актуальність розв’язання цієї задачі обумовлена тим, що економічні результати і ефективність буро-вибухової відбійки руди суттєво впливають на характеристики і результати всіх процесів, які виконуються після відбійки, а саме: рудниковий транспорт, підйом видобутої рудної маси на земну поверхню, її переробка/збагачення у товарну залізорудну продукцію. У кінцевому рахунку все це суттєво впливає на економічні показники всього процесу підземної розробки, а особливо на собівартість видобутку та прибуток гірничодобувного підприємства. Буро-вибухова відбійка залізних оруд є одним з найбільш вартісних процесів підземної розробки, адже витрати на її здійснення досягають 40-60 % від собівартості видобутку рудної маси. На даний час при проектуванні буро-вибухової відбійки застосовується недосконала система її економічної оцінки, особливо у питаннях визначення економічних показників. Авторами удосконалена ця система за рахунок ведення нових показників, які мають економічний характер. Необхідність розширення цієї системи обумовлена тим, що буро-вибухова відбірка руди – це технологічно складний процес, що залежить від багатьох факторів, які по різному впливають на економічні результати його реалізації. Тому для коректної оцінки ефективності здійснення відбійки необхідна розгалужена багатопараметрична система оцінки, яка відображає різні сторони її виконання. Авторами розроблений ряд нових показників, які характеризують економічну ефективність відбійки на основі аналізу процесу формування цінності, яку отримує гірничодобувне підприємство, як результат відбійки балансового запасу руди. Розроблені показники також відображають співвідношення між сформованою цінністю і витратами на здійснення відбійки та втратами цінності, які спричиняються як об’єктивними факторами, так і недостатньо ефективними технічними, технологічними і організаційними рішеннями, які можуть бути прийняті на етапі розробки проектів масових вибухів. Удосконалена авторами система надає можливість здійснення більш повного за факторами моделювання процесу відбійки руд і коректної та глибокої економічної оцінки ефективності буро-вибухових робіт і вибору найбільш раціональних проектів їх здійснення у конкретних гірничотехнічних і економічних умовах розробки запасів залізних руд.

    Ключові слова: гірничодобувне підприємство, економічна оцінка, ефективність, відбійка, залізні руди, комп’ютерне моделювання, система, управління проектами

    Список літератури

    1. Кутузов Б.Н. Методы ведения взрывных работ. Разрушение горных пород взрывом / Кутузов Б.Н. – М.: Гор-ная книга, 2009. – 471 с.
    2. Попов С.О. Інструктивно-методичні рекомендації з підготовки проектів масових вибухів під час розробки ро-довищ корисних копалин підземним способом / О.М. Григор’єв, С.О. Попов, Ю.Г. Коцюруба, О.П. Мяшкур. – Кривий Ріг: ДП «Криворізький експертно-технічний центр», 2009. – 12 с.
    3. A Guide to the Project Management Body of Knowledge [PMBOK]/ 5 Edition. – USA: PMI Standards Committee, 2013. – 211 p.
    4. Вілкул Ю.Г. Управління проектами рудних шахт / Ю.Г. Відкул, В.І. Ніконець, М.І. Ступнік. – Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ, 2012. – 187 с.
    5. Астафьев Ю.П. Компьютеры и систему управления в горном деле за рубежом / Ю.П. Астафьев, А.С., Зелен-ский. Н.И., Горлов. – М.: Недра 1989, – 264 с.
    6. Кучерявенко І.А. Основи автоматизованого проектування підземних рудників / І.А. Кучерявенко, М.І. Ступник, В.О. Колосов, М.В. Назаренко, С.О. Попов. – Кривий Ріг: Видавничий центр ДВНЗ «КНУ», 2015. – 353 с.
    7. Попов С.О. Автоматизированная система технико-экономического мониторинга реализации проектных горно-технологических решений / Попов С.О. // Разраб. рудн. месторожд. –Кривой Рог: КТУ, 2003. – №84. – С. 53-57.
    8. Каплан С. Сбалансированная система показателей / Каплан С., Нортон П. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003. – 214 с.
    9. Рудько Г. Геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин / Г.Рудько, М.Курило, С.Радованов. – К.: АДЕФ. – Україна, 2011. – 384 с.
    10. Корж В.А. Методичні основи системного проектування виробничих об’єктів підземної розробки залізних руд / Корж В.А., Попов С.О. // Зб. наук. пр. НГУ. –Дніпропетровськ: НГУ, 2006. – №25. – С. 61-71.
    11. Попов С.О. Інструктивно-методичні рекомендації з підготовки проектів нарізних і очисних робіт у виймаль-них одиницях під час підземного видобутку залізних руд / Попов С.О., Капланець М.Е. Чередниченко О.Є., Коцю-руба Ю.Г., Кучерявенко І.А. – Кривий Ріг: ДП «Криворізький експертно-технічний центр», 2009. – 38 с.
    12. Азарян А.А. Инструкция по нормированию, прогнозированию и учету показателей извлечения руды из недр при подземной разработке железорудных месторождений / Азарян А.А., Колосов В.А., Моргун А.В., Плеханов В.К. – Кривой Рог: Минерал, 2006. –135 с.

    Рукопис надіслано до редакції 22.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 658: 338

    Розглянуто та проаналізовано наукові погляди на поняття «організаційної структури», що сприяє усвідомленню його сутності. Удосконалено напрями, яким має відповідати організаційна структура підприємства, що будує свою систему управління згідно процесного підходу, визначено основні функції та завдання які мають виконувати організаційні структури. Розроблено рекомендації для менеджерів промислових підприємств щодо побудови оптимальної структури управління ними. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення у галузі теорії управління гірничодобувними підприємствами, які висвітлені в наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених. Обгрунтована необхідність застосування функціональна моделі управління гірничодобувного підприємства, яка сприяє оптимізації та підвищенню ефективності функціонування підприємства в цілому. Базовими складовими моделі є: організаційна, процесна, інформаційна та функціональна. Кожна з них відповідає певній стадії операційного циклу та доповнює іншу. Особливу увагу приділяється формуванню інформаційної бази функціонування обліково-аналітичної системи промислового підприємства. Запропоновано підхід щодо створення організаційної структури підприємства, особливо якщо до його складу входять відокремлені (територіально та функціонально) структурні підрозділи. Важливо використовувати поєднання функціонального і процесного підходу, поширювати серед керівників структурних підрозділів методичні рекомендації щодо принципів побудови таких систем, а також контролювати виконання основних вимог щодо побудови оптимальних структур управління.
    Його впровадження дозволяє безперешкодній адаптації до впровадження системи управління через процеси, а також автоматизації управління діяльністю підприємств. Процес створення організаційних структур управління займає не значну кількість робочого часу, проте результат матиме позитивний вплив, навіть зважаючи на можливі зміни у структурі і чисельності персоналу підприємств.

    Ключові слова: організаційна структура, міжнародні стандарти якості, система управління, гірничодобувні підприємства; системне управління; базові підрозділи; структура управління; structure of management; процесний підхід, бізнес-процеси.

    Список літератури

    1. Осовська Г.В. Основи менеджменту: підручник / Г.В. Осовська, О.А. Осовський. – Видання 3-є, перероблене і доповнене. – К.: Кондор, 2008. – 664 c.
    2. МЕТІНВЕСТ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.metinvestholding.com/ua
    3. ПАТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГЗК» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cgok.metinvestholding.com/ua/about/common
    4. ПАТ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ingok.metinvestholding.com/ua
    5. ПАТ «ПІВНІЧНИЙ ГЗК» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sevgok.metinvestholding.com/ua
    6. Менеджмент: теорія і практика / АА. Мазаракі, Г.Є. Мошек, Л.А. Гомба, І.К. Погодаєв. Ю.В. Поканєвич. А.В. Семенчук // навч. посібн. за заг. ред. канд. екон. наук, проф. Г.Є. Мошека. – К.: Вид-во «Атака», 2007. – 584 с.
    7. Ефремов A. Организационная структура, или зачем нужны изменения / А. Ефремов // Журнал: Управление персоналом. – 2009 г. – N20 – 360 с.
    8. Борисов А.Б. Большой экономический словарь / А. Б. Борисов // – М.: Книжный мир, 2003. – 895 с.
    9. Сказкив Д. Организационная структура предприятия просто схема или инструмент управления? // Д. Сказкив / просто схема или инструмент управления? / Д. Сказкив // Всеукраїнський 085 {науково-виробничий журнал : Іннова-ційна економіка. – 2012. – № 2(28). – С. 306 – 311.
    10. Хаббарда Л. Р. Технология Управления [Електронний ресурс]. / Л. Рона Хаббарда //– Режим доступу: http://www.lronhubbard.ru/biography/artist/author.html.

    Рукопис надіслано до редакції 17.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 65.012.8:336.6

    Будівництво представляє собою галузь економіки, від якої залежить функціонування системи господарювання країни. Значення і роль будівельної галузі визначається її участю у розширеному відтворенні основних засобів усіх галузей національного господарства, удосконаленню галузевої структури та розміщенні підприємств, залученні у виробництво заново відкритих природних ресурсів, комплексному розвитку економіки країни і економічних районів, реалізації програм у містобудуванні, забудові сіл, створенні бази для підвищення матеріального і культурного рівня життя населення. Будівництво – надто чутливий показник стану економіки країни. Так, фаза підйому в економіці найперше відчувається саме у будівництві, бо швидко збільшуються капіталовкладення в основні фонди. Подальше зменшення індексів будівельної продукції та обсягів виконаних будівельних робіт загрожує скороченням обсягів виробництва товарів і надання послуг господарчими суб’єктами, які тісно пов’язані галузевими зв’язками з будівництвом, підвищенням рівня безробіття та неповної зайнятості, зменшенням надходжень до місцевих бюджетів і збільшенням довгобудів. Діяльність будівельної організації пов’язана з витратами, частина яких відноситься до собівартості об’єктів будівництва, а частина списується на фінансові результати підприємства. Боротьба будівельної організації за зниження витрат на виробництво своєї продукції є найважливішим завданням підвищення економічної ефективності виробництва.
    Значні особливості має формування витрат, їх склад і структура у будівельній галузі, зокрема:
    неповторність об’єктів будівництва; cтаціонарний характер будівельної продукції і, як наслідок, дискретний характер виробництв;. виробничий процес відбувається на відкритому повітрі і залежить від місцевих і природних умов;
    довгостроковість виробничого циклу та пов’язана з нею відносна повільність обороту капіталу;
    різноманітність учасників будівельного процесу. Такі особливості будівельного процесу ускладнюють облік витрат, створюють додаткові вимоги щодо об’єктивності визначення витрат незавершеного будівництва.

    Ключові слова: будівництво, облік, витрати, собівартість, договірна ціна, особливості, виробничий процес, норматив, законодавча база, інвестиційна привабливість

    Список літератури

    1. Податковий кодекс України від 02.12.2010. №2755-VI зі змінами та доповненнями.
    2. Правила визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 від 12.12.2013.
    3. Настанови щодо визначення прямих витрат ДСТУ-Н Б Д.1.1 – 2: 2013. – К.: Мінрегіон України, 2013. – 21 с.
    4. Настанови щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва ДСТУ – НБ Д.1.1-3:2013. – К: Мінрегіон України, 2013. – 36 с.
    5. Настанови щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин та механізмів у вартості будівництва ДСТУ – НБ Д.1.1-4:2013. – К: Мінрегіон України, 2013. – 26 с.
    6. Настанови щодо визначення розміру коштів на титульні та тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вар-тості будівництва ДСТУ – НБ Д.1.1-5:2013. – К: Мінрегіон України, 2013. – 26 с.
    7. Настанови щодо визначення вартості проектно – вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво ДСТУ – НБ Д.1.1-7:2013. – К: Мінрегіон України, 2013. – 50 с.
    8. Настанови щодо визначення вартості та трудомісткості робіт з перевезенням будівельних вантажів власним ав-томобільним транспортом організації при складання договірної ціни та проведені взаєморозрахунки за об’ємами вико-наних робіт ДСТУ – НБД.1.1-9:2013:2013. – К: Мінрегіон України, 2013. – 45 с.
    9. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / за ред. В. В. Ковалевського, О. Л. Ми-хайлюк, В. Ф. Семенова. – К.: Знання, 2005. – 455 с.
    10. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.ukrstat.gov.ua/
    11. Римар Г. А. Облік, аналіз і контроль витрат у житловому будівництві: дис. кандид. економ наук. 08.00.09/ Г. А. Римар. – Тернопіль, 2014. – 215 с.
    12. Москалюк В. Є. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. / В. Є. Москалюк. – К.: КНЕУ, 2005. – 384 с.

    Рукопис надіслано до редакції 19.03.16

    Переглянути статтю